Вів'єн Вествуд на тему моди та фрекінгу: «Хто ці люди, що правлять світом? Я вам скажу ...»

Гуру моди із совістю,  Вів'єн Вествуд, переконана, що корисливі інтереси привілейованих класів стоять за революцією фрекінгу - і вона хоче вивести їх на чисту воду.

Інтерв'ю Кріса Блекхьорста. 

Маючи таке прізвище, як моє, я звик до того, що люди постійно його перекручують. Мене називали Блекшоу, Блекменом, Блексмітом, навіть Уайтхьорстом. Але ніколи ще мене не називали Блеклістом. «Це Кріс Блекліст», - каже Вів'єн Вествуд своїй колезі. Я двічі намагаюся її виправити, а потім здаюся.

Можливо, виною цьому фоновий шум - ми сидимо на палубі корабля ВМС Великої Британії «Президент», що пришвартований на Темзі в центрі Лондона. Але скоріш за все причина в тому, що думками Вествуд вже далеко попереду. І це всього лише незначна деталь, яка заважає перейти до того, про що вона насправді хоче поговорити.

А саме про зміну клімату та фрекінг.

«Надзвичайно важливо, щоб всі ми говорили в один голос», - говорить вона, сідаючи до розмови. «Я в жахливій паніці. Ми маємо бути спокійними і не панікувати, але західна половина Антарктики знаходиться у стані незворотної кризи. Лід тане; рівень моря підніметься на чотири метри, і навіть на 70 метрів, якщо розтануть всі льодовики. Безпосередньою причиною цього танення є те, що відбувається зараз. Цього достатньо, щоб покінчити з Лондоном ».

У свої 73 роки Вествуд не втратила своєї енергійності та запалу. Звичайно, тепер вона – Дама, що вже 43 роки працює в індустрії моди, з тих самих пір, коли вона та Малкольм МакЛарен відкрили бутік «Let It Rock» на Кінгс Роуд у Лондоні (в 1974 році він змінив свою назву на «Sex»), і вже носить слуховий апарат. Але під кофтиною вона носить футболку із принтом на тему глобального потепління, що зображає частини світу, які знаходяться в зоні найбільшого ризику в результаті зміни клімату . Її значно молодший чоловік, Андреас Кронталер, в минулому її студент у галузі моди, а нині член її дизайнерської групи, на 25 років молодший за неї, стоїть поруч.

Ми зібралися тут, щоб відзначити запуск ]]> Talk Fracking ]]> (Поговоримо про фрекінг), кампанії з підвищення обізнаності суспільства в питаннях, пов’язаних із фрекінгом . Вона проходить за підтримки цілого ряду знаменитостей, серед яких: сер Пол Маккартні, Хелена Бонем-Картер, Маріелла Фроструп, Бьянка Джаггер та Рассел Бренд, деякі з них знаходяться тут сьогодні з нею.

Читати також: Світові зірки проти фрекінгу  

Вествуд також залишилася вірною своєму походженню з робочого класу. Хоча вона й живе у Лондоні з 17 років, від того часу, як разом зі сім'єю переїхала в Харроу, але її вимова і досі має помітний північний акцент, притаманний Дербіширу.

«Ми повинні інформувати людей про те, що відбувається», - вигукує вона. « Ситуація потребує негайних дій. Нам необхідна підтримка уряду . Вони повинні казати нам, що ситуація складається дуже, дуже погано для майбутнього людської раси, і що ми повинні щось робити».

Вона проти фрекінгу з екологічних міркувань: проти руйнування, до якого призведе буріння в місцевому масштабі та пов’язаних з цим ризиків. Але її головна занепокоєність полягає в тому, що фрекінг призведе до виробництва ще більшої кількості нафти, що прискорить зміну клімату.

«Якщо ми будемо продовжувати в тому ж дусі, на нас чекатиме масове вимирання людського роду за досить короткий проміжок часу».

Вона показує на свою футболку.

«Я не знаю, коли зникне людська раса, але зараз я знаю, що це неминуче. Погляньте, на футболці написано: «+5%». Якщо температура підійметься на 5 відсотків, як прогнозується, все нижче цієї лінії, світ нижче Парижу стане непридатним для життя. Спека буде неймовірною. Ніхто не буде допомагати один одному, почнеться війна».

Читати також: ООН: потепління загрожує світовій безпеці 

Але де ж докази? А як щодо скептиків, що критикують проблему зміни клімату? Вона люто хитає головою.

«Не вірте їм. Я вважаю, що вони самі не вірять в те, що говорять. У них є особиста зацікавленість. Вже 200 років у нас триває статус-кво; це статус-кво меншості, яка хоче і надалі отримувати з цього прибутки».

Вона говорить із запалом. «Хто ці люди, які правлять світом? Я скажу вам хто – це центральні банки, такі як Федеральна Резервна Система в Америці, або Банк міжнародних розрахунків у Базелі, Швейцарія. Вони роздають позики та кредити, і їм необхідно сплачувати за це відсотки. Як часто ви чуєте розповіді про країну третього світу, в якій люди вимушені позичати гроші, а потім сплачують відсотки у вигляді сировини? Центральні банки контролюють цей процес».

Вествуд вбачає у фрекінгу злочинну змову в дії.

«Вони знають, що вони нічого не отримають, якщо допоможуть нам з проблемами наших енергетичних потреб, тому вони вчиняють такі дії як фрекінг. Адже має бути видно, що вони щось роблять, має бути видно як вони проводять буріння. Хоча вони й знають, що це не спрацює».

Бьянка Джаггер проходить повз нас. Вони обмінюються привітаннями.

Вествуд тяжко зітхає: «Чому лише я та Б'янка працюємо так відчайдушно? Наша чисельність могла б бути надзвичайною, але уряд і НУО (неурядові організації) дуже вправні в дезінформації широких мас».

Для фрекінгу, говорить Вествуд: «немає жодної демократичної потреби, щоб його реалізовувати. Девід Кемерон проголошував, що збирається організувати найбільш зелений уряд за всю історію. І погляньте, чим він зараз займається».

Дуже важливо, продовжує вона, що великі нафтові корпорації тримаються осторонь.

«Чому вони приймають пасивну позицію? Тому, що вони знають, як це дорого та неефективно. Той факт, що самі підприємства, які працюють в нафтовій промисловості, не інвестують в цю технологію говорить сам за себе».

Вона чудово бачить і розуміє, що відбувається. Якби ж тільки інші бачили те ж саме.

«Що мене насправді пригнічує, так це нездатність різних країн працювати разом . Ми могли б співпрацювати з Європою, замість всіх цих суперечок і сутичок».

Натомість, «немає жодної співпраці, і те, що відбувається, має безповоротний характер. Наукові докази глобального потепління є беззаперечними, але ті, хто не вірять у зміну клімату, все ще хочуть розводити дебати. Але не повинно бути ніяких дискусій, тому що немає про що сперечатись».

Що вона хотіла б бачити, так це цілеспрямованість та відданість ідеї створення зеленої економіки. «Те, що добре для планети - добре і для людей; те, що добре для людей - добре і для планети».

Але, здається, ми все більше віддаляємось від цієї ідеї.

«Подивіться, що відбувається в Лондоні. На цих днях я читала, що в районі Елефант енд Касл зносять квартири, а на їхньому місці зведуть розкішні апартаменти», - розповідає вона.

«А куди подінуться люди, які живуть там? Де вони будуть жити? У нас могло б бути більше медсестер, більше вчителів, але вони не зможуть дозволити собі там жити».

Почекайте хвилиночку, хіба вона сама не працює в галузі, яка найбільше шанує та цінує бренди та розкіш, і до якої звичайних людей не допускають? Вона киває головою.

«В моїх магазинах є вивіски з написами « Купуйте менше, обирайте свідомо, зберігайте речі довго ». Я згодна, що мода - це страшна річ, повністю зосереджена на спокусі щось придбати. Але вони повинні купувати менше речей».

Читати також: Швидка мода не може бути екологічно чистою 

Разом з тим, за її словами, «мода дає мені голос, вона дає мені престиж». Вона посміхається. «Це ще одна причина, чому я не йду з індустрії, не закриваю компанію і не складаю рук».

