Додатковий вихідний зробить екологічний рух ближчим до людей

Захист довкілля починається вдома в кожного з нас, а не в договорах з питань клімату – йдеться в нещодавній заяві Товариства Фабіана (Fabian Society). Чи справді місцеві ініціативи будуть ефективнішими у боротьбі зі змінами в кліматі?

Зміни у кліматі – це, мабуть, найбільш болюча «спільна проблема», з якою ми коли-небудь стикалися. Ми маємо діяти разом, причому не лише заради своїх сьогоднішніх інтересів, а й заради інтересів ще ненароджених поколінь .

Здавалося б, виховання почуття колективності (яке ще іноді називають соціальним капіталом – невиразним, але вкрай необхідним атрибутом суспільства) має додати людям ентузіазму для участі в екологічних кампаніях.

У своїй нещодавній заяві Товариство Фабіана розвинуло цю ідею далі. Як стверджують автори, Натан Дорон та Ед Уолліс, люди вже на інстинктивному рівні асоціюють навколишнє середовище не з викидами вуглецю і змінами в кліматі, а з місцем, де живуть вони самі та їхн іблизькі.

Для більшості людей захист довкілля починається вдома, а не з міжнародних директив з врегулювання якогось страшного глобального потепління. Проблема «анти-суспільної» поведінки окремих людей, які не прибирають на прогулянці за собакою і смітять, стає в один ряд з проблемами клімату . Люди відчувають, що громадський обов’язок більше не почесний, а можливості працювати спільно обмежені.

Але автори заяви запевняють: якщо люди зможуть впливати на своє довкілля на місцевому рівні, вони більш охоче підтримають і глобальні екологічні ініціативи . Якщо вони відчують, що можуть навести лад у себе на подвір’ї, то згодом повірять, що можуть змінити і весь світ.

Ці висновки є відголосом іншого дослідження, яке стверджує, що відчуття «прикріпленості» до певної території (причому не стільки у плані географії, скільки у сенсі соціальної залученості до місцевої громади) є вирішальним фактором, який впливає на ставлення людей до питань екології. Також давно визнано, що важливо подолати психологічну прірву між людьми та змінами у кліматі . Поки ці зміни залишаються для нас далекими та абстрактними поняттями, на них дуже легко закривати очі.

Дорон та Уолліс розробили кілька сміливих рекомендацій, що можуть зробити революцію в методах інвайронменталістів. Щоб залучити людей до активних дій у глобальних масштабах, вони радять припинити витрачати кошти на лобіювання міжнародних переговорів, а натомість підтримати фінансово місцеві ініціативи.

Щоб популяризувати екологічні ідеї, глобальні питання, на кшталт зміни клімату, потрібно донести до звичайних людей, показавши на прикладі простих місцевих акцій, що їхні дії мають відчутний результат . Пропонують навіть запровадити ще один офіційний вихідний посеред робочого тижня, щоб привернути увагу всієї країни до таких кампаній і, можливо, достукатись до байдужих.

До порад товариства прислухався інтернет-проект For the Love Of («Заради того, що я люблю»). Люди з різних куточків світу поділилися своїми захопленнями: від футболу і літа до садівництва. Затоплені футбольні поля, неврожайні сезони та дедалі частіші літні шторми демонструють прямий зв’язок між змінами клімату та тим, що дороге людям.

Звісно, у такого «фамільярного» підходу є свої небезпеки. Наприклад, він зводить до банальності серйозні глобальні проблеми. Чи не було б краще звертати увагу людей на небезпеки бідності та голоду, які принесе глобальне потепління, ніж заохочувати їх дбати лише про свої маленькі радощі?

Ідеї Товариства Фабіана щодо посилення місцевих ініціатив можуть стати тим самим ключем до відродження поняття громадського обов’язку . І, можливо, в цьому нам справді допоможе вихідний «заради того, що ми любимо».