Вбивча спека в Індії - смертельне попередження для усієї планети

Індія зазнає удару спеки разом із сильною затримкою сезону дощів і тисячами загиблих. Якщо це індикатор глобального потепління, то це дає нам всі підстави діяти рішуче, поки ще не занадто пізно. 

Поєднання швидкого збільшення кількості населення, екстремальний ріст температур і зниження врожайності продовольчих культур провокує соціальний вибух.

Індія зараз потерпає від надзвичайної теплової хвилі зі зростанням кількості загиблих до 1100 чоловік. Спека почалася 21 травня, температура в багатьох регіонах перевищила 45 C°, досягає 47,6 C° і більше.

Вкрай висока температура, як очікується, триватиме принаймні ще тиждень, разом з високою вологістю і майже без дощу — синоптики не прогнозують довгоочікуваний сезон дощів до кінця наступного тижня.  

У Делі сім днів поспіль температура трималась вище 44 С°, згідно з департаментом метеорології Індії — це найвищі зафіксовані протягом десятиліття температури.  

Навіть у гірському містечку Массурі поблизу Непалу на висоті 2010 м над рівнем моря температура піднялася до 36 С°.  

Жителі Індійського субконтиненту, можливо, й акліматизовані до температури і вологи, але у них теж є свої межі. Який же прогноз можна зробити?

Що ж відбувається під час спеки?

Незважаючи на попередження про високий ризик теплового удару, зневоднення і смертності, було зареєстровано більше 1800 смертей (станом на 30 травня). Ця спека — друга найбільш смертоносна в Індії за весь час.  

І ці цифри, як очікується, зростуть. Будівельники, літні люди і молодь — найвразливіші. У Калькутті таксисти припинили роботу між 11 ранку та 4 вечора після того, як двоє померли від теплового удару.  

Південні регіони штату Андра-Прадеш і Телангана постраждали найбільше. Хоча ці регіони звикли до високих літніх температур з піком у 45 C°, але сьогоднішня спека перевищує навіть їх високу стійкість до тепла.

Теплового удару навіть не можна уникнути. Люди помирають у своїх будинках, на роботі, в лікарнях. Система терморегуляції людського тіла має межі. Наші м'язи виділяють тепло, яке повинне поширюватись у довкілля, щоб зберегти внутрішню температуру близько 36,7 C°.

Випаровування поту допомагає, коли жарко, але потіння в кілька літрів на годину спричиняє зневоднення. І коли цього не достатньо, щоб охолодити тіло, наша температура підвищується до небезпечного рівня.  

Акліматизація до спеки може лише запропонувати обмежений захист. Уникнення сонця і фізичних навантаженнь, підтримка водного балансу, відпочинок у прохолодному місці мають вирішальне значення для виживання в таких умовах.  

Серйозні проблеми виникають, коли екстремальна спека затримується, а припинення діяльності протягом декількох тижнів — не варіант. Однак наполеглива праця у спеку може бути смертельною.  

Полегшення в Індії не настане, доки мусон з Індійського океану не підійде до південного штату Керала. Його очікували в ці вихідні, але тепер він затримується до наступного тижня, і ще кілька тижнів він просуватиметься до північної частини країни, де спека і сухі вітри призвели до сильного масового зневоднення.  

Кількість постраждалих від цієї події людей просто приголомшує. Індія — дім для близько 1,3 млрд людей, однієї шостої частини населення світу. Щороку населення Індії зростає більше, ніж будь-яка інша нація світу, а деякі з її штатів за чисельністю населення рівні таким країнам, як Бразилія.  

У Делі, другому за величиною місті Індії, де проживає майже 10 мільйонів чоловік, вибило електроенергію, оскільки в кварирах вмикали на максимум кондиціонери протягом декількох годин щодня. Без електроенергії їжа псується.  

Вуличні торговці теж намагаються запобігти псуванню харчових продуктів. Спалахи харчових отруєнь з'являються разом зі спекою, питання безпечної води — виклик також.  

Чи це ознаки зміни клімату?

У той час, як ми мусимо чекати аналізу цієї спеки, є інші розрахунки, що показують вплив клімату на ймовірність великих спек.  

Аналіз таких можливостей може виявити наслідки зміни клімату. Тепер ми можемо обчислити підвищену ймовірність появи конкретних екстремальних явищ через антропогенний вплив, зокрема через постійне збільшення викидів парникових газів.  

Нещодавнє дослідження людського впливу на клімат, проведене у Великобританії, теж показує, що важкі періоди сильної спеки можуть стати звичними у 2040-х роках.  

Софі Льюїс і Девід Каролі підрахували: ймовірність того, що спека в Австралії 2005 року пов'язана з діяльністю людства, збільшилась у 2,5 рази, а при моделюванні на 2006-2020 роки прогнозується п'ятикратне зростання цього ризику.

Важкі зливи стають частішими, кількість помірних дощів — навпаки, зменшується.

Читати також:  Погода й надалі стає суворішою через зміну клімату

Економічні втрати

Продовольчі культури також дуже чутливі до спеки. Загалом у світі понад 220 мільйонів гектарів щорічно засівається пшеницею. Пшениця — найбільш розповсюджена культура і є стратегічним продуктом.  

Пшениця потребує відносно прохолодного клімату , тому врожай збирають до початку літа. При температурах вище 30 С° переривається фотосинтез і сповільнюється або зупиняється наповнення зерна. Врожайність знижується і поживні якості погіршуються.

Екстремальна спека, безсумнівно, призведе до втрати врожаю в Індії. Врожай двох основних сільськогосподарських культур (пшениці і рису), за прогнозами, знизиться з триванням глобального потепління. Економічне значення цих втрат може досягти 208 мільярдів доларів 2050 року і 366 мільярдів у 2100.  

Читати також:  Індія: за свою байдужість доведеться заплатити?

У країні, де аграрний сектор є джерелом прибутку для понад 65% населення, наслідки цієї спеки будуть дуже відчутними. Щорічна втрата доходів, зростання цін на продовольство, голод і недоїдання – все це збільшує ймовірність епідемій. Кількість людей, що живуть за межею бідності, теж зростає.

У відповідь на спеку 2010 року і пожежі навколо Москви, у зв’язку зі зниженням прибутковості та для захисту національної продовольчої безпеки Росія припинила експорт зерна. Світові продовольчі ціни виросли. За останні роки спека й посухи знизили врожайність в Австралії, США та Аргентині.  

Мета індійського уряду бути самодостатнім в плані виробництва продуктів харчування. Враховуючи ці реалії, будь-яке зниження сільськогосподарського виробництва буде відчутним для нації.  

Поєднання швидкого зростання населення, частішання екстремальних теплових явищ, зниження врожайності продовольчих культур – все це передбачає назрівання соціальної бурі . Тому можна тільки сподіватися, що речники на переговорах ООН з клімату в Бонні наступного тижня зможуть забезпечити узгоджені та ефективні дії зі збереження клімату.    

Ліз Ханна (Liz Hanna),
директор проекту Національної ради зі здоров’я та медичних досліджень Австралії:
 «Робота в спеку — ризики для здоров'я і необхідність адаптації”,
 Австралійський національний університет.
30 травня 2015 р.