Доха: Чи повинні багаті країни сплачувати компенсацію за збитки, спричинені кліматичними змінами?

Згідно з останньою доповіддю WWF* бідні нації повинні платити через постійні «втрати та пошкодження» будинків, викликані кліматичними змінами.

Майже 200 країн зібралося в Досі (Катар) на саміт з питань останніх кліматичних змін. На щорічних переговорах вже було узгоджено, що підвищення глобальної температури потрібно утримувати на рівні 2  ⁰ С, зменшуючи викиди вуглецю. Існує також угода про фінансову допомогу бідним країнам щодо адаптації до кліматичних змін. Однак сучасні науковці передбачають, що глобальне потепління перевищить межу у 2  ⁰ С, тому благодійні організації вимагають нової угоди про компенсацію.

Організації WWF, ActionAid and Care вимагають враховувати постійні збитки, спричинені змінами клімату. Наприклад, підвищення рівня моря може унеможливити проживання на розташованих нижче рівня моря островах; постійні засухи можуть означати, що сільськогосподарські угіддя даватимуть менші врожаї; відступ льодовиків позбавить значні території прісної води.

Доповідь, проголошена у Досі, пропонує «міжнародний механізм компенсації та реабілітації». Це означатиме утворення страхового фонду, котрий компенсуватиме завдані кліматичними змінами збитки. На переговорах також розглянуть нові міжнародні угоди щодо питань переселення «кліматичних біженців», людей, котрі втратили своє житло внаслідок кліматичних змін.

Напруженість у відносинах між багатими та бідними країнами зростає впродовж двотижневих переговорів, котрі скінчаться 7 грудня. Завершенням переговорів має стати міжнародна конвенція, котра зобов'яже більшість країн, враховуючи США та Китай, до зменшення викидів з 2020 року. Ключовим моментом будь-якої міжнародної справи надалі має бути «кліматичне фінансування» для допомоги бідним країнам у подоланні кліматичних змін та переході на відновлювані ресурси.

В рамках такого фінансування у період з 2010 до 2012 рр. вже було витрачено 30 млрд фунтів. Але за словами Мітіка Мвенда, координатора Панафриканського кліматичного Альянсу справедливості, більшу частину грошей було взято з фондів допомоги, що вже існують, а отже, було відмовлено у фінансуванні іншим проектам. «Це неприпустимо, і свідчить про нестачу єдності в переговорах. Такі дії пропагують недовіру між й без того вороже налаштованими сторонами», — зауважив  Мітіка Мвенда.

Зелений кліматичний фонд взяв на себе зобов'язання розширити до 2020 року кліматичне фінансування до рівня 100 млрд фунтів. Тім Гор з організації Oxfam зазначив, що бідні нації повинні знати, яким чином ці гроші накопичуватимуться. Він також зауважив, що заможні країни мають зобов'язатись зменшити викиди вуглецю. ЄС може зробити це, підписавши зобов’язання для другого періоду Кіотського протоколу від 2012 року і надалі. Середній Схід, включно з Катаром, може долучитися до справи, добровільно зобов’язавшись зменшити викиди вуглецю до 2020 р.

У нещодавній доповіді ЄС згадано, що навіть найамбіційніші запоруки були недостатніми, щоб зупинити потепління на 2 градуси, і наголошено на цілях, щодо яких треба докласти максимум зусиль.