strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/maxfotoi/public_html/climate/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 0.

Урок від Фукусіми: чисте, безпечне та без’ядерне майбутнє

Японія за чисте майбутнє Вже минуло чотири роки після вибуху на атомній електростанції “Фукусіма Дайічі” у Японії. 11 березня 2015 року світ згадував цю подію, яка стала однією з найжахливіших атомних катастроф в історії, відлуння якої ми відчуваємо й сьогодні.

Уряд Японії вжив баготьох заходів з ліквідації наслідків, але з начна територія залишається забрудненою. Кожного дня з епіцентру вибуху великі обсяги радіоактивно забрудненої води потрапляють в океан . Потрібна значна кількість води для охолодження блоків і зменшення радіаційного випромінювання. В Японії налічується 120 000 людей, які були вимушені покинути свої домівки й сьогодні залишаються жити у неприйнятних умовах. Незважаючи на це, прем’єр-міністр Японії  Сіндзо  Абе  та його уряд розпочали програму з відновлення ядерного флоту країни.

Під час своїх виступів Сіндзо Абе не втомлюється наголошувати на важливості атомної енергетики для країни і про її необхідність у дотриманні кліматичних зобов’язань. Хоча на практиці урядові не вдалося досягти навіть 15-20% кліматичних обіцянок, які були надані міністрами економіки, торгівлі та екології.

Читати також:  Ядерна криза в Японії і розвиток відновлюваної енергетики

Розв’язання кліматичних питань за допомогою атомної енергетики — це політична вигадка, яка несе ризики для майбутніх поколінь.

Тож давайте спробуємо з’ясувати, чи атомна енергетика насправді є такою безпечною для навколишнього середовища ? Якщо вірити статистам, аварії на АЕС в середньому трапляються раз на 250 років. Тоді відповідь буде позитивною, і ми можемо стверджувати, що так, атомна енергетика є насправді відносно безпечною. Та слід лише проаналізувати факти останніх 70 років у цій галузі, щоб зрозуміти хибність цього твердження. Пригадаємо лише аварію на Фукусімі та Чорнобильській АЕС, також трохи менші за масштабами аварії у Сполучених Штатах на атомних електростанціях Три Майл Айленд та Фермі 1. Тож вирішуєте самі — робити власний висновок, або ж сліпо довіряти тому, що нам хочуть нав’язати.

На жаль, питання безпеки виробництва атомної енергії все частіше відсувається на другий план, водночас послаблюються стандарти безпеки, а технічне обладнання зношується — усе це підвищує ризики.

Якщо мова йде про безпеку процесів виробництва атомної енергії, то слід розглядати не лише аварійність, а й процес виробництва загалом . Видобуток урану та його збагачення для створення ядерного палива включає фрезерування, конверсію, збагачення та виготовлення, і все це залишає радіоактивні відходи, утилізація яких є чи не найскладнішим питанням сьогодення . Та й радіаційні викиди відбуваються не лише через аварії, а й під час звичайного процесу виробництва . Є також докази того, що навіть при експлуатації, за відсутності аварій, ядерні реактори є небезпечними для здоров'я людей, особливо дітей.

Японія проти атомної енергетики

Деякі країни, як от Великобританія, Франція і Росія, через переробку відпрацьованого ядерного палива лише погіршують становище. Переробка — це хімічний процес, під час якого відокремлюють плутоній з радіоактивних відходів. Це не тільки призводить до величезної кількості радіоактивних газоподібних і рідких стоків, але й загрожує можливістю створення цими країнами ядерної зброї.

Позитивним є те, що для зміцнення економіки та зменшення викидів вуглецю суспільство може обійтись без брудної, небезпечної та застарілої атомної технології виробництва. Для Японії це питання є болючішим, ніж для будь якої іншої країни світу. Після аварії на Фукусімі у країні було зупинено всі атомні блоки — за цей час не відбулося жодного відключення енергопостачання через нестачу.

Саме протидія японського уряду розвиткові поновлювальних джерел енергії призвела до активізації місцевих громад.

Читати також:  Дезактиваційні роботи на сільськогосподарських угіддях – своїми силами

Місто Фукусіма у грудні 2012 року звернулося зі зверненням про те, що суспільство відчайдушно потребує безпечного, надійного, чистого та без’ядерного майбутнього . У 2014 році уряд заявив про наміри до 2040 року повністю перевести країну на відновлюване виробництво енергії.

Читати також:  Японія відмовляється від атома на користь відновних джерел енергії

Нещодавно були оприлюднені результати чотирирічної вуглецево-обмежувальної погарами і керівництво міста Токіо оголосило рекордне зниження викидів на 23% . Більшість заходів була впроваджена саме після аварії на Фукусімі.

Сьогодні ці досягнення може перекреслити діяльність уряду Сіндзо Абе, який взяв курс на розвиток атомної енергетики і заохочує механізми, які підривають розвиток відновлюваних методів виробництва. Компанії атомної енергетики, Міністерство промисловості та інші бюрократичні інстанції неохоче підтримують будь-які ініціативи у цьому напрямку. Адже їм достеменно відомо, що ціни на відновлювальні джерела енергії, особливо сонячні фотоелектричні, будуть знижуватись і, як наслідок, зросте їхня ринкова частка, та й швидкі темпи розвитку нових технологій, значні заощадження від сучасних поновлюваних джерел енергії зроблять старі, небезпечні та брудні методи виробництва енергії непопулярними та неконкурентоспроможними.

Ті, чий заробіток залежить від атомної промисловості, постійно заважають розвиткові чистої та безпечної енергетики, бо точно знають, що сучасна Японія вимагає знищення таких небезпечних об’єктів.

Японці вже розпочали шлях до безпечного без’ядерного майбутнього. “Ґрінпіс” пообіцяв надати свою підтримку, щоб разом досягти спільної мети.

Долучитися і підтримати японців можете, підписавши ]]> петицію ]]> .

Для КліматІнфо   переклала та  підготувала Оксана Онушко

Редактор: ]]> Ірина Коцюбинська ]]>

Поділитись в соціальних мережах: