Клімат змінюється: не будь дурнем

Достовірні факти в обговоренні зміни клімату є напрочуд важливими, але без емоційного зв’язку дуже важко пробитися через бездіяльність чи заперечення цих змін.

Чи ефективніше у боротьбі зі зміною клімату казати людям “не будьте дурнями”, ніж намагатися надати їм економічно вигідну мотивацію для дії?

Автор статті Дже Конфіно (Jo Confino) задав це питання після того, як почув про два зовсім різні підходи, покликані пробудити бізнесові структури та державні органи від сну і, нарешті, вплинути на смертельну небезпеку, яка загрожує нашій цивілізації.

У Нью-Йорку він був присутній на відкритті Міжнародної комісії з питань економіки та клімату (GCEC - Global Commission on the Economy and Climate), створену сильними світу цього при підтримці семи національних урядів. Мета створення комісії полягає у доведенні вагомого аргументу: «наскільки надійно може підтримуватися економічна діяльність маючи хорошу кліматичну політику».

Потім він почув заяву від американського графічного дизайнера та вуличного артиста Френка Шепарда Фейрі (Frank Shepard Fairey): «Люди шокують своєї легковажністю».

Фейрі, чия робота стала всесвітньо відомою після створення у 2008 році для американських президентських виборів плакату Барака Обами «Надія» (Hope), сказав на екологічній конференції в Остіні, штат Техас, що факти та постаті самі по собі не можуть дати відповіді на проблеми раціонального використання природних ресурсів .

«Немає значення, наскільки достовірні факти або наскільки впорядковане ваше послання, якщо ви не пов’язані з людьми емоційно – вони не звернуть на це уваги», сказав він. Іноді наймогутніша зброя проти пропаганди – це абсурд, створення смішних зображень».

Незаперечні факти проти емоційних зобов’язань

Як чудово було б – якби політична, ділова та відомча еліти, які була присутніми на відкритті комісії, використали б подібну брутальну мову. Та де там.

Колишній президент Мексики Феліпе Кальдерон (Felipe Calderоn), який очолює комісію, говорив про хибне припущення , якого дотримується велика кількість високопосадовців, а саме: боротьба зі змінами клімату означає жертвувати покращеннями, доходами та роботою.

Президент Колумбії Хуан Мануель Сантос (Juan Manuel Santos) говорив про важливість повного розуміння «економічних ризиків та наслідків, які зростають зі змінами клімату».

А прем’єр-міністр Норвегії Ерна Солберг (Erna Solberg) підкреслила потребу об’єднати цілі по зменшенню викидів до 90% до 2050 року зі зменшенням рівня бідності населення.

Грег Баркер (Greg Barker), міністр енергетики та змін клімату Великобританії, відмітив значущість звіту Стерна*, у якому йшлося про те, що «витрати, пов’язані з виконанням обов’язків значно менші, ніж витрати, які здійснюються у випадку відмови виконувати те чи інше завдання».

Проте, він також зазначив, що з 2006 року почалося велике напруження – фінансова та банківська кризи з рецесією економіки: «Ось чому ми повинні аргументувати необхідність дій саме зараз в усіх висловлюваннях».

Найкращий спосіб дізнатися скільки скептиків, чи тих, хто сумнівається, у ЗМІ – це провести експертне дослідження на підставі достовірних фактів та глибокого аналізу. Баркер, за допомогою своїх коментарів, розвінчав міф , що чим більше інформації та досліджень ми маємо, тим скоріше ми відвернемо небезпеку.

Фатальна бездіяльність

Суть у тому, що звіт Стерна з його баченням майбутнього у випадку бездіяльності, не веде до повної зміни напрямку, як це вже було, коли переговори щодо глобальної зміни клімату провалилися. Тож, якщо фінансова криза та рецесія змушують нас знову висловлювати аргументи, тоді очевидно, що надана інформація, як кажуть, йде у провалля й ніколи не постане на першому місці.

Важливість розвитку здорових умов праці та необхідність демонстрації різноманітних рішень, необхідних для країн, що знаходяться на різних етапах розвитку – це зрозуміло.

Також ясно, чому корисно об’єднати зусилля керівників політичного, економічного, ділового та цивільного суспільств. Починаючи власне з самого Ніколаса Стерна (Nicholas Stern) та голови Банку Америки Чеда Холлідея (Chad Holliday) до генерального секретаря міжнародної конфедерації профспілок Шерона Барроу (Sharan Burrow) і Такехіко Накао (Takehiko Nakao), президента Азійського банку розвитку.

Також важливим фактором є підтримка незалежної ініціативи сімома країнами. Її члени приймають участь у спільних проектах з дослідницькими інститутами п’яти континентів та матимуть висновки незалежної оцінки консультативної групи всесвітньо-видатних економістів, серед яких лауреат Нобелівської премії Даніель Канеман (Daniel Kahneman).

Але чи є велика різниця? Автор не впевнений. По-перше, на проведення дослідження надається тільки шість місяців. У зв’язку з цим, збереться багато інформації, яка належатиме численним організаціям, таким як Світовий банк та Міжнародний валютний фонд, але по суті, наївно вірити, що остаточний звіт буде «простим рішенням», яке призведе до прозріння політиків і підприємців, та усвідомлення їхніх помилок.

Психологія відмови від обов’язків

Краще вже поговорити з Девідом Бладом (David Blood), співзасновником та керівником фонду Лондонської фірми Генерального управління інвестиціями. Він зазнав невдачі, коли на фінансових ринках намагався впровадити засади зеленої економіки, спираючись на вагомі, на його погляд, економічні обґрунтування.

Можливо, це виявиться набагато кориснішим, якщо члени комісії впровадять глобальне вивчення психологічних причин, яких ми не знаємо, щоб протистояти справжньому хаосу, у якому знаходимося, та які нові способи ми можемо використовувати, щоб змусити людей не відмовлятися від своїх обов’язків.

В Остіні, Фейрі наголосив про важливість використання зображень з аргументами, ніж тільки переконливих доказів, з відповідними традиційними символами та з використанням експресивних та провокаційних вмінь. Він свій виступ закінчив словами: “Я не хочу захоплювати вас фактами, але хочу залишити вас на порозі у людей з голими фактами”.

Можливо, така участь членів у міжнародній комісії буде кращою для встановлення контакту за межами еліти; щоб сформувати партнерські відносини з різними експертами, такими як Фейрі, та прийняти концепцію міжгалузевої співпраці на новому рівні.

* Звіт Ніколаса Стерна, в минулому провідного економіста Світового Банку, що надає оцінку економічних наслідків зміни клімату та визначає основні економічні аспекти стабілізації парникових газів в атмосфері. В другій частині звіту розглядаються комплексні політичні задачі, які необхідно вирішити для переходу до низькокарбонової економіки та для адаптації людства до неминучих наслідків від зміни клімату (прим. ред).