Тренди у освіті, запровадження яких ми чекаємо в Україні

Ми часто говоримо про захист навколишнього середовища та зміну клімату. Проте, сьогодні наша стаття присвячена новим трендам у шкільній освіті, оскільки ми віримо, що насамперед потрібно змінювати бачення світу.

А з цим можна впоратися, лише якщо змінити власне систему освіти. Наразі вимір «успіху» та «розуму» відбувається за допомогою стандартизованих та напрочуд контроверсійних тестів, які не беруть до уваги ментальне, соціальне та фізичне благополуччя дітей. Саме тому ми хочемо презентувати список з тенденцій у світовій освіті, які добре було б включити в українські програми для того, щоб маленькі українці навчалися краще розуміти цей світ, а не лише виконувати тести.

Читати також:  Чому питання зміни клімату мають розглядатися ще у школі?

1. Наголос на спільноті та відповідальності (Японія)

У спробі навчити дітей поважати свій простір, у Японії був запроваджений « час прибирання » ( O-soji or Soji no jikan). Діти допомагають прибирати школу та навіть подавати обід. Ця практика вчить спільній відповідальності та незалежності, готуючи дітей до дорослого життя, її основна ідея полягає в тому, що кожен має виконувати свою роль, щоб досягти процвітання спільноти. Також варто зазначити, японські школярі отримують менше домашніх завдань, ніж учні в інших розвинутих країнах, але це не впливає на рівень їхніх знань.

Читати також:  Як вчити сталому розвитку: японський садок, зроблений зі старих корабельних контейнерів

2. Вивчення природи (Швеція)

Лісові школи почали з’являтися у США, але кілька скандинавських на західно-європейських країн, таких як Швеція та Німеччина, стали справжніми експертами зі створення шкільних програм, що включають вивчення природи у класах , та, що, можливо, навіть важливіше – навчання на природі, що допомагає дітям краще зрозуміти навколишнє середовище та поважати природу . На додаток, у Швеції все більшої популярності набуває навчання вчителів стосовно залучення занять на свіжому повітрі у розклад навчання.

3. Розсудливий підхід до освіти (Фінляндія)

Зменшити кількість домашніх завдань та загалом часу, що дитина проводить у школі, відмовитися від стандартизованих тестів, цінувати креативність та співпрацю замість індивідуального змагання, щедра оплата праці вчителів – ось так виглядає підхід до навчання дітей у Фінляндії. І не зважаючи на те, що деякі з цих ідей можуть видаватися такими, що суперечать логіці навчання, учні з Фінляндії визнані одними з найбільш освічених.

Читати також:  Гра на природі – двигун скандинавської освіти

4. Розумно сплановане харчування (Франція)

Вічного квесту на тему «як спакувати дитині здоровий обід, який переживе кілька годин у рюкзаку» не існує для більшості батьків у Франції, де уряд запровадив щоденне харчування, яке складається зі свіжої їжі та може бути пристосоване до особливих потреб дитин и. У типовому меню багато м’яса, більше ніж нам би хотілося, але є і овочі, салати та фрукти, а порції розраховані на потреби дитячого організму. Що цікаво, багато продуктів вирощується у самих школах або мають місцеве походження. Школи також можуть надавати батькам рекомендації для вечері, щоб прийоми їжі доповнювали один одного.

5. Парти з регульованою висотою (Астралія)

Діти проводять близько 8 годин на день сидячи за партою у школі. І багато з них сідають на диван, після того як повертаються додому, що може призводити до погіршення здоров’я. Під час маленького експерименту у Мельбурні одна початкова школа замінила традиційні столи на столи з регульованою висотою, які дозволяють учням стояти або сидіти , відповідно до їхнього бажання та потреби. Така заміна не є альтернативою фізичним вправам, але, щонайменше, ці парти дають дітям можливість рухатися і бути більш енергійними протягом занять.

Фото: JASWIG

6. Менше комп’ютерів у класах (Сингапур)

Старшокласники з Сингапуру були нещодавно визнані найрозумнішими у світі. Що досить цікаво, оскільки Сингапур блокує світовий тренд використання комп’ютерів під час шкільних занять. В той час, коли викладачі у Сингапурі (та в декількох інших країнах Азії, включно з Китаєм) все більше використовують комп’ютери для планування занять, учні не покладаються на ґаджети . Це, звісно, не стосується вільного часу, який молодь Сингапуру проводить за комп’ютерами.

За матеріалом Марні Фогельсон Тіл (Marni Fogelson-Teel)