Дивимося на харчі по-новому

Міжнародне об'єднання Оксфам ( англ. Oxfam) складається з 15 організацій, що працюють у більше ніж 90 країнах світу. Метою діяльності об'єднання є вирішення проблем бідності та пов'язаної з нею несправедливості в усьому світі, надання людям можливості реалізувати свої права, особисто керувати власним життям, отримувати гідну оплату за виконану працю тощо.

У рамках глобальної кампанії « GROW. Food. Life. Planet » Оксфам Росії реалізує акцію « Виростимо. Їжу для ЖИТТЯ. Збережемо ПЛАНЕТУ », метою якої є пошук спільних рішень у сфері харчової безпеки. Крім того, Оксфам закликає до створення сценарію розвитку майбутнього Планети та усіх її жителів, яких до 2050 року вже буде близько 9 млрд.

Але навіть тоді усі жителі будуть частиною світової харчової системи — складної організованої мережі, до якої також належать бізнес-структури, організації та уряди. Всі вони займаються виробництвом, доставкою, продажем і споживанням продуктів харчування. Незалежно від нашого роду занять і місця проживання, ми їмо продукти, які забезпечує нам світова харчова система.

Наразі ця система дала збій. У результаті близько 1 млрд людей на Землі щодня засинають голодними, більше 50 % населення промислово розвинутих країн страждають від ожиріння, нестабільні ціни ставлять і дрібних виробників харчів, і споживачів у важке становище, балом правлять великі корпорації, система згубно впливає на зміну клімату.

Ця система несправедлива і нежиттєздатна, і тому потребує реорганізації. Це можуть зробити не лише владні структури та великі корпорації: така можливість — і в наших руках.

• Якщо ми плануватимемо наше харчування і зведемо кількість відходів до мінімуму, ми можемо зменшити втрати продуктів, вплинути на зниження рівня викиду в атмосферу парникових газів, а отже сприяти екологічній стійкості .

Харчові відходи — світова проблема. Близько третини харчів, вироблених для споживання, потрапляє у відходи. Щороку в розвинених країнах кількість їжі, яку ми викидаємо, дорівнює кількості харчової продукції, виробленої за цей рік у країнах Африки, розташованих південніше Сахари.

• Коли ми підтримуємо дрібних харчових виробників, то допомагаємо 1,5 млрд людей, які живуть на невеликих фермах по всьому світі, таким чином сприяємо забезпеченню в майбутньому екологічно безпечного виробництва харчової продукції.
• Дізнавшись, які саме сільськогосподарські культури ростуть в нашому краї у певну пору року, ми отримаємо смачні овочі та фрукти, отже уникнемо непотрібних витрат сил та часу на вирощування продуктів у незвичному для них місці та у несприятливий час .

Одна з проблем полягає у тому, що ціни, за якими фермери закуповують харчі, зазвичай сильно відрізняються від цін, за якими ми купуємо продукти в магазинах. Коли ціни ростуть, ми не можемо бути впевнені в тому, що переплачені гроші дійдуть до фермерів. Замість цього вони можуть піти іншим учасникам ланцюжка постачання: роздрібним торговцям, переробникам сільськогосподарської продукції, продавцям та біржовим ділкам. Низькі доходи створюють дрібним фермерам труднощі з інвестуванням у розвиток виробництва та реагуванням на короткочасні зміни попиту на продукцію. Крім того, нестабільна ситуація з цінами та дорогі матеріали створюють фермерам труднощі із плануванням вибору оброблюваних культур та інвестиціями у майбутні врожаї.

• Якщо використовувати якомога менше води під час готування їжі, посуду з товстим дном, закривати сковорідки та каструлі кришками, зменшуючи потужність конфорок після того, як вода закипіла, ми економимо енергію, воду та гроші .

Цікаво: якщо усі сім'ї міських жителів Бразилії, Індії, Філіппін, Іспанії, Великобританії та США виконуватимуть цю просту вказівку, щорічно заощаджуватиметься більше 30 млн мегават-годин електроенергії !!! Користь для навколишнього середовища буде набагато більшою, аніж якщо кожна з цих родин посадить по одному дереву і буде ростити його протягом 10 років.

• Якщо ми їстимемо трохи менше м'яса і вживатимемо трохи менше молочних продуктів, то істотно понизимо рівень негативного впливу наших звичних режимів харчування на навколишнє середовище.

Травна система та гній домашньої худоби виробляє найнебезпечніші для атмосфери парникові гази: метан і геміоксид азоту. Ці гази набагато шкідливіші, ніж вуглекислий газ, про який говорять значно частіше. В цілому домашня худоба виробляє 18 % від загальних світових викидів парникових газів. На одну людину в світі виробляється близько 42 кг м'яса на рік. Але рівень споживання цього продукту залежить від регіону та соціально-економічного становища: якщо у розвинених країнах люди їдять надто багато м'яса — аж до проблем із здоров'ям, то населення в країнах, що розвиваються — особливо діти — потребує більшої кількості протеїну і поживних мікроелементів, які містяться у м'ясі та молоці.

І нехай ці кроки — лише частина рішень. Це вже щось — поштовх до дії та ілюстрація справжніх масштабів того, чого ми можемо досягти спільними зусиллями. Якщо ми змінимо свої звички «на кухні», то згодом, всі разом, ми зможемо вплинути на уряди і бізнес-структури, щоб вони теж почали змінювати звичні для них схеми роботи та діяти в інтересах людей і планети.