«Багатства» атомної промисловості

В Індії віднайшли одне з найбільших усвіті родовищ урану. Чи допоможе це розбагатіти найбіднішій країні? Як свідчить попередній досвід, атомна промисловість не дуже полюбляє ділитися своїми «радіоактивними» багатствами.

Власне, сама назва будь-якої промисловості містить відповідь на питання, звідки береться енергетика. Показовими прикладами є вугільна та нафтова промисловості, а також чиста сонячна та вітряна енергетика. Проте дотепер ми ніколи не чули про «уранову» енергетику, чи не так?

Насправді, уран та спосіб його видобування – найбільший секрет атомної індустрії. Атомна промисловість та її прихильники стверджують, що саме вони запалюють світло в наших оселях, проте мовчать, чим доводиться за це розраховуватися, й скільки в це вкладено грошей.

Вони твердять, що атомна енергетика чиста, безпечна та не спричиняє викидів СО2, водночас ігноруючи бруд, небезпеку тих самих викидів СО2 від виробництва атомного палива.

Звідки береться уран для виробництва атомної енергії?

В первісному стані уран являє собою руду, що видобувається та фрезерується за допомогою складного процесу. Цей процес, власне, і є тим рушієм, що несе шкоду довкіллю та спричиняє викиди парникових газів. На жаль, в гонитві за видобуванням атомної енергії з урану, нехтують такими важливими чинниками як людські права, стандарти безпеки та повага до навколишнього середовища.

Погляньте лиш на Нігерію, одного з лідерів по видобуванню урану в світі й постачальника його до Франції вже протягом 40 років. Чи отримало від цього хоч найменший зиск місцеве населення? Питання риторичне. Країна знаходиться в кінці списку ООН за індексом людського розвитку та якістю життя. За «щедрість» атомної промисловості жителі Нігерії «нагороджені» бідністю, забрудненими селищами та жахливим станом довкілля.

Та Нігерія – не єдина країна в цьому списку. Погляньте на ушкоджені домівки мешканців у США, Канаді, Австралії. Поцікавтеся, що стало з країнами, рівень життя яких визначається як найбідніший у світі – Казахстан, Узбекистан. Подивіться на забруднення питної води біля уранового родовища в Каетіте, Бразилія. Чи отримали винагороду жителі цих країн від «чистої» та «безпечної» атомної енергетики?

Нещодавно в Індії відкрили родовище урану, яке може стати одним з найбільших в світі. За даними видання ]]> Таймз ]]> в Індії, родовище містить стільки урану, що забезпечить атомну промисловість паливом на 40 років вперед.

Натомість, за одну годину на землю потрапляє достатньо сонячної енергії, щоб забезпечити енергетикою всю планету впродовж року. В порівнянні з цим фактом, уранові родовища виглядають безпомічними.

Уряд Індії в минулому маніпулював своїм статусом бідної країни, аби збільшити кількість атомних реакторів (наразі в країні налічується лише один). Але ж цим людям не потрібна атомна енергетика! Грінпіс довів це в 2009 році, коли чиста та надійна сонячна енергія була представлена в селищі Джалка.

Індусам варто зважити на численні докази шкоди, яку завдає видобування урану, й відмовитися від своїх планів. Ці плани мають свою ціну, яка ляже непомірним тягарем на плечі найбідніших верств населення.