Конференція зі зміни клімату в Дурбані: складні переговори відкрито

Сьогодні у південно-африканському Дурбані урочисто відкрито 17 зустріч Сторін Конвенції ООН зі зміни клімату, яка одночасно є зустріччю Сторін Кіотського протоколу.  

Міжнародна спільнота має досить низькі очікування на прийняття загальної обов’язкової для виконання угоди про скорочення викидів парникових газів та боротьбу зі змінами клімату всіма країнами світу, однак очікує від конференції в Дурбані чітких домовленостей щодо досягнення такої угоди вже в найближчі роки.

Європейський Союз від переговорів очікує чіткого плану та кінцевої дати прийняття нової кліматичної угоди , до якої долучаться провідні економіки світу, та яка міститиме амбітні цілі зі скорочення викидів парникових газів. Досягнення цих домовленостей є однією з умов, за яких ЄС долучиться до другого періоду зобов’язань Кіотського протоколу. Європейський Союз хоче отримати впевненість в тому, що інші ключові країни світу, які є найбільшими забруднювачами викидами парникових газів, долучаться до боротьби зі зміною клімату, та чітко розуміти, коли це станеться.

Продовження дії Кіотського протоколу принаймні до моменту прийняття нової угоди є дуже важливим для України , яка вже встигла відчути додаткові фінансові вигоди, які дає кліматична угода. Адже уряд України реалізував 47 мільйонів вуглецевих одиниць в рамках міжурядової торгівлі викидами, а українській підприємства встигли одержати та реалізувати майже 63 мільйони одиниць скорочень викидів в рамках проектів спільного впровадження. Таким чином, завдяки Кіотському протоколу Україна залучила понад 10 мільярдів гривень.

З огляду на це, Україна готова піти навіть на певні поступки . Нагадаємо, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо такого рівня викидів парникових газів, який на період до 2020 року не перевищуватиме 80% від рівня базового 1990 року, за умови функціонування міжнародних проектних (наприклад, проекти спільного впровадження) та ринкових (наприклад, торгівля квотами) механізмів. Напередодні кліматичної конференції і Міністерство екології та природних ресурсів, і Державне агентство екологічних інвестицій України розповсюдили заяви, де наголошується, що Україна готова розглядати та прийняти більші обмеження викидів, якщо економіка України отримає доступ до міжнародних джерел фінансових і технологічних ресурсів для впровадження низьковуглецевих енергоефективних технологій.

Згідно з офіційною позицією України , у випадку неможливості досягнення такої угоди, необхідно докласти зусиль для продовження дії першого періоду Кіотського протоколу на три-п’ять років без внесення суттєвих змін до нього. Крім того, учасники переговорів мають докласти зусиль, аби домовитися щодо подальшого переговорного процесу із окремим рішенням, що фіксувало б кількісні зобов’язання Сторін на період до 2020 року та зобов’язання Сторін стосовно вимірювання, звітності та верифікації (MRV). За відсутності єдиної цілісної угоди Україна готова узяти на себе добровільні кількісні зобов’язання щодо обмеження та скорочення викидів парникових газів в рамках двохсторонніх чи багатосторонніх угод.

Нагадаємо, що в середині жовтня Україну тимчасово позбавили права міжурядової торгівлі квотами та права переказувати утворені одиниці скорочення викидів за проектами спільного впровадження, які реалізуються за національною процедурою. Тим не менш, Україна продовжує переказувати одиниці скорочення викидів, утворені в рамках проектів, які реалізуються за міжнародною процедурою, а також активно бере участь в ініціативі Світового банку “Partnership for market readiness”, покликаній стимулювати розробку внутрішніх вуглецевих ринків.

Позиція офіційної делегації України на переговорах в Дурбані - ]]> тут ]]> . " Україна готова розглядати та прийняти більші обмеження викидів, якщо економіка України отримає доступ до фінансових і технологічних ресурсів для впровадження низьковуглецевих енергоефективних технологій ." - йдеться в позиції.

Позиція Робочої групи українських еко-НГО зі зміни клімату - ]]> тут ]]> . " Ми вітаємо заяву в пресі представника Державного агентства екологічних інвестицій Вадима Сидяченка щодо готовності України відмовитись від переносу квот. Але Україна має це також відобразити у своїй офіційній позиції та заявити про це на міжнародних переговорах ." - каже представник Робочої групи.