Наукові відомості про зміну клімату

В 2007 році була опублікована Четверта оціночна доповідь Міжурядової групи експертів із зміни клімату (МГЕЗК). МГЕЗК проводить оцінку відомостей про глобальну зміну клімату в трьох напрямках: фізичні основи змін клімату, наслідки зміни клімату та  адаптація до них, пом’якшення наслідків зміни клімату. Політично важливим є те, щоб усі уряди погодилися із висновками вчених, тим самим зробивши їхню оцінку міцною основою для прийняття обґрунтованих рішень.

Наголосимо, що дослідження МГЕЗК проводяться для всієї світової екосистеми. В багатьох країнах світу проводяться дослідження про вплив зміни клімату на кожну країну окремо. На даний момент офіційних досліджень щодо впливу та наслідків зміни клімату для України в нашій державі не існує.
 

Фізичні основи змін клімату

• Клімат вже змінюється, ці зміни беззаперечні і вже тепер їх впевнено можна пояснити антропогенною діяльністю людини.
• За останні 100 років відбулося потепління на 0,74ºC, причому в основному потепління відбулося за останні 50 років. В найближчі 20 років прогнозується потепління на 0,2ºC за десятиліття.
• У цьому столітті світ зіткнеться із зростанням середньої температури на близько 3°С, якщо викиди парникових газів продовжуватимуть зростати з існуючим сьогодні темпом. Таким чином відбудеться подвоєння їхнього рівня в порівнянні з до індустріальною епохою.
• Якщо продовжувати викидати в атмосферу парникові гази такими темпами, як це відбувається зараз, це призведе до подальшого потепління і значних змін в глобальній кліматичній системі протягом 21 століття, вплив від чого буде значно суттєвішим ніж упродовж 20 століття.

Наслідки та адаптація до змін клімату

• Спостережувані наслідки:   Багато природних систем, як на континентах так і у океанах, зазнають впливу змін клімату та підвищення температури: 
• Швидке танення льодовиків на північному та південному полюсах, а також гірських льодовиків.
• Підвищення нестабільності ґрунту в гірських регіонах та інших зонах вічної мерзлоти, також льодовикових і кам’яних лавин в гірських регіонах o    Зміщення ареалів розповсюдження видів рослин та тварин в напрямку до полюсів та вгору
• Раніше будуть проявлятись ознаки весни, такі як розпускання листя, міграція птахів, та відкладання яєць
• Майже 20 – 30 % видів рослин і тварин можуть опинитися на межі вимирання, якщо збільшення середньої температури в світі перевищить 1,5 - 2,5 ° С;
• Танення льодовиків і снігового покриву знизить рівень талої води великих гірських хребтів (наприклад, Гіндукуш, Гімалаї, Анди), де нині мешкає понад мільярд людей;

Лише у 2008 році понад 20 мільйонів осіб були переселені через раптові стихійні лиха, пов'язані зі зміною клімату. За оцінками експертів, до 2050 року 200 мільйонів людей можуть бути переселені в результаті наслідків, пов’язаних із цим явищем.

Регіони, які особливо постраждають:    

Арктика:

• Танення льодовиків через високі темпи прогнозованого потепління

Африка:  

• Збільшення дефіциту води (в 2020 році до 250 млн. людей в Африці перебуватиме під загрозою підвищеного ризику нестачі води)
• Скорочення територій, придатних для сільського господарства
• Підвищення рівня моря та пов’язані з цим загрози містамo    До 2020 року в деяких африканських країнах урожай незрошуваного сільського господарства може скоротитися до 50 %;

Малі острівні держави, що розвиваються:

• Підвищення рівня моря може посилити ймовірність затоплення, штормових нагонів, ерозії та інших небезпечних явищ в прибережних зонахo    Існують переконливі докази того, що згідно з більшістю сценаріїв зміни клімату, водні ресурси в малих острівних державах, ймовірно, будуть під серйозною загрозою. Ресурси прісних вод та управління ними Із потеплінням на планеті існує дуже висока ймовірність того, що, в залежності від території, буде спостерігатись підвищення частоти та інтенсивності повеней та посух. До середини століття прогнозується збільшення середньорічного стоку річок та водозабезпеченості на 10-40% у високих широтах та в деяких вологих тропічних зонах, і зменшення на 10-30% в деяких сухих регіонах у середніх широтах і в сухих тропіках, деякі з яких гостро відчувають нестачу прісної води.

Продукти харчування та лісогосподарська продукція

Внаслідок підвищення місцевої середньої температури на 1-3 °C прогнозується збільшення врожайності в зонах помірного клімату. В тропічних зонах прогнозується зменшення врожайності, навіть при відносно помірному підвищенні місцевої температури на 1-2 °C, що підвищує ризик голоду. Прогнозується, що підвищення частоти виникнення посух та повеней матиме негативний вплив на місцеве рослинництво, особливо в секторах натурального господарства.

Екосистеми

Існує ймовірність підвищеного ризику вимирання приблизно 20-30% видів рослин та тварин, у випадку якщо підвищення глобальної температури складе більше, ніж 1,5 – 2,5 °C.

