Історія, яка надихає. Румунці об’єдналися, щоб врятувати унікальну гору від трагедії
На початку січня місцеві фермери та активісти румунського села Рошія-Монтане, розташованого у західній частині Карпат, зібралися на особливе святкування – румунський уряд підписав звернення до ЮНЕСКО з вимогою надати їхньому селу статус об'єкта Світової спадщини...через 15 років.
Фото: turismlarosiamontana.files.wordpress.com
Наповнивши свої склянки палінкою (місцевим напоєм домашнього приготування), вони проголошували тости не на честь Нового року, а за рішення уряду Румунії підписати до ЮНЕСКО з вимогою надати їхньому селу статус об'єкта Світової спадщини .
Такий статус захистить мальовничу туристичну гавань від руйнівного впливу на екологію у разі здійснення золотовидобувного проекту, очолюваного канадською фірмою Gabriel Resources. А також допоможе закріпити перемогу, виборювану протягом п’ятнадцяти років місцевими фермерами, екологічними активістами й румунським суспільством у цілому.
Коли компанія Gabriel Resources у 2000 році починала втілювати свої плани з розробки одного з найбільших родовищ золота у Європі, то не отримала згоди місцевого населення і спробувала підкупити фермерів та місцевий уряд, щоб отримати необхідні дозволи на проект.
Однак декілька сімейств не взяли гроші від компанії і не виїхали із села. Натомість вони створили неурядову організацію Alburnus Maior для представлення інтересів протестуючих фермерів у суді, а два роки потому кампанію «Врятуй Рошія-Монтане».
Після цього настали роки судових баталій, які відстрочували проект, і спроби численних кампаній переконати місцеве населення не піддаватися на обіцянки золотовидобувної корпорації. Роками адвокати Alburnus Maior демонстрували в суді, як лобісти Gabriel Resources поширювали корупцію через місцеві й національні установи.
Зміни в законі розбуркали загальнонаціональний протест
Тоді, у серпні 2013 року, після значної лобістської кампанії, проведеної Gabriel Resources , очолюваний соціал-демократами уряд вирішив змінити закон, який стосується гірничої промисловості, щоб компанія мала можливість почати видобуток золота.
Однак уряд обрав невдалий момент. Інформація спливла всього через кілька днів після тогорічного FanFest , щорічного фестивалю обізнаності в Рошія-Монтане. Facebook наповнився сторінками з подіями протесту, які закликали мешканців Бухаресту, Клуж-Напоки та інших великих міст по всій країні вийти на вулиці 1 вересня і висловити незгоду з рішенням уряду.
Організатори та активісти мали слабку надію, оскільки попередні спроби зібрати людей в соціальних медіа й вивести їх на вулиці були невдалими. Утім, десятки тисяч громадян об’єдналися, щоб підтримати маленьке гірське село .
Тимчасом як уряд своїм рішенням створити спеціальний закон неодмінно накликав на себе лють, Alburnus Maior і FanFest заслуговують на повагу за те, що пробудили натовп до дії.
Щороку, з часу його заснування у 2004 році, фестиваль приваблює тисячі активістів і туристів як із Румунії, так і з-за кордону до маленького, зате мальовничого села Рошія-Монтане . Він допоміг створити безпосередній зв’язок між приїжджими та місцевими жителями, а також продемонстрував, що туризм може слугувати екологічною альтернативою золотовидобуванню.
FanFest 2013 року
Фото: Жан Сленген (Jan Slangen), Flickr
Громадянська мережа Uniti Salvam
Перші тижні вересня 2013 року люди з’являлися на вулицях протягом всього дня. Щовечора вони згуртовувалися на площах і блокували вулиці. Більш досвідчені активісти знали, що ця енергія без належної організації врешті вичерпається. Тому вони не тільки спілкувалися в закритих і публічних групах у Facebook , але й створили громадянську мережу Uniti Salvam , або «Збережемо разом» – ім’я, навколо якого вони могли б об’єднатися. Ця мережа досвідчених активістів та всіх небайдужих задала настрій усім подальшим протестам.
Планування акцій, демонстрацій та всі інші рішення, ухвалені на зборах, поширювалися через онлайн-платформу мережі. Ресурс швидко став найбільш надійним джерелом інформації в інтернеті для Рошія-Монтане. Мережа об’єднувала людей із численних неформальних груп, спільнот та неурядових організацій, і її головною справою було підтримувати повстання.
По-перше, активісти вирішили, що важливо виходити на демонстрації лише у вихідні, щоб люди не змучилися. По-друге, донести інформацію до тих, хто проживає поза межами великих міст, враховуючи, що медіа не висвітлювали акції протесту.
Отже учасники спільноти почали проводити марші у передмістях Бухаресту та Клуж-Напоки кожні вихідні, що виявилося ключовим рішенням для всієї кампанії. Марші починалися з декількох тисяч людей, а наближуючись до центру міста, збільшувались до десятків тисяч, і це лише у Бухаресті.
