Рейк’явік – геотермальне місто, що прагне позбавитися вуглецю

Столиця Ісландії планує повністю позбутися викидів парникового газу до 2040 року, змінивши напрям урбанізації та стимулюючи ходьбу пішки, пересування на велосипеді та громадському транспорті.

Фото:  Тільки 4% мешканців міста користуються автобусами. Влада планує потроїти цю цифру до 2030 року /  Alamy Stock Photo

У минулому Рейк’явік отримав статус місця «чистої енергії», вирішуючи свої енергетичні потреби за допомогою геотермальних джерел, а тепер столиця Ісландії намагається стати першим у світі вулецево-нейтральним містом.

Читати також:  Норвегія буде кліматично-нейтральною вже до 2030 року

Минулого місяця в результаті одностороннього парламентського голосування Ісландія однією з перших ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, невдовзі після того, як Рейк’явік заявив про намір позбавитися вуглецю до 2040 року.

Керівництво міста прагне зменшити викиди парникових газів з 2,8 тонн на людину (в 2013р.) до нуля – переважно змінюючи форму міста, стимулюючи урбанізацію та заохочуючи ісландців покинути свої авто та віддати перевагу пересуванню пішки, на велосипеді або громадському транспорті.

Місто вже на шляху до поставленої мети завдяки використанню геотермальної енергії для своїх потреб. Для порівняння, у США викиди парникових газів становлять 16,5 тонн на людину.

Завдяки геотермальним особливостям Ісландії, всі будинки в Рейк’явіку мають геотермальне опалення.
Фото: David Brabiner / Alamy / Alamy

«Тепер ми збираємося йти далі та розвивати цю ідею ще швидше,  –  говорить Олоф Орварсдоттір (Ólöf Örvarsdóttir), голова відділу навколишнього середовища та планування.  –  Нам дуже пощастило мати свою природну енергію, але мова також йде про становлення чіткої позиції з даного питання та навчання людей , що проживають тут».

Найкращий транспорт

«Я думаю, що досягнення нашої мети цілком можливе, проте основною проблемою залишається транспорт»,  –  зазначає Орварсдоттір. Щоб вирішити її, Рейк’явік планує продовжити інвестування у велосипедні доріжки (бюджет на цей рік становить близько чотирьох мільйонів євро), встановити більше зарядок для електричних автомобілів та, співпрацюючи з шістьма сусідніми муніципалітетами, розробити нову швидкісну автобусну та залізничну систему.

У місті вже є автобусна система, проте нею користуються лише 4% людей . Наразі мета керівництва міста – потроїти використання громадського транспорту до 2030 року, а також збільшити кількість подорожуючих на велосипеді з 19% до 30%. Планується також заохочувати працівників використовувати електричні автомобілі через зниження податків та надання безкоштовного паркування.

Влада країни прагне збільшити кількість велосипедистів з  19% до 30%
Фото: cestchristine.com

На думку Торстейна Германсона (Þorsteinn Hermannsson), директора транспорту та міського дизайну, вирішення проблеми росту міста є ключем до зниження транспортних викидів. «Близько 70% з усіх поїздок в межах Рейк’явіку відбуваються на авто, тож найпростішим рішенням буде схилити людей ходити пішки, користуватися велосипедом або енергоефективними видами транспорту,  –  зазначає він. – Ми звикли сідати в авто замість того, щоб вдягнутися за погодою та пройти пішки один кілометр».

Припинення хаотичного росту міста

Германнссон береться за проект з переконання жителів селитися в межах міста, а не у передмістях. «Межі Рейк’явіку дуже розтягнулися, як в американських містах, і це обґрунтовує вибір автомобілів,  –  каже він.  –   Ми повинні рости всередину, а не назовні ; люди, що живуть ближче до роботи та магазинів, обирають інші засоби пересування».

Читати також:  Зелена столиця Європи: «zero waste»-готелі та безкоштовні електромобілі

Опитування показують, що в місті прагне жити переважно молодь, а експерт з громадського транспорту Джарретт Уокер (Jarrett Walker) заявляє, що т еперішня розтягнутість міста є реальною проблемою. «Зниження вуглецю завжди зводиться до форми міста,  –  говорить він.  –  За межами невеликого історичного центру Рейк’явік є переважно розтягнутим містом: житлові будинки орієнтовані більшою частиною на автомагістралі, аніж на пішохідну інфраструктуру чи логічну систему громадського транспорту. Багато людей, що проживають в цих будівлях, навіть не мають можливості дійти пішки до магазину за необхідними продуктами.

Розробники проекту прагнуть використати так звані «покинуті» ділянки. Торвальд Гіссурарсон (Þorvaldur Gissurarson), власник та генеральний директор компаній ÞGverk та Arcus, будує Hafnartorg («Портову площу»), що включатиме центр роздрібної торгівлі, офісів та 80 квартир, у самісінькому центрі. «Центр міста не є щільно забудованим, як можна побачити в інших країнах, через особливості міського планування, обмеження кількості квартир та високі ціни. Влада міста має провести низку змін в цій сфері».

Підтримка з боку бізнесу

Компанії міста радо підтримують реалізацію ідеї. Минулого року ісландський центр корпоративної та соціальної відповідальності «Феста» переконав лідерів 104-х компаній підписати зобов’язання щодо вимірювання та зменшення кількості відходів та викидів. Директор Кетілл Мангуссон (Ketill Magnússon) вважає, що компанії прагнуть змін та вмотивовані зменшенням фінансових витрат . Він також додає: «Саме в такому напрямку діють в столицях інших північних країн, і цей досвід виявляється досить стимулюючим».

Одним з лідерів, що підписали це зобов’язання, була Ерна Ейріксдоттір (Erna Eiríksdóttir), старший менеджер у зв’язках з інвесторами в компанії Eimskip shipping, що спеціалізується на транспортуванні. На її думку, зменшення відходів та витрат енергії має сенс з боку як бізнесу, так і екології. Кораблі фірми наразі не мають змоги використовувати електроенергію (проте Ісландія вже починає встановлювати електричні приводи на риболовні судна). « Ми зможемо реалізувати цю ідею, якщо будемо мотивувати одне одного, проте цілком можливо, що доведеться шукати компроміс між тимчасовою зручністю та довготривалою перспективою »,  –  зазначає вона.

Більш відповідальна екологічна позиція може не тільки збільшити привабливість міста для туристів, але й привернути до нього увагу як до потенційної локації для проведення міжнародних конференцій, сподівається Асхільдур Брагадоттір (Áshildur Bragadóttir), директорка туристичної організації Visit Reykjavík. « У нас є гейзери, надзвичайні водойми, льодовики, вулкани, а виверження, землетруси та зміна клімату постійно урізноманітнюють пейзаж. На мою думку, ми в Рейк’явіку, можливо, більше стурбовані станом природи, ніж інші нації, через тісний зв’язок з островом, ландшафтом та дивами природи ».

Сенай Бозтас (Sena y Boztas)

Читати також як США борються проти відходів