Для боротьби зі зміною клімату – 4/5 світових запасів вугілля повинні залишатися «в землі»

Відповідно до результатів нового дослідження Інституту сталих ресурсів Університетського коледжу Лондона, третина світових запасів нафти, половина запасів газу і більше 80 % усіх запасів вугілля має залишатися "в землі" і не може бути спалена до 2050 року, за умови бажання світових урядів запобігти зростанню температури на 2ºC. На думку вчених з Університетського коледжу в Лондоні потрібно досягти таких обмежень використання ресурсів, які б дозволили запобігти крайнощів зміни клімату якомога економічноефективнішим способом.

На фото: Нафтовий насос біля м. Окархе, Оклахома на світанку (фото Марвіна Бределя)

Автори дослідження наголошують, що і переважна більшість величезних запасів вугілля в Китаї, Росії і США, і запаси барелів нафти на Близькому Сході (більше 260 000 млн), еквівалентні сукупним запасам нафти Саудівської Аравії, повинні залишатися в надрах Землі.

У висновках дослідження міститься й думка про те, що більше 60 % запасів газу Близького Сходу теж повинні залишитися "в землі".

Крім того, як з'ясувалося під час дослідження, добування ресурсів в Арктиці і різного роду збільшення процесів видобутку нетрадиційної нафти (нафти низької якості, яку важко видобути) є «несумісними» зі спробами боротьби зі зміною клімату.

Таким чином, аби уникнути небезпечного глобального потепління, слід спалювати менше п'ятої частини існуючих у світі запасів вугілля.

На думку автора доповіді, розробка сланцевого газу у Великобританії все ще може поєднуватися (не суперечити) з цілями боротьби проти глобального потепління – але тільки у тому випадку, якщо така розробка буде використовуватися як замінник інших, більш дорогих або забруднюючих видів викопного палива.

Дослідження, яке фінансувалося Дослідницьким центром Великобританії з енергетики та було опубліковане в журналі "Nature", стало останнім вагомим внеском у дискусії з приводу так званої теорії «вуглецевого міхура», відповідно до якої, аби слідувати заявленій меті ООН (глобальне потепління має бути обмежене в межах 2ºС) викиди вуглецю повинні бути обмежені таким чином, щоб більшість існуючих у світі запасів викопного палива ніколи не могли бути використані.

Прихильники теорії, яка нещодавно була схвалена Міністром енергетики Едом Дейві і управляючим Банку Англії Марком Карні, стверджують, що результат інвестування в компанії викопного палива стає все більш ризиковим.

Однак енергетичні компанії припускають, що надія на те, що світ коли-небудь погодиться на такі невідкладні (нагальні) скорочення викидів, які необхідні для досягнення позначки 2ºC, є надто примарною.

Автори дослідження стверджують, що інвестори повинні перейматися питанням:"Навіщо енергетичні компанії витрачали сотні мільярдів доларів щороку на пошук нових ресурсів, якщо більшість існуючих запасів не можуть бути використані, оскільки світове співтовариство прагне обмежити глобальне потепління до зростання на 2ºC?"

Наприклад, в 2014 році енергетичні компанії витратили понад 670 млрд доларів (430 млрд фунтів стерлінгів) на пошук і розробку нових ресурсів викопного палива. Очевидно, їм варто переглянути бюджети, враховуючи політику обмеження глобального потепління до зростання на 2ºC. Особливо в ситуації, коли навіть відкриття нових запасів не може призвести до збільшення загального виробництва.

Нафтопереробний завод китайської нафтової і хімічної корпорації Sinopec, Шанхай, Китай. Sinopec є найбільшим в Китаї нафтовим переробником, який займає друге місце в світі (фото Кельвіна Ге).  

Про все вищезазначене висловився співавтор дослідження Пол Екінс, професор ресурсної та екологічної політики та директор Інституту сталих ресурсів Університетського коледжу Лондона. На його думку, розсудливі інвестори в сфері енергетики повинні перейти на джерела енергії з низьким вмістом вуглецю.

У дослідженні Університетського коледжу Лондона також визначено географічні місця розташування існуючих запасів, які повинні залишатися невикористаними. Ці місця також вказують на те, які регіони можуть втратити найбільше, враховуючи політику ООН.

У дослідженні вчені спочатку розробили інноваційний метод для оцінки кількості, місця розташування і характеру запасів світової нафти, газу і вугілля. Потім вони використали інтегровану модель оцінювання для вивчення того, які з цих запасів і ресурсів повинні бути використані до 2050 року для задоволення світових енергетичних потреб.

Модель, яка використовує міжнародновизнані рамки моделювання, має безліч переваг порівняно із попередніми моделями. Це дозволяє побачити динаміку довгострокового виробництва і ресурсний потенціал викопних видів палива.

Провідний автор дослідження, доктор Крістофер Макглейд, науковий співробітник Інституту сталих ресурсів Університетського коледжу Лондона стверджує, що « тепер у нас є реальні цифри кількості та місць розташування запасів викопного палива, які повинні залишатися невикористаними для того, аби зберегти температуру в рамках 2°C для уникнення посилення глобального потепління ».

Як зазначив Макглейд, політики повинні розуміти, що їхні прагнення повністю використовувати викопне паливо в межах своїх країн цілком несумісні з їхніми зобов'язаннями не допустити глобальне потепління більш, ніж на 2ºC.

Як показав його аналіз, світ повинен спалювати ще більше газу, ніж зараз, для того, щоб замінити більш шкідливі вугільні ресурси.

Сумарне споживання газу за період від сьогодні і до 2050 року може бути насправді не надто високим в рамках екологічно чистого сценарію.

Всупереч поточним прогнозам, загальне використання нафти повинно бути скорочене на 16 % а використання вугілля – на 61 %. 

Ґрунтуючись на цьому аналізі, майбутня робота науковців буде спрямована на подальше дослідження зрушень у загальному виробництві викопного палива між сценаріями, які призводять до різних довгострокових підвищень середньої позначки глобальної температури.