Маніфест зеленого розуму

Джулз Притті (Jules Pretty), професор Університету Ессекса, представив план залучення людей до єднання з природою, а також створення умов для приємного та екологічно раціонального життя. Перший пункт проголошує: «Кожна дитина має проводити час на свіжому повітрі щодня».

Фото: macara.com

Вслухайтесь. Ви вже чули цю історію? Прогрес проклав собі шлях крізь ліси та болота, тіні зникли під століттями світла. Прогрес запропонував свободу особистості, що крокує пліч-о-пліч зі здоровим розумом, у той час, коли темрява відступає. Були й невдачі, але ж вони такі незначні. У багатших країнах люди виробляли та заробляли все більше, а споживали ще більше.

Тільки за останні два покоління світовий рівень ВВП на душу населення зріс утричі; у заможних країнах – вчетверо. Тепер у світі виробляється на 35% більше їжі на одну людину ; дитяча смертність впала зі 150 до 50 випадків на 1 000 народжених, у заможних країнах – до 5 випадків на 1000.

Але ви знаєте, що буде далі. Темрява ховається у кожній казці, розплата ще попереду . Ми споживаємо більше, ми наповнюємо повітря вуглекислим газом . У нас все більше й більше речей, наші життя стали значно зручнішими, проте ми не стали щасливішими. Ми винайшли ліки від безлічі інфекційних хвороб, але отримали неймовірні проблеми зі здоров’ям через свої звички. Ми збудували величні міста, але віддалилися від Природи. Той спосіб життя, який ми обрали, вбиває людей в успішних країнах – через серцево-судинні захворювання, ожиріння, психічні проблеми, деменцію та самотність. Ми живемо довше, але не впевнені, що наше життя того варте.

П’ять хвилин наодинці з природою одразу ж дають позитивний результат

У цій жахливій казці ми не навчилися жити довго та щасливо.

В Університеті Ессекса ми більше 15 років досліджували позитивний вплив Природи на психічне та фізичне здоров’я. Ми називаємо це «зеленими вправами». Вони дієві для усіх людей, молодих та старих, багатих та бідних, для усіх культурних груп, у будь-якому природному середовищі, як то міський парк чи заповідник, у дикій чи культивованій природі, на великій чи малій території. Ми довели, що п’ять хвилин єднання з Природою одразу ж дають позитивний результат. Усі вправи дійсно працюють, і більшість людей отримують додаткову користь від соціальної активності – виконання цих вправ разом з іншими.

Читати також:  Завдяки висадженим уздовж вулиць деревам жителі мегаполісів відчувають себе молодшими на 7 років

Ми, люди, розвивалися в природних умовах, вчилися співпрацювати, обробляли землю для отримання їжі та ресурсів. Тепер ми можемо оцінити, наскільки ця взаємодія з природою та іншими людьми важлива для нас.

Проте проблеми, спричинені нашим способом життя, продовжують існувати – тільки у Сполученому Королівстві щороку витрачається 150 мільярдів фунтів на лікування. Ми знаємо головні причини цих проблем, однак досі не можемо їм зарадити. Ми споживаємо забагато калорій, робимо замало фізичних вправ, ведемо нерегулярну когнітивну та соціальну діяльність. Причина цього – проста помилка, яку робить кожен з нас. Цей вибір ми робимо самі. Ми житимемо з результатами цього вибору і помремо від них. Але перед цим станемо ще менш щасливими.

Міський дизайн для здорового способу життя

Зачекайте хвилинку. Адже є веселіші новини. Вибір кожного з нас насправді не є результатом суто вольового рішення. Він формується під впливом міста, в якому ми живемо, його транспортної системи, доступу до природи, реклами та культурних норм. Соціальне та економічне середовище формують нашу поведінку.

Фото: wbfarmstore.net

Мешканці Лондона щороку проходять пішки 292 милі, в той час як мешканці селищ – лише 122. 35% американців страждають від ожиріння, однак на Манхеттені у Нью-Йорку, де вдосталь тротуарів та розвинена система громадського транспорту, люди ходять пішки більше, і тільки 15% з них мають зайву вагу. У японських містах довгожителів – Нагано та Окінаві – живе рекордна кількість щасливих сторічних мешканців. Їхня культура заохочує споживати корисну та смачну їжу, виконувати регулярні фізичні вправи на свіжому повітрі, мати велику кількість соціальних зв’язків та пізнавальну активність.

Теорія зеленого розуму

Ідея зеленого розуму пропонує пояснення і маніфест подальших дій. Цілком нормально боротися за екологічно стійку планету та задоволених життям людей. Ми розробили теорію зеленого розуму, щоб, формуючи звички, залучити людство до існування в новому природному та соціальному середовищі.

Ми точно знаємо, що навколишнє середовище формує наше тіло, мозок та розум; а розум, у свою чергу, «вмикає» нові звички, що змінюють навколишнє середовище. Ці відкриття – з області нейрології та гормонів, з досліджень зв’язку між самотністю та тривалістю життя, а також з багатьох духовних традицій та вірувань.

