11 екологічних ініціатив світових мегаполісів

«Зелене» таксі, знижки на продукти в обмін на екологічну поведінку, енергія зі сміття та інші цікаві ініціативи найбільших міст світу.  

Осло: інтелектуальні ліхтарі та енергія зі сміття

Більше десяти тисяч ліхтарів на вулицях норвезької столиці об’єднані в систему, що керується за допомогою центрального комп’ютера, який враховує погодні умови та потреби клієнтів сусідніх магазинів та кафе. Старі освітлювальні пристрої в системі замінили на високоефективні натрієві лампи високого тиску .

Яскравість конкретного ліхтаря за необхідністю можна регулювати. Такі ліхтарі простіші в обслуговуванні, а система дозволяє заздалегідь дізнатися, коли пристрій потрібно замінити. Таким чином, в Осло зменшується енергоспоживання та викиди парникових газів .

Окрім розумного освітлення, діє програма «Енергія зі сміття» . Вона дозволяє отримувати енергію для опалення з понад 70% сміття при переробці. Так, на смітниках заборонено розміщати біорозкладні відходи.

Їх відправляють на біогазовий завод, де перетворюються на паливо для місцевих автобусів. Метан, утворений на полігонах сміття, надходить трубопроводом на сміттєспалювальні заводи, де він використовується як додаткове пальне.

 

Нью-Йорк: пінопласт під забороною

Нью-Йорк став одним із найбільших міст США, в якому введена офіційна заборона на упаковку з пінопласту . З 1 липня 2015 року склянки, келихи, тарілки, харчові контейнери та гранули, які використовуються для пакування речей при транспортуванні, зникнуть із ресторанів, магазинів та підприємств міста.

Про це заявив мер мегаполісу Білл де Блазіо після оприлюднення Департаментом гігієни інформації про те, що пінопласт не підлягає переробці. Вторинного ринку для використання тари з пінопласту також не існує, а на її розклад піде сотні років.

Кожного року в Нью-Йорку до смітників потрапляє близько 30 тисяч тон пінопласту. Заборона на такого роду упаковку уже діє в Сан-Франциско, Сієтлі та Портленді.

 

Гаага: еко-таксі та розумна система опалення будівель

В одному із найбільших міст Нідерландів з’явився парк «зелених» таксі, який містить тільки електромобілі. Пасажири можуть зупинити вільний електромобіль на вулиці міста або зробити замовлення по телефону. На «зеленому» таксі можна не тільки здійснювати подорожі містом, але й замовити туристичну подорож по Гаазі.

Наприклад, для того, щоб відвідати будівлю міської адміністрації, де протягом усього року підтримується комфортна температура завдяки с истемі опалення та кондиціювання за допомогою підземних вод . Труби розташовані по всьому периметру Сіті-Холу, що дозволяє прогрівати приміщення взимку та охолоджувати його влітку.

Читати також:  Чому б не вчитися у найкращих?

 

Токіо: ефективний водопровід та підземна парковка велосипедів

У столиці Японії функціонує одна із найефективніших систем водопостачання та водовідведення у світі . В її основі – найсучасніші методи контролю витоку, система інтелектуальної діагностики стану водопроводу та швидкісний ремонт за принципом усунення проблеми в той самий день. У результаті кількість води, яка безповоротно зникала в місті, зменшилась удвічі.

Також у місті діє підземна антисейсмічна парковка для велосипедів . Система Eco-Cycle Underground Park керується всього однією кнопкою, власник набирає код та паркує велосипед всього за вісім секунд.

Такий спосіб зберігання дозволяє звільнити велосипедні стоянки та вулиці, а також захистити велосипеди під крадіжки. Ширина такої стоянки усього 7 метрів, але цього достатньо для розміщення приблизно 200 велосипедів.

 

Париж: футуристичний план озеленення та сонячні батареї на Ейфелевій вежі

Проект щодо озеленення столиці Франції Smart City розробив бельгійський архітектор Вінсент Каллебо в рамках плану Climate Energy. Вже до 2050 року Париж може стати екологічно безпечним для жителів. Але поки ілюстрації архітектора нагадують скоріш картини із науково-фантастичного фільму.

Проте Каллебо впевнений, що реалізувати проект можна без естетичних втрат для зовнішнього вигляду Парижа. У проекті заявлено використання технологій очищення дощової води, виробництва світла, пасивного охолодження та опалення, генерації сонячної енергії, розміщення вертикальних садів із живих рослин.

Поки масштабний проект перебуває на обговоренні, на оглядовому майданчику Ейфелевої вежі вже встановлені відновлювальні джерела енергії – декілька невеликих вітряних генераторів. Найближчим часом тут з’являться чотири батареї, в системі каналізації буде використовуватися дощова вода, а для освітлення вежі встановлять світлодіодні лампи.

Таким чином, автори проекту реконструкції – архітектурна студія Моатті-Рів’єра – планують не лише наблизити вежу до сучасних реалій, але й зменшити її «вуглецевий слід».

 

 

Лондон: енергія пішохідних доріжок

У Лондоні занедбані лінії метрополітену переобладнають в підземні доріжки для велосипедистів та пішоходів . Проект, який був запропонований компанією Gensler, убезпечить дорожній рух та знизить кількість заторів. Крім того, розробники проекту планують використовувати кінетичну енергію пішоходів – доріжки будуть покриті спеціальним матеріалом, який акумулює енергію кроків.

Читати також:  Для боротьби із забрудненням повітря в Лондоні організують неділі без автомобілів

 

Гонконг: знижки за екологічно чисте пальне

Уряд країни запропонував морським суднам, які використовують порт Гонконгу, перейти на екологічно чисте пальне. Натомість вони отримають 50% знижки зборів за портове обладнання та зменшення маякових зборів. У Гонконзі давно реалізується масштабна екологічна політика, яка передусім направлена на покращення якості повітря.

Зниження викидів від морських суден вважається одним із найважливіших пунктів екологічної програми. Крім того, в Гонконзі заборонені автомобілі з високим рівнем шкідливих викидів , а для їх заміни держава запропонувала автовласникам спеціальні субсидії.

 

 

Сінгапур: екологічна забудова в лізинг

Влада Сінгапуру запустила перший адміністративний проект з екологічної житлової забудови – місто Пунгол . Будівлі захищені від надлишкового тропічного світла завдяки білому кольору, правильному орієнтиру до сонця та «зеленим» дахам.

Дренажні системи збирають дощову воду та використовують її для побутових потреб, а сонячна енергія застосовується для роботи ліфтів, гідронасосів та освітлення.

Влада країни підтримує «зелених» забудовників та надає субсидії проектам на старті. Це дозволяє, наприклад, брати сонячні панелі в лізинг та повертати інвестиції за рахунок продажів енергії споживачам.

Читати також:  Зелені тераси: виклик урбанізації

 

Куритиба: сміття в обмін на їжу

Населення цього бразильського міста досягло 2,7 мільйонів людей тоді, коли більша частина проживала в нетрях та не мала найменшого уявлення про те, що таке переробка відходів. Не дивно, що сміття стало великою проблемою для мегаполісу, сміттєвози не могли навіть під’їхати до нетрів.

Тоді мер міста запропонував унікальне рішення: по кордонах бідних районів були розташовані сміттєві баки з наліпками «скло», «пластик», «папір» і т. п., для тих, хто не вміє читати, були наліплені малюнки.

Кожному, хто приносив мішок сміття, видавався талон, який можна було обміняти на квиток на транспорт, пакет фруктів або овочів, під час свят – на частування. Невдовзі тисячі людей прибрали місто від сміття, навчилися відрізняти види пластику, а шкільна програма зі збору сміття дозволила забезпечити приладдям учнів із найбідніших сімей.

Сьогодні 90% мешканців щодня здають на переробку дві третини своїх відходів, усі джерела забруднення були виведені за межі Куритиби, а міжнародні видання неодноразово визнавали місто найкращим місцем для проживання у Бразилії.

 

Ванкувер: енергія води та кодекс зеленого будівництва

Ванкувер – світовий лідер використання водної енергії: 90% споживання припадає на гідроелектроенергію. Крім того, в місті набувають популярності вітряна, сонячна енергії, а також енергія хвиль.

Завдяки цим та іншим факторам Ванкувер на сьогодні має найнижчий показник шкідливих викидів на одиницю населення серед інших мегаполісів світу . У 2011 році адміністрація міста поставила перед собою амбіційну мету – до 2020 року перетворити Ванкувер в “найзеленіше” місто світу.

Відтоді у місті було висаджено близько 13 000 дерев, в планах висадження ще 150 000. А дміністрація міста ухвалила суворий кодекс зеленого будівництва, згідно з яким усі нові будівельні проекти повинні бути екологічно чистими.

 

 

Копенгаген: політика зелених дахів

Копенгаген готовий посперечатися з Ванкувером за звання найчистішого міста у світі: до 2025 року адміністрація міста планує перетворити його на перший мегаполіс з нульовим викидом вуглецю.

Тут ухвалено закон про «політику зелених дахів», згідно з яким дизайн усіх нових будівель повинен включати певний рівень озеленення.

Більше третини мешканців Копенгагену користуються велосипедами замість звичайного транспорту, що не дивує, адже в місті побудовано 400 км велосипедних доріжок. Крім того, в данській столиці насаджені так звані «кишенькові парки», завдяки яким майже усі жителі щодня ходять пішки або проїжджають на велосипеді через зелену зону.

Читати також:  10 «зелених» міст світу