strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/maxfotoi/public_html/climate/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 0.

Засоленість призводить до втрати 2000 гектарів сільськогосподарських ґрунтів щоденно

засоленість грунтів За світовою статистикою 20% всіх зрошуваних земель – це ґрунти, пошкоджені солями, що загалом дорівнює площі Франції. Величезні витрати включають в себе більше 27 млрд дол. США втраченої вартості врожаю на рік. У дослідженні університету ООН визначають способи відшкодування збитків і стверджують, що кожен гектар повинен годувати населення світу.

Згідно з новим дослідженням під назвою «Принципи регулювання процесів сольової деградації земель та їх відновлення» (Economics of Salt-induced Land Degradation and Restoration), щодня протягом більше 20 років у 75 країнах від солей деградують в середньому 2000 га зрошуваних земель в посушливих і напівзасушливих районах. Дослідження було оприлюднене сьогодні Інститутом водних просторів, навколишнього середовища та питань охорони здоров’я університету ООН (UNU Institute for Water, Environment and Health).

На сьогодні шкідливого впливу зазнають ґрунти площею розміром із Францію – це близько 62 мільйонів гектарів (20 %) зрошуваних земель у світі, порівняно із 45 млн га на початку 1990-х років.

Деградація земель внаслідок засолення існує в посушливих і напівзасушливих районах, де кількість опадів занадто низька для підтримки регулярного проникнення дощової води крізь ґрунт і де зрошення практикується без використання дренажної системи природного або штучного походження.

Зрошення без використання дренажних систем є причиною накопичення солей в кореневій зоні рослин, що впливає на властивості ґ рунту і знижує його продуктивність.

Мансур Кадір (Manzoor Qadir), помічник директора програми розвитку водних джерел та населення при Інституті водних просторів, навколишнього середовища та питань охорони здоров’я університету ООН (Assistant Director of the Water and Human Development programme at UNU-INWEH), каже: " Для того, щоб нагодувати очікуваних дев'ять мільярдів людей у світі (передбачається саме така кількість населення до 2050 року) за умови, що нових родючих земель не вистачатиме, нам необхідно повністю використовувати всі наявні землі, ми повинні відновити продуктивність засолених земель ".

Зафар Аділь (Zafar Adeel), директор Інституту водних просторів, навколишнього середовища та питань охорони здоров’я університету ООН (UNU-INWEH) зазначає, що Організація ООН з питань продовольства прогнозує необхідність виробляти до 2050 року на 70 % більше їжі , у тому числі, підвищити річний обсяг виробництва зернових на 50 %, до, приблизно, 3 мільярдів тонн.

Читати також: 6 способів нагодувати 11 млрд. людей 

" Щотижня світ втрачає посівну площу, яка за розмірами перевищує Манхеттен , а у всьому винна сольова деградація . У велику частину постраждалих районів в країнах, що розвиваються , вкладалися інвестиції у проблему зрошення і дренажу, але інфраструктура не підходить для цього, або ж не підтримується у належному стані. Зусилля з відновлення цих земель до повної продуктивності необхідні, адже населення світу зростає, а з ним зростають і потреби у продовольстві, особливо в країнах, що розвиваються".

Добре відомі земельні ділянки, знищені внаслідок засолення:

  • басейн Аральського моря, Центральна Азія;
  • басейн Гангу, Індія;
  • басейн ріки Інд, Пакистан;
  • басейн ріки Хуанхе, Китай;
  • басейн ріки Євфрат, Сирія та Ірак;
  • басейн Мюррей-Дарлінг, Австралія;
  • Сан-Хоакін-Веллі, США.

У документі, який був опублікований у журналі стабільного розвитку ООН Natural Resources Forum, авторство якого належить восьми експертам із Йорданії, Канади, Пакистану і Шрі-Ланки, висвітлюються втрати продуктивності сільськогосподарських культур на фермах, в регіональному і глобальному масштабах, вартість ігнорування проблеми і чиста економічна вигода від запобігання та/або боротьби з деградацією земель.

Читати також: "Сонячні" фермери з Японії збирають"урожай" електрики з зернових культур 

Для КліматІнфо переклав та підготував ]]> Олександр Юрчишин ]]>

Редактор: Катерина Сіпакова

Поділитись в соціальних мережах: