Щоб прогодувати планету, необов’язково вирубувати ліси

Нещодавні дослідження в рамках проекту Global Land показують, що від вибору харчування залежить ефективність використання існуючих сільськогосподарських угідь. 

Фото: Сандор Вейз (Sandor Weisz)

Можливо, існує багато способів забезпечити продовольством зростаюче населення світу, не використовуючи лісові території. Такий висновок зробив Карлхайнц Ерб (Karlheinz Erb),  професор Інституту соціальної екології в Університеті Клагенфурта у Відні. У доповіді, яка була опублікована 19 квітня в журналі Nature Communications, розглядається ряд варіантів того, як люди будуть виробляти і споживати їжу в 2050 році.

Команда виявила, що багато з них можуть спрацювати і забезпечити понад 9 мільярдів людей поживними речовинами без додаткової вирубки лісу під нові орні землі . З приблизно 500 сценаріїв для виробництва і споживання продуктів харчування, які дослідили Ерб та його колеги, такий результат можуть дати 289 варіантів, тобто більше половини. Дослідники також виявили, що харчові вподобання людини, такі як кількість спожитого червоного м'яса, ймовірно, матимуть значний вплив на необхідність вирубки лісу в майбутньому. Висновки, за словами Ерба, втішають.

Читати також:  Марнування їжі у голодному світі

«Існує популярне припущення, що ми повинні нищити тропічні ліси та використовувати ще більше землі, аби прогодувати людей», – говорить К. Ерб.  –  «Ми покажемо, що цей аргумент неприйнятний. Існує багато варіантів, які виключають зазіхання на ліси».

Нове дослідження вийшло за допомогою Global Land Project, науково-дослідного проекту Future Earth. К. Ерб очолює в ньому Науковий Комітет з Управління.

Його нещодавнє дослідження відповідає на серйозний виклик: за оцінками Організації Об'єднаних Націй, до 2050 року на планеті житиме 9,7 млрд чоловік, в порівнянні з приблизним сьогоднішнім показником – 7,1 млрд. У той же час, збільшуючи територію земель для сільського господарства, ми стикаємося з цілим спектром наслідків . Наразі люди так чи інакше використовують для своїх цілей приблизно три чверті поверхні планети, що не вкрита кригою. Однак екосистеми, такі як ліси, є домом для багатьох видів тварин і рослин. Також вона зберігають гігантські обсяги вуглецю, що робить їх важливими інструментами для уповільнення змін клімату.

Вирощування тварин на м'ясо може мати особливо серйозні наслідки , говорить Ерб. Худоба на кшталт корів є споживачем, який потребує багато землі та великих запасів зерна. Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй оцінює, що худоба сприяє виділенню близько 15% світових викидів парникових газів . З іншого боку, Ерб вказує на те, що худоба додає кількість землі, які люди можуть використовувати для приготування їжі, адже корови, кози, вівці та інші тварини можуть випасатися в областях, які є занадто безплідними для вирощування сільськогосподарських культур.

Аби вирішити ці проблеми, команда Ерба створила «простір вибору»  –  широкий спектр можливостей для годування зростаючого населення світу. Виходячи з наявних даних, його команда склала список із 500 варіантів виробництва та споживання продуктів харчування, що можуть бути актуальними в 2050 році. За словами Ерба, команда відкрила дещо «несподіване».

Фото: Джеремі Саттон-Хібберт (Jeremy Sutton-Hibbert)

«Я був здивований тим, що насправді існує стільки можливостей, які реально працюють без вирубки лісу», – говорить він.

Візьміть звичний сценарій, в якому Північна Америка і Європа продовжують їсти велику кількість м'яса, в той час як країни, що розвиваються, споживають набагато менше. У такому майбутньому країни можуть компенсувати збільшення попиту на продукти харчування за рахунок поєднання збільшення врожайності в існуючих господарствах і за рахунок розширення сільських господарств. У цілому, Ерб і його колеги виявили, що від наших обідніх столів залежить кількість знищеного лісу.

Коли справа доходить до годування світу, запропоновані рішення зосереджені на забезпеченні продовольства за рахунок сільськогосподарських інновацій та розширення угідь. «Але ми показуємо, що існують кращі можливості, які залишаються поза увагою», – говорить науковець.

Фото: Тревор Снепп (Trevor Snapp)

Ерб попереджає, що тільки те, що варіант є можливим, не робить його практичним. Підвищення врожайності за допомогою добрив, може привести до накопичення відходів азоту і вплинути на біологічне розмаїття в сільськогосподарських районах. У своєму аналізі, Ерб і його колеги також припустили, що їжа буде вільно розповсюджуватись по всьому світу, що країни з надлишками врожаю продаватимуть його тим, які потерпають від дефіциту. Це не реалістичний сценарій, каже він, особливо для бідних регіонів світу як Африка на півдні Сахари, які не можуть купувати продукти харчування на світовому ринку.

Тим не менше, Ерб гадає, що його дослідження посилає потужний сигнал. Після проекту він вирішив скоротити споживання м'яса і зараз готує м'ясні страви лише на вихідних , як джерело білка для своєї маленької доньки. «Результати дослідження просто говорять самі за себе», – прокоментував він.

Читати також:  Чому відмова від м’ясних продуктів – це найкращий подарунок нашій планеті