Теорія зеленого розуму заснована на припущенні, що мозок складається з двох частин: червоної та синьої. Червона частина є найдавнішою і розташована у нижньому стовбурі мозку; вона відповідає за швидку мимовільну реакцію і керує поведінкою «бий або біжи». Синя частина мозку, у свою чергу, сформувалася не так давно; вона повільніша, є центром навчання та відповідає за відпочинок та обробку інформації. Червона частина реагує ще до того, як ми думаємо, і активує симпатичну нервову систему. Синя заспокоює, активуючи парасимпатичну нервову систему. Взаємодія та злагоджена робота обох частин – запорука здоров’я та щастя.

Мозок, що розвивається

Проте варто бути обережними: природний відбір сформував негативні упередження у нашому мозку. Мигдалеподібне тіло, розташоване глибоко у скроневих частинах мозку, дуже чутливе до реакцій тривоги, та запускає червону частину мозку у разі небезпеки. Для наших предків не звернути увагу на тигра у кущах означало смерть; почати бігти у 99% означало виживання. Тож мозок еволюціонував у стандартному режимі: швидка автоматична реакція, бий чи біжи. Для мигдалеподібного тіла немає градації небезпеки: воно або ввімкнене, або ні, та посилає сигнали ще до того, як сформуються думки. Синя частина мозку відповідає за емоції, формування пам’яті та створення зв’язків. Від неї залежать наші можливості навчатися, планувати, робити вибір, а також соціальні здатності емпатії та мови.

Наш розум формується з досвіду, і ми використовуємо термін «зелений розум», щоб показати: найоптимальнішим варіантом для нас є злагоджена робота синьої частини мозку, менш активна робота червоної частини , що відповідає за інтерес та хвилювання, а також нечасті спалахи активності «червоного мозку» у разі небезпеки. Гармонійна взаємодія обох частин мозку – ідеальна для здоров’я та щастя; надто висока активність червоної має негативний вплив на самопочуття.

Перші стріли та вибір

У сучасних заможних країнах, економіка яких побудована на матеріальному споживанні та постійному бажанні отримувати більше, червона частина мозку постійно працює, активуючи симпатичну нервову систему. Коли вовк стукає у двері, організм одразу ж реагує – серцева система та легені починають працювати на повну, підвищується кров’яний тиск, слабшає імунна система та пам’ять. Ви збираєтесь бігти; для цього вам потрібні тільки м’язи та кисень.

От тільки найчастіше ми не біжимо. Надто активна діяльність червоної частини мозку погано впливає на шлунково-кишковий тракт (підвищує ризик виразки та запалення кишечника), імунну (рани загоюються повільніше, зростає кількість застуд та грипу), серцево-судинну (ущільняються артерії) та ендокринну (частішають випадки цукрового діабету другого типу) системи.

У деяких духовних традиціях ці сигнали червоної частини мозку називають «першими стрілами»: мигдалевидне тіло вистрілює ними, і уникнути цього неможливо. Другі стріли вмикають почуття у відповідь на перші: несправедливість, провину, ще більший страх, гнів, розчарування, тривогу. Іноді другі стріли виникають від тривожного очікування або несправджених надій, навіть коли перших стріл не було взагалі. Але синя частина мозку може «знешкодити» другі стріли. Виявляється, що у нас все ж є вибір.

Існують методи заспокоєння гіперактивної червоної частини мозку, вони всі мають спільний принцип. Занурення та концентрація уваги на чомусь одному покращують самопочуття, закриваючи шлях другим стрілам. Види діяльності, що вимагають пильної уваги та концентрації, зменшують споживання кисню, частоту серцевих скорочень, знижують кров’яний тиск та збільшують вивільнення серотоніну та допаміну; як результат – ми почуваємося краще.

Зелений розум формує емпатію та довіру

Розвиток зеленого розуму також означає позитивні соціальні зміни, такі як формування емпатії та довіри. Окситоцин збільшує зв’язки та порозуміння між людьми. Це може заохотити людей більше піклуватись про планету, а згодом спричинити появу більш екологічних економічних систем. Коли зелений розум у тиші, людина стає спокійнішою. Людину більше не бентежать тривожні думки; вони приходять та йдуть. Вони лише хмари на безмовній воді на світанку.

Три типи взаємодії підвищують увагу та концентрацію:

Взаємодія з природою

Серед видів діяльності на природі, корисних для здоров’я, можна назвати ходьбу пішки, садівництво, роботу на городі, рибалку, скелелазіння, катання на велосипеді, їзду верхи, тайцзіцюан (тай-чи) та йогу на відкритому повітрі, пляжний відпочинок, плавання, серфінг, спостереження за заходом сонця чи хвилями, прогулянки з собакою, паломництво, спостереження за птахами, біг у парку, катання на ковзанах.

Соціальна взаємодія

Соціальні види діяльності, що не пов’язані з матеріальним споживанням та здатні позитивно впливати на стан здоров’я: участь у драматичних/хорових/пісенних групах, танці, кавові ранки, колядування, спільна молитва, участь у книжкових групах, активність у соціальних медіа, відвідування нічних клубів, ярмарок та свят, парадів та карнавалів, музичних фестивалів, народних гулянь.

