Час будувати екомісто!
Приблизно 1,6 мільйона міських жителів щорічно вмирають від браку чистої води і повітря.
Чи скоро екологічні міста з’являться в Україні і світі?
Всього лише якихось 100-150 років тому люди жили у відносній гармонії з навколишнім середовищем. Будівельники минулого, слідуючи народним традиціям і довіряючи віковим архітектурним прийомам, досягали хорошої відповідності житла навколишнім природним умовам. Будинки були тісно пов'язані з природою: вони були створені з місцевих матеріалів, залежали від місцевої енергії, їжі та води, найближчі екосистеми легко справлялися з переробкою відходів...
На жаль, тепер це не так. У кам'яних джунглях сучасних міст людина опиняється все більше ізольованою від природного середовища проживання і все більше вразливою до різних шкідливих впливів. Це відображається на її фізичному і психічному здоров'ї. Як результат, приблизно 1,6 мільйона міських жителів щорічно вмирають від браку чистої води і повітря, недостатньої асенізації і каналізації.
Крім того, сучасне місто завдає шкоди і навколишньому середовищу – як безпосередньо, так і через інженерну інфраструктуру і виробничий сектор, який її обслуговує. Зараз ми, жителі Землі, можемо нарешті звести смертельну урбанізацію до мінімуму . Сучасні технології дозволяють нам це зробити.
Стабільне місто або екомісто – це місто, спроектоване з урахуванням впливу на навколишнє середовище, населене людьми, які прагнуть мінімізувати споживання енергії, води і продуктів харчування, виключити нерозумне виділення тепла, забруднення повітря вуглекислим газом CO2і метаном, а також забруднення води. Першим слово «екомісто» використав Річард Регістер у1987 році у книзі «Екомісто Берклі: будівництво міста для здорового майбутнього». З інших видатних особистостей, які передбачали появу екоміста, можна назвати архітектора Пауля Даунтона, який пізніше заснував компанію Ecopolis Pty, і письменника Тімоті Бітлея, котрий багато писав на цю тему. При проектуванні таких міст іноді використовуються методи індустріальної екології.
Стабільне місто може прогодувати себе з мінімальною залежністю від навколишньої місцевості, а енергію отримувати з поновлюваних джерел. Складність полягає у створенні мінімально можливого екологічного сліду, в мінімізації можливого забруднення. Для цього потрібно ефективно використовувати землю, компостувати залишки використовуваних матеріалів, переробляти відходи або перетворювати їх в енергію. Якщо дотримуватися такої практики, загальний внесок міста у зміну клімату буде мінімальним.
Підраховано, що близько 50% населення планети живе в містах і міських поселеннях . Ці великі спільноти створюють як проблеми, так і хороші можливості для екологічно цілеспрямованих дій.
3 головних риси екологічно-свідомих городян:
- Жителі екоміста віддають перевагу одноповерховим забудовам і максимальному озелененню – як на дачі.
- Жителі екоміста здатні забезпечити себе всім необхідним, вони живуть з урахуванням майбутніх потреб, застосовуючи ресурсозберігаючі технології, даючи природі більше, ніж забирають.
- Жителі екоміста активно використовують екологічно чисті джерела енергії і безвідходне виробництво (енергію вітру, дощову воду, перероблені продукти життєдіяльності і т. ін.).
Читайте також Зелений дах, зелені стіни, зелений інтер’єр
Практичні способи створення екоміста:
- Створення різних сільськогосподарських структур, городів у межах міста (в центрі або передмісті). Це скорочує шлях продуктів харчування від поля до столу. На практиці можна створювати або малі приватні землеробські ділянки, або більш масштабні виробництва (наприклад, вертикальні сільськогосподарські будівлі типу «агрохмарочосів»).
- Використання поновлюваних джерел енергії : вітрогенераторів, сонячних батарей або біогазу, створеного зі стічних вод. Масштаби міста можуть забезпечити економічну доцільність і життєздатність таких джерел енергії.
- Різні методи зниження необхідності кондиціонування повітря (великий попит на енергію), такі як посадка дерев і колірне освітлення поверхні, пристрій природних систем вентиляції, збільшення водних об'єктів та зелених зон до рівня не менше 20% від площі міста . Ці заходи спрямовані також на боротьбу з «ефектом теплового острова», викликаного великою кількістю бетону та асфальту, які роблять міські райони на кілька градусів теплішими, ніж навколишні сільські райони. Різниця сягає ввечері аж шести градусів за Цельсієм.
- Покращення громадського транспорту і збільшення пішохідних зон для скорочення автомобільних викидів. Для цього потрібно зовсім інший підхід до планування міста, з продуманою інтеграцією ділових, промислових і житлових зон. Дороги потрібно проектувати так, щоб водіння не викликало труднощів.
- Оптимальна щільність забудови , щоб зробити громадський транспорт життєздатним, але уникнути створення міських островів тепла.
