Нове дослідження доводить зв’язок між викидами та деменцією

Між автомобільними викидами та хворобою деменція може існувати прямий зв’язок. Це показує нове унікальне шведське дослідження.  «Ми змогли побачити неочікувано сильний зв’язок» ,  — розповідає Бертіль Форсберг (Bertil Forsberg), професор з екологічної медицини, який проводив дослідження.

Те, що забруднене повітря може стати причиною хвороб, не є новиною для дослідників. Відомо, що забруднене повітря може спровокувати астму, рак або хвороби серця. Тепер унікальне шведське дослідження показало зв’язок між забрудненним повітрям та деменцією.

Читати також:  Зміна клімату сприяє спалахам холери та сальмонельозу

Група дослідників з університету Умео (Umeå universitet) дійшли висновку, що особи, які живуть на вулицях з високою концентрацією вихлопних газів, підпадають під вищий ризик розвитку таких деменційних хвороб, як хвороба Альцгеймера та судинна деменція, ніж ті, що живуть у місцях з чистішим повітрям.

Бертіль Форсберг, професор з екологічної медицини з університету Умео, провів дослідження, опубліковане у науковому журналі Environmental Health Perspectives. Він називає результати сенсаційними.

«Ми можемо продемонструвати, що ті, хто має високу концентрацію вихлопних газів у помешканні, мають значно вищий ризик розвитку деменції. Усього 16 відсотків з усіх випадків деменції у дослідженні може залежати від рівня вихлопних газів » ,  — розповідає він.

Досліджники протягом 15 років дослідили близько 2 000 жителів Умео. Учасники, які з початку не демонстрували ніяких ознак проблем пам’яті, проходили кожного п’ятого року нове дослідження. Разом з тим дослідники оцінювали поширення вихлопних газів за межами їхніх осель, у тому числі шляхом оцінки кількості легкових та вантажних автомобілів, що проїжджали через житловий район, та шляхом виміру рівня забруднення повітря.

Коли дослідники потім порівняли якість повітря з результатами дослідження пам’яті та їхніми попередніми даними, вони побачили чітку картину.

«Після того, як ми звернули увагу на інші фактори, зокрема вік, рівень освіти, індекс маси тіла та різні життєві показники, ми побачили на близько 40 відсотків вищий ризик розвитку хвороби Альцгеймера чи судинної деменції у тієї частини учасників, які мали найвищий рівень вихлопних газів в оселях, порівняно із тією частиною, що мала найнижчі показники» ,  — розповідає Бертіль Форсберг.

У близько 300 з майже 2 000 учасників спостерігалось поглиблення однієї із хвороб за час дослідження.

Умео – одне зі шведських міст, де якість повітря у центральних частинах міста є гіршою, ніж це дозволяють європейські граничні показники для оксиду вуглицю та твердих частинок. Тим часом повітря в околицях міста значно чистіше, що робить відмінності між учасниками дуже чіткими.

«Ми розділили Умео уявною сіткою розміром п’ятдесят на п’ятдесят метрів та вирахували концентрацію газів в кожній невеликій ділянці. Таким чином, ми змогли пов’язати кожну оселю із певною концентрацію вихлопних газів та побачити наскільки люди, що живуть саме там, були під впливом викидів» ,  — розповідає він.

Раніше було відомо, що люди, які часто перебувають у середовищах із забрудненим повітрям, наражаються на більший ризик захворювання на астму, рак та серцево-судинні хвороби. Але це вперше протягом останніх років, коли низка міжнародних дослідників почала цікавитись тим, як забруднене повітря впливає на функції мозку.

Наприклад, американське дослідження показало, що люди похилого віку, які живуть у середовищах з високою концентрацією вихлопних газів, мають гіршу циркуляцію крові у мозку, що прямо пов’язано із розвитком деменційних хвороб. 

«Ми знаємо, що дуже маленькі частинки можуть проникнути через нюховий нерв до мозку та спричинити пряме ушкодження. Було виявлено, що вихлопні гази також викликають запалення, що впливають на дихальні шляхи та інші органи, що, між іншим, впливає на циркуляцію крові у мозку » ,  — розповідає Бертіль Форсберг.

Дослідники з університету Умео закликають проводити більше досліджень на цю тему та наголошують, що навіть інші фактори, які пов’язані з дорожнім рухом, наприклад, шум від транспорту, можуть впливати на виникнення деменційних хвороб.

Мія Ківіпельто (Miia Kivipelto) – професорка з клінічної геріатричної епідеміології з Каролінського інституту (Karolinska institutet) та одна із провідних досліджувачок пам’яті у Швеції. Вона вважає, що ми можемо дізнатися багато із подібних досліджень у майбутньому.

«Дослідження було зосереджене переважно на доведенні зв’язку між біологічними факторами, способом життя та розвитком деменційних хвороб. Але ми знаємо, що забруднення пов’язане з іншими хронічними хворобами, такими як астма, рак та серцевими хворобами, які у свою чергу часто пов’язані із проблемами пам’яті. Було значно важче виміряти значення забрудненого повітря, ніж побачити, як конкретні способи життя впливають на людину. Це дуже цікаво» ,  — зауважує вона.