Голова уряду Віктор Понта (Victor Ponta) вирішив не застосовувати силу, натомість чекаючи поки все вщухне саме собою. Утім, зібрання людей під знаменами Uniti Salvam спромоглося внести у протести нову творчу ініціативу, щоб зацікавити людей залишитися.
Наростання підтримки Рошія-Монтане
В одному випадку це вилилося у «живий ланцюг» , котрий оточив Будинок парламенту, в іншому – тисячі людей створили велетенський червоно-зелений листок (логотип кампанії), вишикувавшись перед будівлею уряду.
Фото: rosiamontana.org
Поступово всі ці акції почали приваблювати все більше і більше прихильників. Коли уряд зрозумів, що кампанія розтягнулася до весни 2014 року, то вирішив не голосувати за закон, незважаючи на постійні погрози Gabriel Resources подати в Міжнародний арбітражний суд на румунську державу (що компанія все-таки зробила у 2015-му) через блокування їхнього проекту і спричинення збитків.
Клаудія Апостол (Claudia Aposto) із ARACIS, однієї з найстаріших неурядових організацій, що протистояла проекту поряд із Alburnus Maior , заявила: «Протести 2013 року і рух, який виник у процесі, зіграли вирішальну роль не лише тому, що перемогли закон, але й тому, що змогли також зламати заборону ЗМІ з цього питання».
Міхаіл Бумбес (Mihail Bumbes), головний організатор Uniti Salvam , підтвердив цю думку: « Протести були вирішальними, оскільки змінили погляди всієї країни на користь Рошія-Монтане ».
Процес створення об’єкту Світової спадщини
У той час як протести врешті-решт затихли, Alburnus Maior і жителі Рошія-Монтане зрозуміли, що ситуація може змінитися за мить. Тому вони створили петицію з вимогою включити регіон Рошія-Монтане у список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, що дало би змогу забезпечити бажаний міжнародний захист.
Десять міністрів культури з уряду Віктора Понти проігнорували це звернення, знову сподіваючись на згасання супротиву. Проте трагічна пожежа в клубі Colectiv у жовтні 2015 року змусила прем’єр-міністра разом з усім кабінетом подати у відставку. До влади прийшов новий уряд технократів, який очолив колишній комісар ЄС з питань сільського господарства Дачіан Чолош (Dacian Ciolos).
Чолош розумів, що проект був делікатним питанням і що люди, які привели його до влади, боролися за збереження Рошія-Монтани. Він публічно заявив, що його уряд не відновить проект і відправить заяву до ЮНЕСКО. У лютому 2016 року і село, і його околиці були внесені у «попередній список» Румунії для включення нових об’єктів до Світової спадщини.
Фото: rosiamontana.org
Онлайн-петиція залишалася доступною протягом всього року, збираючи підписи, щоб змусити прем’єра дотриматися слова. З наближенням виборів у грудні напруження знову зросло. Соціал-демократи отримали перемогу на виборах, набравши 45% голосів і сформувавши більшість у парламенті з коаліцією спільників із «Альянсу лібералів і демократів».
Оскільки Чолош, здавалося, попрощався зі своєю обіцянкою, група активістів зайняла позиції перед будівлею уряду й утримувала їх протягом останніх днів грудня. Активісти створили на вулиці насипи з червоних і зелених ручок з метою нагадати прем’єр-міністру про обіцянку видати наказ про відправлення звернення до ЮНЕСКО.
Фото: wagingnonviolence.org
Врешті останньою спробою Alburnus Maior була петиція до уряду 3 січня, за два дні до вступу на пости нового парламенту. В той час як прихильники Рошія-Монтане вже почали занепадати духом, передчуваючи боротьбу з новим урядом, міністр культури Коріна Сутеу (Corina Suteu) шокувала всіх заявою, що звернення було відправлене на розгляд.
Велика перемога, але пильність не втрачаємо
«Беручи до уваги постійний політичний супротив включення об’єкту до спадщини ЮНЕСКО, зраду деяких особистостей і кричущий непрофесіоналізм мас-медіа, це величезна перемога», – прокоментувала Доіна Велла (Doina Vella) з Militia Spirituala , неурядової організації, яка сприяє просуванню активного громадянства і захисту прав людини.
Клаудія Апостол додала: « Ми будемо пильнувати до тих пір, поки не отримаємо кінцевого рішення ЮНЕСКО і румунська держава повністю не погодиться з розвитком Рошія-Монтани в цьому напрямку ».
Рішення в останню хвилину відправити звернення до ЮНЕСКО стало сюрпризом для всіх. На перший погляд воно представляє останній крок до закінчення боротьби назавжди. Проте кінцева перемога залишається невизначеною.
За більш ніж 15 років протистояння жителі Рошія-Монтане і їхні прихильники пережили численні випадки зради. Тому вони націлені постійно бути напоготові, щоб захистити свою спільноту від майбутніх загроз.
Александру Предой (Alexandru Predoiu)
Читати також: Балканські країни об’єднуються проти сміття
Джерело:
