Глобальне потепління вже настало, але про це ніхто не хоче говорити

Те, що очевидне, – неважливе. Те, що важливе, – приховується від нас. Сьогодні засоби масової інформації відволікають нашу увагу від головного: від того, що визначатиме наше з вами життя у найближчому майбутньому. Але вони із задоволенням піднімають галас довкола безглуздих тем.

Фото: Alamy

Те, що ми спостерігаємо на власні очі, підтверджує, що цей рік буде найгарячішим за всю історію вимірювання температури на планеті. Попередній рекорд було поставлено у 2015 році, а перед цим – у 2014 році. П'ятнадцять із шістнадцяти найспекотніших років припадає на ХХІ століття. Кожен із останніх 14 місяців став рекордним за по своїми температурними показниками. Тим не менш, лобісти викопного палива продовжують втокмачувати у наші голови, що глобальне потепління зупинилося ще у 1998 році.

Арктика щороку втрачає все більше льоду. А за останню зиму льоду розтануло більше, ніж за будь-яку попередню. У Сибіру люди та олені все частіше хворіють на сибірську виразку, заражаючись від трупів померлих під час епідемії у 1941 році тварин, які колись приховував товстий шар льоду та снігу . Але він тепер тане. Індії постійно дошкуляють посухи та повені. Спустошлива спека висушує землю. Вона дісталася навіть льодовиків Гімалаїв. Південна та Східна Африка страждають від катастрофічної нестачі води. Америку випалюють пожежі. Коралові рифи вицвітають та вимирають по всьому світу від підвищення температури морів.

Читати також:  Приголомшливо: лише за чотири роки Ґренландія втратила трильйон тонн криги

Фото: Bloomberg через Getty Images

Але засоби масової інформації пояснюють ці події як наслідок Ель-Ніньйо, природнього температурного коливання поверхню води на сході Тихого Океану. Тим не менш, цифри доводять, що підвищення глобальної температури залежить лише на одну п’яту від цього природнього явища. Фаза Ель-Ніньйо наразі минула, але наслідки тривають.

Вісім місяців тому у Парижі 177 націй пообіцяли спробувати утримати зростання середньосвітової температури на рівні не більше 1,5 °С від до-індустріального рівня. Але температура вже зросла на 1,3  ° С – навіть швидше і більше, ніж передбачалося. Науковці помилялися: вони говорили, що глобальне потепління станеться у другій половині цього століття. Але глобальне потепління вже настало.

Кліпнете очима – і ви пропустите чиюсь важливу заяву на цю тему. Демократична платформа, після узгодження минулого тижня у Філадельфії позиції партії щодо зміни клімату, зробила надзвичайно яскраву заяву (маніфест партії). Тепер кампанія Гілларі Клінтон обіцяє загальнонаціональну та глобальну мобілізацію, «небачену з часів Другої Світової Війни». Вона планує провести перемовини щодо зміни торгових домовленостей, щоб захистити живу природу, зупинити видобуток нафти в Арктиці та Атлантиці та забезпечити США «чистою енергію у достатній кількості вже до середини цього століття».

Але є певна неузгодженість у маніфесті. Візьміть хоча б один пункт: демократи вважають, що зможуть вирішити проблему зміни клімату, розбудувавши нові дороги та аеропорти. Вони обіцяють рекордні продажі автомобілів та побороти бюрократичні перешкоди. Тут відчувається вплив Берні Сандерса та висунутих ним кандидатів до спроектованого ним же комітету.

А Дональд Трамп? А що від нього ще очікувати! Зміна клімату – це «зловживання довірою», «містифікація», «створена китайцями для самих же китайців, щоб промисловість США почала занепадати». Його заява скоріше схожа на любовний лист, адресований вугільній промисловості. Вугілля, як говориться у його заяві, «багате, чисте, доступне та надійне джерело енергії». Позиція Трампа – захистити промисловість, відмовившись від Паризької угоди, зупинивши фінансування фонду ООН, що бореться із змінами клімату, зливши в каналізацію план чистої енергії президента Обами, та заборонивши Управлінню з охорони навколишнього середовища США контролювати викиди вуглецю.

До речі, компанія Трампа не розподіляє його поглядів у тому, що зміни клімату – це лише «містифікація». Його гольф-курорт в Ірландії намагається отримати дозвіл, щоб звести стіну, щоб убезпечити себе від підвищення рівня моря, що спричиняє ерозію ґрунтів та штормові хвилі, які, як сказано у заяві, стали наслідком глобального потепління. І якщо вистачає грошей на вирішення своїх власних проблем, то навіщо хвилюватися через проблеми ще 7 мільярдів населення всієї планети?

Фото: thinkadvisor.com

Було б неправильно звинувачувати лише засоби масової інформації у невисвітлені поглядів обох кандидатів щодо питання глобального потепління. Але медіа вміють ухилятися, особливо, від важливих і актуальних тем.

У Великобританії медіа не вдалося притягнути Девіда Камерона до відповідальності за його безглузді «зелені» заяви та шокуючі звіти під час його прем’єрства. Його наступниця, Тереза Мей, вже встигла зробити декілька жахливих призначень, хоча новий міністр зміни клімату, Нік Херд, єдиний дорослий чоловік серед її зграї скоморох, здається, тямить у цій темі. Тим не менш, політична ціна за невдачу занадто низька, щоб нею дорожити.

Тож газети та телевізійні канали виступають нейтральними арбітрами. Щоб попередити такі невдачі політиків, медіа просто ігнорують ці питання. До прикладу, Американський нафтовий інститут заплатив Washington Post, Atlantic та Politico, щоб ті опублікували серію статей та обговорень, які спростовують нагальність вирішення питання зміни клімату . Слово може бути дієвішим за зброю, але гаманець завжди перемагає слово.

Чи повинні ми довіряти правді, яку розповідають міжнародні корпорації про свої міжнародні корпорації? Якщо вони не здатні проінформовати нас про покладені на них повноваження, то чи здатні вони хоч про щось розповісти правду?

Якщо людство не зможе зупинити катастрофу глобального масштабу, то у цьому не варто звинувачувати автомобілі, сільське господарство, газ, нафту чи навіть вугілля. Всі ці галузі отримали «дозвіл на роботу» від суспільства. Проблема починається з тієї галузі, яка, навмисне чи випадково, видає від імені суспільства такі дозволи. І я працюю на цю галузь.

Жорж Монбіо (George Monbiot)