Ремісничі заняття

Реміснича діяльність, що потребує уваги та занурення у процес: живопис, малювання, письмо, каліграфія, випічка, консервування, столярні роботи, ремонт будинку, в’язання, вишивка, виготовлення ювелірних прикрас, будівництво човнів, пивоваріння, виготовлення вина, гончарство, кладка каменю, будівництво огорожі.

Звички для здоров’я та щастя

Для того, щоб стати здоровішими та щасливішими, кожному з нас варто розвивати корисні звички. Проте це не дуже легко. Саме тому, навіть знаючи, що вони можуть піти нам на користь, часто ми не в змозі довести справу до кінця. Хороші звички важко сформувати, поганих важко позбутися.

Звички та поведінка формуються у префронтальній корі, коли ми їх засвоюємо, а після автоматизації переходять до червоної частини мозку. Ми тренуємося, і діяльність стає автоматичною, нам потрібно все менше уваги й енергії. Це емпіричне правило: потрібно близько п’ятдесяти годин для автоматизації складної діяльності.

Згадайте, як ви вчилися водити машину, і як тепер, засвоївши цю навичку, ви можете вести авто навіть не замислюючись. Те саме відбувається з будь-якою новою звичкою – дієтою, регулярними фізичними вправами, співом чи тай-чи – потрібно приділяти годину протягом п’ятдесяти днів чи півгодини протягом ста. Ось чому більшість дієт зазнають невдачі, чому заняття у тренажерному залі найчастіше припиняють вже у лютому. Мозок вчиться через інтенсивні та багаторазові повтори, формуючи нові нейронні зв’язки. Годування мозку раціональними планами не працює. Треба просто повторювати вправу протягом п’ятдесяти годин.

Тепер повернімося до казки про зелений розум. Що варто зробити, аби вийти з тернистого темного лісу? Вибір досить широкий. Коли ви вивчаєте тай-чи, дивитеся на захід сонця, вчитесь танцювати, печете торт, заповнюєте кросворд, відбувається щось нове. Ви більше не зайняті матеріальним споживанням. Ви створюєте спогади, формуєте нові навички, ділитеся з іншими. Червоний мозок заспокоюється, а стан здоров’я покращується. Майбутнє планети залежить від такого нематеріального споживання, діяльності без негативних наслідків та спільного творення благополуччя.

 

Фото: sjsleadership.files.wordpress.com

П’ять кроків та план дій

Історія впровадження здорових звичок у розвинених країнах не вселяє оптимізму. Можна виділити п’ять кроків:

1. Міжнародні угоди: впроваджуються рідко та дуже повільно, і їх легко обійти.
2. Національна політика: лише кілька успішних реалізацій на сьогодні, хоча законодавство з боротьби з палінням та використання ременів безпеки дало свої результати.
3. Інституційна та галузева політика та практика: потенційна можливість як для уряду, так і для благодійних організацій змінити нинішню практику задля впливу на велику кількість людей, наприклад, у сфері освіти, психічного здоров’я, соціальної допомоги або в лікарнях.
4. Громадські заходи: вже широко поширені у місцевих громадах, проте лишаються недооціненими та недостатньо розповсюдженими.
5. Добровільні ініціативи окремих осіб: їх важко підтримувати, хоча більшість часто отримують підтримку уряду.

Наш маніфест зеленого розуму звертається до установ, громад та окремих осіб і встановлює десять закликів до дії.

• Кожна дитина має проводити час на свіжому повітрі щодня.
• Кожен дорослий має бути фізично активним щодня.
• Кожен дорослий має здобувати нові навички протягом усього життя.
• Біля кожного будинку має бути сад.
• Кожна лікарня має функціонувати на зелених, просоціальних засадах.
• Кожне природне середовище може бути використане людиною.
• Кожна людина повинна мати доступ до зелених, соціальних та розмовних терапій.
• Кожна особа має бути залучена до груп соціальної взаємодії.
• Кожен кілограм викопного палива має залишатися в землі.
• Кожна економіка має бути зеленою та просоціальною.

Закликайте до дій окремих осіб , якщо у вас є можливість, проте саме установи та спільноти мають найбільші шанси залучити одразу велику кількість людей. Нам потрібно наголошувати на важливості Природи, соціальної взаємодії та ремісничих занять в окремих районах, школах, будинках для людей похилого віку, медичних установах. Екологічні та благодійні організації відіграють життєво важливу роль: вони заохочують до здорової взаємодії з Природою у рамках своєї місії. Кожна дитина має проводити час на свіжому повітрі щодня; кожен пенсіонер в будинку для літніх людей повинен мати можливість посидіти в саду. Кожна економіка має бути зеленою та просоціальною.

Настав час для нової етики: економіка означає навколишнє середовище. Природа житиме довше за усіх нас. Тим часом маніфест зеленого розуму пропонує шлях до благополуччя та кращої планети.

Джулз Притті – професор навколишнього середовища та суспільства в Університеті Ессекса.