Монгольська навала 1200-го року вплинула на рівень СО2

Згідно з нещодавнім дослідженням, монгольське завоювання Азії в 1200-х роках звільнило атмосферу від кількості двоокису вуглецю, достатньої, щоб в наші дні компенсувати річний попит на бензин в усьому світі. Проте, в порівнянні з величезним впливом сільського господарства на рівень атмосферного вуглецю, навіть Чингісхану не під силу було вплинути на нього сильніше.  

Фото: Статуя Чінгісхана, засновника Монгольської імперії, в Ула?н-Ба?торі, Монголія. Пітер Захер/Dreamstime

В центрі уваги дослідження, опублікованого онлайн в журналі The Holocene 20-го січня, - землекористування та рівень СО ₂   в атмосфері з 800 по 1850 роки. Загалом цей період характеризувався вирубкою лісів для потреб сільського господарства, внаслідок чого в атмосферу виділявся вуглець (рослини затримують вуглець, тому вчені вважають дерева і кущі «поглиначами вуглецю»).  Проте, в певних регіонах протягом певних періодів війни і епідемії чуми вражали населення, знищуючи сільське господарство й сприяючи відновленню лісів.

Як зауважила Юлія Понгратц, доктор наук, що працює в департаменті глобальної екології Інституту Карнегі при Стендфорському університеті, питання полягає в тому, чи могло затримати вище згадане відновлення лісів достатню кількість вуглецю, аби призвести до змін в загальній частці двоокису вуглецю в атмосфері.

«Нашою метою було перевірити не лише вплив людства на збільшення кількості СО ₂   внаслідок вирубки лісонасаджень, але й на її зменшення», повідомила LiveScience пані Понгратц.

Катастрофи та вуглець

Юлія Понгратц та її колеги використовували детальну реконструкцію історичного сільського господарства, щоб змоделювати вплив чотирьох основних війн та спалахів чуми в період з 800 по 1850 роки: Монгольське завоювання Азії (приблизно 1200-1380 рр.), «Чорна смерть», що охопила Європу (1347-1400 рр.), завоювання американських континентів (1519-1700 рр.) та падіння династії Мінь у Китаї (1600-1650 рр.).

Усі ці події призвели до величезних людських втрат (вважається, що одна лише «Чорна смерть» спричинила загибель 25 мільйонів людей в Європі). Що стосується природи, то вона, як виявили дослідники, ледь відчула усі ці події. Лише Монгольська навала суттєво на неї вплинула, зменшивши рівень двоокису вуглецю на менш, ніж 0.1 чнм (частин на мільйон). Для досягнення цього показника необхідно було, щоб лісами поглиналось біля 700 мільйонів тон СО ₂ , що дорівнює кількості СО ₂ , який виділяється в результаті річного споживання бензину у світі на сьогодняшній день. Проте, навіть це було дуже незначним досягненням, зазначила Понгратц.

"З початку доіндустріальної епохи людство збільшило концентрацію CO ₂   [або двоокису вуглецю] в атмосфері до 100 чнм, що являє собою зовсім інший вимір," сказала вона.

Примітка   КліматІнфо : На сьогодні рівень парникових газів в атмосфері становить 390 чнм. Останньою безпечною межею, за якої зміни клімату не призведуть до катастрофічних наслідків, на думку вчених, є   ]]> 350 чнм ]]> . Щоб знизити концентрацію парникових газів з нинішньою до безпечної, необхідно стрімко змінити сучасний вуглецево-екстенсивний шлях ведення світового господарства. Дізнайтеся про   ]]> глобальний молодіжний рух за повернення до 350 чнм. ]]>

Вплив усіх зазначених подій був незначним або взагалі відсутнім через кілька причин, розповіда Понгратц. По-перше, такі катастрофи як Чорна чума або падіння династії Мінь тривали не достатньо довго, щоб забезпечити повне відновлення лісів. На те, щоб дерево досягло своєї повної здатності зберігання вуглецю, може знадобитись ціле століття або навіть більше, а населення до того часу відновлювалось, зазначила Понгратц. До того ж, коріння, що гнило, та повалені дерева цілими десятиліттями продовжували виділяти в атмосферу вуглець в той час, як поля не використовувались.

Іншим чинником було те, що в час, коли одна частину світу була випалена, в іншій продовжували розвивати сільське господарство. Особливо у випадку завоювання Американських континентів, корінні жителі, освоєння земель якими було мінімальним, вмирали, в той час як в усьому світі продовжували знищуватись ліси.

Роль сільського господарства

Вивчення ядер антарктичного льоду показують, що рівень двоокису вуглецю в ці епохи знизився набагато більше, ніж показали дослідження Понгратц та її колег. Це може означати, що такі природні чинники, як зміни в сонячному випромінюванні, вплинули на рівень СО ₂   в атмосфері значно суттєвіше, ніж відновлення лісів в цей період, підкреслила Понгратц.

Але роль сільського господарства в даній пропорції досі невизначена. За словами Річарда Невле, викладача підготовчого закладу Беллармінського коледжу в місті Сан Хосе, який досліджував екологічні зміни внаслідок завоювання американських континентів, науковці, можливо, недооцінили значення відновлення лісів. Деякі з припущень команди дослідників щодо кількості двоокису вуглецю, що виділяється в грунті корінням, яке гниє, були швидше консервативними, аніж необхідними, повідомив LiveScienceНевле (що не був залучений в дослідження). Тим не менше, результати даної праці створили «новий, складний інструмент», що може сприяти покращенню розуміння зміни клімату в доіндустріальну епоху, зазначив він.

«На мою думку, це може допомогти нам одержати більш точну відповідь на причину значного зниження концентрації СО ₂   в атмосфері, що відбулась протягом 16-го і 18-го століть», сказав Невле. «Я з нетерпінням чекаю продовження цієї роботи».