Боротьба за землю

Ми хочемо від неї їжу, паливо, папір, бавовну та ще й прагнемо, щоб вона дозволяла нам жити в комфортному кліматі, до якого ми так гарно пристосувалися. Про кого це я? Про планету Земля, звісно. Але спеціаліст в області екології людини та економіст Кеннет Гермейл із Лундського університету (Швеція) стверджує, що боротьба за територію швидко посилюється.

Гермейл буде захищати свою наукову роботу в Лундському університеті, в якій він показує, що захоплення території не тільки знову почалося, а й дуже швидко розвивається . «Актори, охочі до землі, належать до всіх рангів: від країн до компаній, пенсійних фондів, та й просто спекулянтів, і вкладають гроші в землю в країнах, що розвиваються», - каже він.

«Навіть у такої велетенської країни, як Бразилія, недостатньо землі для вирощування біопалива, їжі та  корму для худоби без негативного впливу на клімат та    біорізноманіття» - додав він, виходячи з власного досвіду - проведених у Бразилії промислових експериментів, де 40 років вирощують цукрову тростину на біопаливо.

А доки біопаливо не росте саме по собі у лісах, плантації цурової тростини заміняють інші культури, наприклад, соя, якою захоплено пасовиська, що в свою чергу призводить до вимушеного пошуку фермами нових місць для випасу худоби.

 «В Бразилії ферми, де вирощують худобу, часто відокремлюють як захоплювачів ділянки, бо саме вони випалюють вологі ліси, щоб звільнити територію для пасовиськ. Насправді ж їхні дії є просто наслідком поширення цукрової тростини та сої на ті території, які раніше використовували для вирощення худоби», - пояснює Гермейл.

Ця земельна проблема є серйозною. Змагання за орні землі посилилися повсюди. Багаті країни тримають під контролем бідні шляхом торгівлі та нееквівалентного обміну екологічних ресурсів, часто переміщаючи туди свої забруднюючі промисловості та поховання екологічно небезпечних відходів.