Ціна незаплямованої честі: WWF International змушений захищатися
Джон Відал (John Vidal) пише, що нове видання звинувачує найбільший в світі фонд зі збереження дикої природи у налагодженні зв'язків із глобальними корпораціями, які використовують назву організації як «зелений камуфляж»; покриваючи екологічно шкідливу діяльність, фонд занадто зближується із промисловістю і стає надмірно залежним від корпоративного фінансування.
WWF International (Всесвітній фонд дикої природи), найбільша у світі організація зі збереження довкілля, звинувачений у продажності та налагодженні зв’язків із потужними підприємствами, які нищать природу і використовують бренд WWF як «зелений камуфляж» для їхньої діяльності.
Такі твердження містить скандальне видання, раніше заборонене у Великобританії . Книга «The Silence of the Pandas» («Мовчання панд») 2012 року стала бестселером у Німеччині, проте після серії судових заборон і справ працю досі не видавали англійською мовою . Нещодавно переглянутий варіант під назвою «Pandaleaks» таки опублікували.
Автор книги, Вільфрід Гуісманн (Wilfried Huismann), твердить, що Женевський філіал WWF International отримав мільйони доларів унаслідок зв'язків із урядами та діловими колами.
Сценарій звичайного розвитку для мега-корпорацій
Всесвітні корпорації, як-от Coca-Cola, Shell, Monsanto, HSBC, Cargill, BP, Alcoa і Marine Harvest, отримали вигоди від свого екологічного образу для безперешкодного ведення бізнесу.
Гуісманн заявляє, що через створення «круглих столів» із промисловцями щодо стратегічних товарів, наприклад, пальмової олії, деревини, цукру, сої, біопалива і какао, WWF International перетворився на політичну силу із занадто тісними контактами із промисловістю, ризикуючи стати залежним від корпоративних грошей.
"WWF добровільно співпрацює із продовольчими та енергетичними гігантами, надаючи промисловості «зеленого», прогресивного вигляду... З одного боку, він захищає ліс, а з іншого – допомагає корпораціям претендувати на землю, яка раніше їм не належала. WWF помагає просунути ідею добровільного переселення корінних народів", – запевняє Гуісманн.
За останні 50 років філософія збереження довкілля Всесвітнього фонду дикої природи значно змінилася. Але донедавна була широко поширена думка про неможливість співіснування людей і дикої природи, що призвело до звинувачення організації у співучасті у виселенні аборигенів із індійських та африканських лісів.
Елітний клуб '1001'
У книзі також стверджується, що WWF, який 1961 року заснували принц Філіп і принц Бернхарт з Нідерландів, працює на елітний клуб 1001 найбагатшої людини у світі, чиї імена не розголошуються.
Кажуть, що промисловці, благодійники та ультраконсервативні натуралісти вищого класу складають "мережу давніх приятелів, здатних ухвалювати глобальні політичні та корпоративні рішення".
До членів, імена яких випливли протягом багатьох років, належать барон фон Тіссен (Baron von Thyssen), керівник корпорації Fiat Джанні Аньєллі (Gianni Agnelli) і Генрі Форд (Henry Ford), а також корумповані політики, такі як Мобуту Сесе Секо із Заїру (Мobutu Sese Seko of Zaire), колишній президент Міжнародного олімпійського комітету Хуан Самаранча (Juan Samaranch) та пивний барон Альфред Хайнекен (Alfred Heineken).
Гуісманн розповів Observer, що «клуб 1001, як і раніше, відіграє важливу роль для WWF, хоча він і не таємний центральний комітет».
"Ненавиджу теорії змови, але я переконаний, що непомітний «клуб 1001» все ще тисне на WWF задля прийняття стратегічних рішень, тому що багато його учасників - важливі гравці глобальних і потужних фінансово-промислових корпорацій, які правлять світом".
Pandaleaks також гостро критикує вільні взаємини WWF з енергетичною галуззю. Його першим корпоративним спонсором був Shell, один із президентів якого також обіймав ідентичну посаду у Всесвітньому фонді дикої природи.
Нещодавно організація заявила, що зараз вона поступово відмовляється від пожертвувань компаній-енергоносіїв, проте дещо замовчалось. У 2010 році Shell і BP дали гроші на дослідження того, які ліси у південній півкулі треба зберегти і на місці яких можна проводити промислове використання земель.
WWF: книга 'не надає типової картини'
WWF вважає, що навколишній світ можливо захистити тільки шляхом діалогу з людьми, які працюють у видобувних та забруднюючих довкілля сферах.
“ « Pandaleaks» - це видання дискредитованого німецького документального телебачення, що знехтувало більшістю основних норм і стандартів журналістики. Там немає фактів і не представлена типова картина WWF ", – заявив прес-секретар.
"WWF хотів би сподіватися на здійснення деякого політичного впливу в інтересах своїх членів і мотивів, якими ми керуємось. Ми прагнемо бути стратегічно залученими в промисловість, адже вона дуже впливає на довкілля ".
"Ми не вважаємо, що хоч десь «продалися», але це правда, що наразі ми набагато розбірливіші стосовно того, чиї інтереси ми підтримуємо, приймаючи пожертви, та з ким працюємо. Ми перебуваємо в завершальній стадії кількарічного проекту модернізації нашої глобальної прозорості та норм відповідальності для ділового партнерства".
Прес-секретар також обстоював факт відношення організації до енергетичних компаній, таких як Shell, і переселення корінних народів:
"У всьому світі WWF активно співпрацював із паливними компаніями більш ніж десять років тому. У 2013 році менше 10% [доходів] надійшли від корпорацій. Для WWF International в 2013 році частка корпоративного фінансування становила 6%. У WWF «клуб 1001» – все ще один із провідників пожертвувань на користь WWF International».
"В Індії переселення були вимушеними, але WWF-Індія завжди виступав проти цього і працював, бачачи, що корінні народи, які уклали добровільні угоди на переїзд, не позбавлені юридичних прав і не обдурені."
Принц Філіп: «Популяцію диких звірів не можна залишити на милість природи»
Кажуть, що за часів першого свого президента, принца Бернхарта (Prince Bernhart), WWF хотів створити великий національний парк, який би простягався від Південної Африки до Кенії.
У книзі, автор якої спирається на свідчення, дані Південноафриканській судовій комісії 1996 року, йдеться про те, що ветеран спеціальних авіаційних служб очолив команду британських найманців в Південній Африці 1989 року для навчань боротьбі проти браконьєрського відстрілу носорогів та торгівлі ними.
Операція провалилася, і, як говорили, частково фінансувалася принцом Бернхардтом. Розслідування справи за принца Філіпа виявило, що кошти WWF не використовувалися.
Також задокументовано, як принц Філіп, перший президент WWF у Великобританії, застрелив тигра в індійському парку «Рантхамбор» незадовго до заснування організації.
В інтерв'ю Філіп заявив Гуісманну: "Я ніколи не займався полюванням на крупного звіра. Ні, ніколи, за винятком того одного разу в Індії. Єдиний спосіб бути впевненим, що популяція диких звірів у прийнятному стані, – переконатися у їхньому балансі. Це не можна залишити на милість природи".
Джерело: