Мистецтво скорочує рівень СО2

Чи може мистецтво вплинути на скорочення викидів вуглекислого газу та привернути увагу до проблем навколишнього середовища? Відповідь – «так». І доказом цього стала «жива стіна» з картиною Ван Гога від Лондонської національної галереї.

Живі стіни, створенні із рослин, самі по собі можуть вважатися предметами мистецтва, а ось перевтілити предмет мистецтва в живу стіну вдалося вперше. Першою спробою зеленого креативу стала відома робота Вінсента Ван Гога «Пшеничне поле з кипарисами», що прикрасила зовнішню стіну Лондонської національної галереї, де зберігається й оригінальне полотно. В такий незвичний спосіб адміністрація галереї намагається викликати інтерес до високого мистецтва та, в результаті, збільшити кількість своїх відвідувачів. Ще приємнішим є те, що такий «зелений» шедевр має не лише культурну цінність, а й позитивно позначається на екології міста. Спонсором незвичайного арт-проекту стала компанія General Electric, котра активно підтримує ініціативи, направлені на зниження рівня викидів вуглекислого газу в атмосферу.

 «Жива» картина була розміщена на західній стіні музею, котра виходить прямо на Трафальгарську площу, англійською компанією ANS Group Europe, яка створила найбільшу в Європі живу стіну для лондонського готелю Mint. Для того, щоб відтворити геніальне творіння великого митця, дизайнерам знадобилося більш ніж 8000 рослин й більше ніж 26 їх різновидів. (посилання на фото   ]]> картини ]]> )

Вінсент Ван Гог намалював картину «Пшеничне поле з кипарисами» у вересні 1889 року, коли був пацієнтом психіатричної лікарні в Сент-Ремі. Будучи імпресіоністом, він намагався передати «внутрішній характер» природи, а не в точності відображати пейзажі. З багатої колекції Лондонської національної галереї компанія ANS вибрала саме цю роботу Ван Гога, оскільки її композиція й кольорова гама найкращим чином може бути відтворена за допомогою живих рослин.

Як цифрова фотографія складається із пікселей, так само й «жива» картина створена із 640 модулів, попередньо вирощених в південній оранжереї компанії ANS. Модулі, схожі на сітку, були висаджені за попередньо заданою схемою. Коли рослини підросли, їх перевезли до Лондона й підвісили вертикально у вигляді настінної картини на Трафальгарській площі. Для інсталяції еко-об’єкту знадобилося три дні роботи.

«Жива» картина із рослин є частиною плану Національної галереї по скороченню викидів СО2 й «креативною маніфестацією турботи компанії  General Electric про навколишнє середовище за допомогою бізнес-стратегії «еко-уяви», котра направлена на задоволення запитів споживачів, бажаючих користуватися енергоефективною продукцією». До речі, Лондонська національна галерея стала першою галереєю в світі, котра повністю перейшла на економічне світлодіодне освітлення.