Олег Ізюменко: “Ми - перше по-справжньому глобально об'єднане покоління з цілісним баченням світу”

Яскравий представник міжнародних рухів нового покоління поділився із "Громадським Простором" баченням світових тенденцій розвитку третього сектору, а також секретами успіху найактивнішої молодіжної ініціативи ]]> 350.org ]]> . Олег Ізюменко (32 роки) наразі живе та працює в Швеції, є засновником і виконавчим директором Wake-UpCall, координатором міжнародного кліматичного руху 350.org на пострадянському просторі.

- Олег, які в тебе цінності та мрії?

- Мною рухає бажання уникнути страждань, втрачених доль, зламаних життів для всіх тих людей, які можуть постраждати від екологічної катастрофи і від планетарної кліматичної кризи.

- А твоя особиста мотивація участі в екорусі?

- Мені складно розділити роботу й особисту місію...Я вважаю, що одне з вищих призначень життя - служити іншим, допомагати іншим, робити свій внесок і приносити користь - і в цьому кожна людина може знайти щастя і задоволення.Звичайно, про гроші я не забуваю і намагаюся, щоб професійна діяльність приносила мені хліб насущний, але матеріальний дохід - далеко не найголовніша мотивація для мене.

- Розкажи трохи про те, як ти прийшов у рух, про свою роль у ньому. І в чому, на твій погляд, запорука успіху ]]> 350.org ]]> ?

- Не слід перебільшувати мою роль. Я не думаю, що вона була якоюсь ключовою, швидше підтримуючою. У 2007 році я випадково натрапив в Інтернеті на сайт 350.org. І мене потішило, що нарешті з'явилося одне число, яке просто зрозуміти - як чудово, що є такий доступний показник! Бо раніше, коли ми намагалися комунікувати з людьми, ми наводили масу фактів, чисел, графіків і, звичайно, це все змішувалося у свідомості пересічних громадян. Для себе я вирішив, що буду поширювати звістку про значимість числа 350 по мірі моїх особистих можливостей. Восени 2008 року на Європейському Соціальному Форумі я зустрівся з одним із засновників руху 350.org Джеремі Осборном (Jeremy Osborn). Потім включився активно в усі акції 350.org на кліматичних переговорах ООН у грудні в Познані (Польща). Дуже сподобалися люди в цьому русі, прекрасна молодь! Навесні 2009 року 350.org оголосило про набір практикантів на позицію багатомовних європейських координаторів. Я подав заявку. Незабаром мені повідомили, що будуть раді мене бачити в європейському офісі 350.org в Берліні. Таким чином я отримав чудовий досвід не тільки з професійного погляду, але і з позиції дружби і тих відносин, які ми створювали разом з іншими лідерами та учасниками цього руху. Треба сказати, що в 350.org неформальна частина - дружні відносини та особистий контакт - мають таке ж значення, як і суто робочий процес. Я думаю, що це - один з факторів успіху; те, що в 350.org ми бачимо довіру і дружбу, взаємодопомогу і підтримку - як неодмінні матеріали для будівництва рухів. Дружба і солідарність є однією з найміцніших сил, які з'єднують людей разом. Плюс довіра організаторам по всьому світу. Тобто те, як ми охоче і вільно ділимося своїм брендом і говоримо, що якщо логотип 350 допомагає вам у вашій роботі - то, будь ласка, не соромтеся ставити його куди завгодно, вважайте себе частиною єдиного руху.

- Це схоже на принципи Greenpeace?

- Це схоже на Greenpeace у період його заснування і становлення. Тому що зараз Greenpeace став великою структурою, в якій є своя ієрархія. Справа в тому, що організація принципово не отримує пожертвувань від корпорацій. І, звичайно, щоб тримати цей бренд в чистоті і захищати репутацію, необхідний контроль. Тому немає такої довіри до добровольців і організаторів, які хотіли б використовувати бренд Greenpeace. Тобто на організацію працюють експерти, професіонали в своїй галузі. Ми підтримуємо регулярний контакт з вищим керівництвом Greenpeace International. Вони вважають, що для того, щоб їх організація вижила і була успішною в 21-му столітті, Greenpeace повинен взяти уроки у таких відкритих низових масових рухів як 350.org. Тобто трохи більше довіряти волонтерам і місцевим організаторам. Щоб люди не тільки жертвували гроші або підписували час від часу петиції, але також і могли докласти свої особисті зусилля, зробити особисті дії в тій роботі, яку веде організація.