- Зменшення розростання міст, пошук нових шляхів, що дозволяють людям жити ближче до роботи.
- Зелені дахи
- Транспорт з нульовим рівнем викидів.
- Активний дім.
- Стабільні міські дренажні системи.
- Енергозбережні системи.
- - садове і ландшафтне проектування зі збереженням чистої води.
Читайте також Найвища будівля США приміряє сонячні вікна
Що ж ми маємо в Україні?
За результатами дослідження кількості викинутих в атмосферу шкідливих речовин (і від транспорту, і від промисловості) за 2009 рік, фахівці Держкомстату визнали Кривий Ріг найбруднішим містом України . За ним слідують Маріуполь (Донецька область) і Бурштин Івано-Франківської області. А найчистішими вважаються Полтава, Чернівці, Вінниця, Суми і Кіровоград.
Але поки, тільки в Одесі, в 2008 році були озвучені плани по створенню екомісто . Проект передбачає будівництво житлових будинків, соціальної інфраструктури, розташованих на території парку. Планується також будівництво археологічного парку на Жеваховій горі, а також великого центру ігрового бізнесу. Загальна площа міста становитиме близько 2,4 тисячі гектара.
Реалізація проекту зумовлена екологічними проблемами, техногенними загрозами і дискомфортними умовами життя городян, що проживають або працюють на цій території. За словами заступника керівника міськуправління інформацією Олени Варичевої, розробники проекту ставили за мету перетворити значну частину міської території в один з найбільш квітучих районів, а також підвищити рівень екологічного та соціального благополуччя одеситів.
Створення "екоміста" також відкриє перспективу
судноплавства малих суден на місцевих водоймах
та будівництва транспортних магістралей, що пов'язують селище Котовського з іншими частинами міста, в тому числі відродження морського прибережного транспортного сполучення.
Михайло Фрейдлін, директор комунального підприємства «Агентство програм розвитку Одеси», зазначив, що до реалізації даного проекту виявили інтерес кілька громадських організацій міста та науково-дослідних інститутів. Передбачуваний термін реалізації проекту - 12-13 років. Звучить дуже оптимістично. Подивимося, чи будуть ці плани реалізовані в житті. Поки у нас справа обмежується тільки так званими екопоселення і екобудинками.
Екопоселення схожі з екомістом лише принципом життя на лоні природи і самодостатністю. Люди знаходять землю і влаштовують там щось на зразок громади. Вони займаються сільським господарством так, щоб і себе прогодувати, і продати. При цьому електроенергію і транспорт використовують ті ж, що й скрізь. І так само смітять (ну може, трохи менше).
Екопоселення зараз є в кожній області України. Навіть жителі столиці масово йдуть у ліси. У Київській області на сьогоднішній день існує шість поселень, а в інших регіонах – по одному-два. Назва у них своєрідні: «Долина джерел», «У промені Анастасії», «Кедрівка», «Ромашки», «Світанок», «Любське» та ін Є поселення, однойменні з селами, поруч з якими розташовуються. Так, в Криму є поселення «Світле», у Київській області – «Балико-Щучинка», а під Вінницею організували поселення «Чебурашкине».
Поселенці створюють свої сайти і форуми, на яких обмінюються думками та порадами (відвідайте , , , ).
Тут можна натрапити на опитування типу «Який будинок ви хочете побудувати?» Саманний, з солом'яних блоків, каркасний з утеплювачем, з черепашнику, дерев'яний зруб, цегляний, з шлакоблоку або обвалованих (типу «Лисяча нора»)? Судячи з голосування, великою популярністю користуються саманні будинки.
Поки рух екопоселень існує як ініціатива окремих громадян. Держава ніяк не реагує на цей процес. Але, можливо, якщо екопоселень стане більше, державні мужі звернуть увагу на це неординарне явище. Звичайно, масової міграції городян до природи не передбачається. Але навіть якщо мешканці екопоселень будуть становити 1% об загальної чисельності населення, вони стануть могутньою творчою силою у нашому суспільстві. Так що майбутнє у цього руху є.
Екобудинки, навпаки, спрямовані в першу чергу на пошук альтернативних джерел енергії. Стіни таких будинків перекладені соломою, що дозволяє вдвічі скоротити витрати палива. Енергія виробляється сонячними батареями, причому її вистачає не тільки на обігрів, а й на експлуатацію будь-яких побутових приладів. У зимовий час нестача сонця компенсується звичайними печами і генератором, які перетворюють теплову енергію в електричну. Під будинком є установка, що переробляє всі біологічні відходи. На виході з неї можна отримати високоякісні добрива. Господар будинку розсипає їх на своїй ділянці, з року в рік нарощуючи родючий шар чорнозему. Таким чином, будинок автономний від державних електромереж, теплоцентралей і всього іншого.
Сподіваємось, що скоро всі ми житимемо в екомістах, екопоселеннях або хоча б екобудинках!
Джерело: , ,
- Увійдіть щоб залишати відгуки
