Вісім ключових моментів із Давосу щодо зміни клімату

Світова еліта на Всесвітньому Економічному Форумі переглянула своє ставлення до кліматичних змін: тепер вони конкурують зі страхами, пов’язаними з економікою.

Фото: Перегляд 3D-фільму  « Зіткнення »  (Collisions) на щорічному засіданні Всесвітнього Економічного Форуму в Давосі. (WEF, Michele Limina)

Це перша велика зустріч політиків та бізнес-лідерів із часу, коли на Паризькій конференції зустрілися представники 195 держав, щоб укласти визначний договір щодо зниження викидів вуглецю . Тисячі «світил» прибули на лижний курорт у Швейцарії, щоб визначитися з новими можливостями та викликами майбутнього.

«Управління Четвертою Індустріальною Революцією» — тема-орієнтир для великого круглого столу. Адже серед розмов про робототехніки, 3D-моделювання і нанотехнології Паризька угода заслуговує на увагу. Вона закликає суттєво зменшити використання паливних копалин, якими світ забезпечує собі 87 процентів енергії. Нововведення важливі для боротьби з викидами вуглецю у найближчі півстоліття.

Оскільки форум наближається до завершення, ми робимо такі висновки:

1. Ринковий переполох домінує.

Глобальний розпродаж запасів витіснив обговорення нового пакту щодо глобального потепління на Світовому Економічному Форумі. Падіння ринкових цін більш ніж на 4 трлн  дол. США   з 1 січня та низька ціна нафти – це найгірший старт у річній торгівлі після фінансової кризи 2009 року. Також спостерігається послаблення китайської економіки.

Щодо впливу дешевої нафти на кліматичні плани думки розділилися . Директор компанії  « Total »  Патрік Поуян (Patrick Pouyanne) зазначає, що встановлення ціни на нафту у 30 дол. США за барель погано вплине на будь-яку політику [чистої енергії].

Аналітики ж провідної компанії  « Climate Home »  закликають не турбуватися.

2. Більше дій, менше слів!

Небезпека, спричинена зміною клімату, названа найбільшою загрозою економіки 2016 року.

« Скорочення вуглецю є проблемою для основного бізнесу, але зазвичай ніхто не звертає на це уваги » , — каже Пол Сімпсон (Paul Simpson), виконавчий директор британської компанії  « CDP » . — «Відновлення занепалого нафтового сектору – ось де головне питання, а не інструкції Парижу щодо зниження викидів вуглецю».

Найджел Топпінг (Nigel Topping), член ради директорів компанії  « CDP » , вважає, що сьогоднішні дії щодо поліпшення економіки значно ефективніші, аніж у минулі роки. Він каже: «Все менше звучать заклики до дій, і все більше звертається увага на те, як саме ми діємо!»

 

Пан Ґі Мун. Генеральний секретар ООН. Звернення до Форуму. Нью-Йорк (фотоархів Flickr/WEF/Valeriano Di Domenico)

  3. Людство втомилося після важкого 2015 року.

Минулого року світ побачив « Цілі сталого розвитку », Сендайську рамкову програму та Паризьку угоду. Це  був рік безпрецедентної підготовки і цілеспрямованої дипломатії.  Іво де Бур (Yvo de Boer), колишній голова кліматичної організації ООН (2006-2010 рр.) зауважив:  «Тепер кількість зусиль неминуче піде на спад.  І це зрозуміло. Адже  люди хочуть відпочити від питань клімату, якими вони займалися цілий рік » .

4. Бізнес продовжує тиснути.

ЗМІ зациклені на спустошених ринках, але акули бізнесу нетерпляче чекають реалізації висновків, оголошених у Парижі.  Сандрін Діксон-Деклев (Sandrine Dixson-Decleve), директор брюссельського офісу програми зі сталого лідерства Кембриджського університету, повідомляє: «Міста, регіони і корпорації готові допомогти урядам виконувати зобов’язання». Засідання показали наміри збільшити фінансування щодо поліпшення клімату. Навіть найбільший американський роботодавець, компанія  « Walmart » , заявляє про хороший вплив зобов’язань щодо клімату на розвиток бізнесу.

5. А газові та нафтові компанії — не дуже.

П’ять європейських гігантів, у тому числі  « BP »  і  « Total » , підтримали паризьку мету — знизити викиди вуглецю. А десять підключилися до проекту «The Oil and Gas Climate Initiative» минулого року. «Їхні стратегії — це полеміка, — говорить Сімпсон. — Це навіть гірше за американські компанії, які  виявили «вакуум лідерів» у Давосі. Топпінг зазначає, що ми стаємо очевидцями початку переходу виробництва у світ із низьким вмістом вуглецю. А тиск акціонерів унеможливлює виконання плану щодо скорочення викидів.

6. Перехід на низький вміст вуглецю може бути невпорядкованим.

«Бізнесові організації намагаються досягти консенсусу між збереженням клімату та утриманням економічного росту», — коментує Гелен Маунфорд (Helen Mountford). Нестійкі ціни на сировину спонукають інвесторів вкладати кошти у менш ризиковані проекти щодо поновлюваних джерел електроенергії. Головний виконавчий директор компанії  « HSBC Group »  Стюарт Гуллівер (Stuart Gulliver) закликав компанії, що займаються видобутком викопного палива, розпочати підготовку до поступового переходу. Він зазначає: «Що може бути дійсно небезпечним для фінансової стабільності: так це повна відмова від нафтогазових та гірничодобувних компаній. Звісно, це не спрацює для багатьох економік».

 

(Бенедикт фон Лоубелл. Фотоархів Flickr/ WEF/Benedikt von Loebell)

7. Фінансові регулятори у справі.

Майкл Блумберг (Michael Bloomberg) розповів про першокласну команду, створену для того, щоб компанії виявили свої кліматичні ризки. Топ-менеджери бразильського банку  « Bradesco » , товарний гігант  « Unilever » , французька страхова компанія  « Axa »  та Сінгапурська біржа приєдналися до цієї програми. Згадується минулорічне застереження керівника Банку Англії Марка Карні (Mark Carney) про те, що глобальне потепління може завдати удару фінансовій стабільності.  « Він не учасник  « Greenpeace » , проте виступає досить чітко і закликає прокинутись » , — зазначає одна з лідерів ООН, відповідальна за питання зміни клімату Крістіана Фіґерес (Christiana Figueres).

8. Інвестори  « оточують »  Арктику.

Рада інвесторів, компаній та незалежних експертів запустила Інвестиційний Протокол Арктики (Arctic Investment Protocol), ініціативу Всесвітнього економічного форуму щодо цільовьої соціально та екологічно відповідальної інвестиційної політики в полярному регіоні. Оскільки льодовики тануть та перетворюються у відкриті незліченні ресурси, група оцінює потребу інфраструктури в 1 трлн дол. США. Це дещо віддалено говорить про  « балансування економічних прибутків з екологічними і кліматичними цілями » . Проте якщо учасники, такі як  « Statoil » , думають щодо узаконення буріння нафтових свердловин, то у  « Greenpeace »  зовсім інші ідеї.

За матеріалом Алекса Пешлі (Alex Pashley)

Читати також:  Україна займає 44-те місце у рейтингу екологічної ефективності ,  ДіКапріо отримав нагороду за боротьбу зі зміною клімату