Прибережні та низовинні зони

Внаслідок зміни клімату та підвищення рівня моря, прогнозується підвищення вразливості прибережних зон, в тому числі берегової ерозії. Зростання антропогенного тиску на прибережні зони тільки загострить негативність цього впливу. Підвищення температури поверхні моря на 1-3°C, за прогнозами, призведе до великої вірогідності зникнення коралових рифів. Через підвищення рівня моря до 2080-х років прогнозується збільшення по всій планеті людей, які страждатимуть від сильних повеней кожного року. Особливо загрожують ці природні явища тим, хто знаходяться у густонаселених та низинних районах. В цих районах здатність до адаптації є відносно низькою, і вже сьогодні вони постали перед такими проблемами як тропічні урагани або прибережне просідання ґрунтів. Найбільша кількість постраждалих буде в дельтах великих річок Азії та Африки.
 

Здоров’я

Прогнозована зміна клімату матиме негативний вплив на здоров’я мільйонів людей в усьому світі. Найбільше відчують зміни прошарки населення, для яких адаптація до змін буде дуже важкою. Серед них – люди похилого віку та частина населення, яка знаходиться за межею бідності по всьому світу.

Промисловість та суспільство

Райони, які найбільше зазнають негативного впливу, це бідні країни і поселення, які розташовані в прибережних зонах. Коли метеорологічні явища стануть більш інтенсивними і частими, економічні та соціальні витрати цих регіонів, згідно з прогнозами, збільшаться.

Дії у відповідь

На даний момент, адаптація відбувається дуже повільно, тож існує необхідність в більш масштабних заходах з протидії зміні клімату. Зміну клімату можна уповільнити зменшуючи викиди парникових газів в атмосферу. Без зменшення викидів парникових газів, наслідки зміни клімату хоча й будуть регіонально відрізнятися, однак основна проблема залишиться – з кожним роком природа все більше й більше буде мститись людині за варварське поводження з нею.

Пом’якшення наслідків зміни клімату

Тенденції викидів парникових газів

В період між 1970 та 2004 роками, обсяг викидів CO ₂ , CH ₄ , N ₂ O, ГФВ, ПФВ та SF ₆ , парникових газів, включених до Кіотського протоколу, зріс на 70% (24% в порівнянні з 1990 р.). Обсяг CO ₂ , який є найбільшим розповсюдженим серед парникових газів, зріс на приблизно 80% (28% в порівнянні з 1990 р.). Це сталося внаслідок того, що сталось зростання доходу на душу населення і збільшилось населення планети.

Без запровадження будь-якої додаткової політики, глобальні викиди парникових газів, згідно з прогнозами, до 2030 року зростуть на 25-90% в порівнянні з 2000 роком. Очікується, що домінуюче використання викопних видів палива триватиме до 2030 року і навіть довше, а тому, за прогнозами, викиди CO ₂ внаслідок використання енергії виростуть за цей період на 40-110%. Як прогнозується, від двох третіх до трьох четвертих обсягу зростання відбудеться за рахунок країн, що розвиваються, хоча їхній середній показник викидів CO ₂ на душу населення залишиться суттєво нижчим у порівнянні з розвиненими країнами.

Пом’якшення наслідків  до 2030 року

Існує значний економічний потенціал для проведення заходів з пом’якшення наслідків викидів парникових газів у всіх секторах економіки в найближчі десятиліття, які були б достатніми, щоб частково компенсувати зростання глобального рівня викидів або скоротити рівень викидів парникових газів.

Пом’якшення наслідків після 2030 року

Глобальний рівень викидів повинен досягти свого піку у 2017-2020 роках і після того різко скоротитися, аби досягти довготермінового стабілізаційного рівня концентрації парникових газів у атмосфері. Найбільш жорсткі сценарії могли б обмежити підвищення середньої глобальної температури до 2 – 2,4C вище доіндустріального рівня. Для цього необхідно, щоб індустріально розвинені країни скоротили викиди на 25-40% до 2020 року та на 80-95% до 2050 року від рівня 1990 року.

Додаток: Парниковий ефект

Клімат планети в значній мірі визначається безперервним потоком енергії Сонця. Ця енергія надходить в основному у формі видимого світла. Близько 30% її відразу ж повертається назад, у космос, проте більша частина, а це приблизно 70% енергії – поглинається, проходить вниз через атмосферу і нагріває земну поверхню.

Земля повинна відправити цю енергію назад у космос у формі інфрачервоного випромінювання. Оскільки Земля значно холодніша, ніж Сонце, вона не випромінює енергію у формі видимого світла. Натомість, вона виділяє інфрачервоне або теплове випромінювання. Це те саме тепло, яке виділяється електричною пічкою або грилем перед тим, як ґратки стають розжареними до червона.

Парникові гази в атмосфері блокують інфрачервоне випромінювання і не дають йому потрапити безпосередньо з поверхні землі у космос. Інфрачервоне випромінювання не може пройти крізь повітря як видиме світло. Натомість, більшість енергії, яка виділяється, відноситься з поверхні землі повітряними потоками та хмарами, і в кінцевому результаті потрапляє у космос з висот, які знаходяться вище найтовстіших шарів покривала із парникових газів.

Шар парникових газів вимірюється в «кількості часток на мільйон» (част./млн.), що становить співвідношення кількості молекул парникового газу до загальної кількості молекул сухого повітря. Наприклад, 300 част./млн. CO ₂ означає 300 молекул CO ₂ на мільйон молекул сухого повітря. Доведена вченими безпечна концентрація CO ₂  350 част./млн.. На даний момент концентрація вже складає близько 390 част./млн.
Кліматичній системі характерна інерція і вона не може негайно реагувати на скорочення викидів парникових газів. Деякі парникові гази зберігаються в атмосфері роками, десятиліттями або й навіть століттями. В результаті, навіть після того як стабілізується атмосферна концентрація, зміна клімату триватиме ще протягом сотні років.