Вона бунтувала майже все своє життя.

«Спершу я зацікавилася анархією, тому що світ був дуже несправедливим. І я подумала, що діти мають щось зробити, що вони не повинні вірити тому, що говорить їм уряд. Я була з хіпі, а потім з панками. Сьогоднішні діти мають таке ж ставлення, але вони ледачі – вони не розуміють, що саме є неправильно. Вони гадають, що розуміють це, але насправді вони не хочуть дізнатись правду».

Візьміть, наприклад, фрекінг.

«Якби люди хоча б спробували дізнатися більше про фрекінг, вони були б проти нього.»

Тим не менш, вона ще не зовсім зневірилась. «Наомі Кляйн припускає, що екологічна криза може змусити нас створити світ, яким ми прагнемо його бачити, якби тільки нашою справжньою метою була саме боротьба з нею».

Читати також: Наомі Кляйн: Наука закликає до повстання 

Вона схиляється трохи ближче, і, поклавши руку собі на чоло, починає говорити трохи тихше.

«Я на днях собі синця поставила, вдарилася головою, і на його місці утворився набряк. Мій чоловік», - каже вона, вказуючи на Андреаса, - «він - відьмак, він позбавився від нього».

- Він хто?

- Відьмак.

- Як він це зробив?

- Я не знаю, просто зробив і все.

Вона відхиляється назад. «Знаєте, люди вважають, що ми краще поінформовані і тому знаходимося в більш вигідному положенні, насправді ж ми найменш поінформовані люди з усіх, які коли-небудь жили на планеті. Сподіваюся, що в нас ще є час ...»

Минуле завжди мало на неї вплив, і ніколи цей вплив не був більш значним, аніж зараз.

«Ви знаєте, яка цивілізація з тих, що коли-небудь існували, була найвеличнішою?»

Перш, ніж я можу відповісти, вона каже: «Китай до 1911 року, останньої династії. Китайське мистецтво є найвизначнішою подією людського існування. Їхні культура і політика лишалися стійкими і незмінними протягом тисячі років. Люди, які правили країною, повинні були складати іспити, щоб довести, що вони освічені та культурні».

Вона сміється. «Хотілося б, щоб нашим політикам потрібно було проходити іспити, щоб так само доводити, що вони освічені та культурні люди ».

На даний момент, за її словами, «справи йдуть добре». (Останні оприлюднені звіти демонструють річний прибуток у розмірі 5 млн. фунтів стерлінгів). «У всякому разі, я хочу зменшити свій асортимент, і зосередитися на якості, а не кількості».

«Можливо, мені доведеться підняти ціни і подивитися, що станеться далі».

Тим не менш, вона мабуть все ж таки розмірковує над припиненням роботи в індустрії та виходом на пенсію?

«Ні. Але зараз я намагаюся зберігати спокій. Я не дуже оптимістичної думки щодо майбутнього людської раси. Я хотіла б думати інакше, але це не так».

До неї підходить Бьянка Джаггер. Наша бесіда добігла кінця. Поки я збираюся та йду, вони вже поринули в обговорення, плануючи черговий етап своєї спроби врятувати всіх нас від самих себе.

Вів'єн Вествуд: історія її життя
Народилася в 1941 році
Освіта: гімназія Глоссоп в Дербіширі; школа мистецтв Харроу.
Сімейний стан : двічі була одружена, має двох синів, один від першого чоловіка, другий від Малкольма МакЛарена.
Кар'єра: вчитель початкових класів; продавала прикраси власного виробництва в крамниці на ринку Портобелло в Лондоні; у 1971 році разом з МакЛареном відкрила бутік «Let It Rock», на Кінгс-роуд в Челсі; королева панку; мультимільйонер, дизайнер і виробник одягу; найбільш вшанований модельєр Великобританії.
Відома тим, що отримувала орден Британської імперії від королеви, не маючи на собі спідньої білизни.
Ненавидить рекламу, каже, що вона б негайно її заборонила, якби могла.
Герої: її чоловік Андреас Кронталер, Джеймс Лавлок, принц Чарльз, Лілі Коул, Роберт Фіск