- Ти віриш, в те, що можна змінити світ за допомогою соціальних рухів. Який, на твій погляд, критерій незворотних змін в кращу сторону? Що такого має трапитися, щоб зрозуміти, що світ вже змінився. Може, всі люди повинні вийти на вулицю з вимогами ...?

- Мені здається, що зміни відбудуться не коли буде підписано черговий протокол або договір, а коли ці зміни торкнуться всіх сторін суспільства і змінять саму культуру. Коли всі структури нашого суспільства стануть кліматично нейтральними і кліматично дружніми. Коли людям не треба буде, як ти кажеш, виходити на вулиці. Коли вони зможуть працювати, вчитися, відпочивати з друзями, не замислюючись про зміни клімату, тому що необхідності постійно робити складний вибір у своєму повсякденному житті просто вже не буде. Просто тому, що інститути суспільства будуть в гармонії з планетою і людьми. І коли для політиків стане пріоритетом досягнення цієї гармонії. Людство готове пережити новий виток розвитку - коли ми навчимося піклуватися про самих себе, про своїх близьких і про наш спільний дім, Планету Земля.

- Щодо викликів зокрема нашого покоління, які вони? І ми ж теж маємо щось нового принести в цей світ?

- Мені здається, що наше покоління внесе багато чого нового в світ - і я бачу тільки позитивне. Я бачу багато різних людей з різних країн. У мені багато оптимізму і впевненості, що все вийде і що ці зміни вже не за горами. У нашого покоління є нове бачення цього світу. Ми не бачимо його розділеним на частини, на національні кордони. Ми не бачимо в іноземцях ворогів, чужинців. Ми бачимо в них наших братів і сестер, і вони нам цікаві - їхній кут зору, їхні відмінності від нас у культурному плані, в релігійному. Тим більше, що зараз у нас є такі інструменти для підтримки зв'язку з друзями по всьому світу як Facebook, Twitter. І ось дивись - я зараз на півдні Росії, ти - в Києві, а ми з тобою так запросто спілкуємося в Skype і нам це ні копійки не вартує. Кілька поколінь тому така можливість зустрічалася тільки у казкових історіях. Тобто ми - перше по-справжньому глобально об'єднане покоління, у якого є цілісне бачення світу і розуміння його екологічних проблем.

- Я знаю, що ти бував в Україні кілька разів. Кілька слів про твоє бачення екорухів України, зокрема кліматичного. Чи є якісь особливості?

- Я дійсно мав щастя відвідати Україну кілька разів і кожного разу мені особисто ці візити приносять море позитивних емоцій. Із громадським життям в Україні я знайомий досить поверхово. Більше знаю про молодіжний кліматичний рух. Коли всередині 2000-х років мені і моїм друзям з демократичного та зеленого руху в Росії все здавалося безпросвітним - зникнення демократії в країні, нехтування путінським режимом прав людини, кожен день ми втрачали друзів, навіть фізично.. І коли в Україні відбулася Помаранчева революція, це стало для нас промінцем надії і ми зрозуміли, що, в принципі, можливо об'єднати людей, організувати з ними щось неймовірне. Це перший момент, який я хотів би відзначити. А говорячи про молодіжний кліматичний рух в Україні, можу сказати, що він розвивається наскільки динамічно і швидко, що навіть випереджає рухи в багатьох інших пострадянських країнах. Мені здається, що організатори 350.org в Україні успішно вловили ті принципи руху, які поширюються по всьому світу. Ви розмовляєте мовою дружби, солідарності, взаємопідтримки, мовою цінностей і почуттів. І це та мова, яку розуміють усі люди. І це допомогло знайти спільну мову між організаціями, школами, релігійними спільнотами, правозахисними організаціями ... От всі ці речі плюс віра в себе, у свої сили і стали запорукою успіху, який є у 350.org в Україні.

- Майбутнє 350. Яке воно, на твій погляд?

- Це складне і цікаве питання. Спочатку ми хотіли закрити 350.org після Копенгагена. Ми вірили в успіх політичного процесу, в те, що буде підписаний чесний, справедливий, базований на науці протокол. І сама необхідність у такому русі відпаде. Ми хотіли звільнити простір для нових лідерів, нових ідей. Хотілося, щоб в цьому русі розквітали тисячі кольорів, тисячі імен, і щоб нові лідери створювали нові рухи у своїх країнах та регіонах. Але ми знаємо, яким приголомшуючим провалом закінчилися переговори в Копенгагені. Тому ми не могли просто піти зі сцени. Оскільки ми зарядили цих людей надією і вірою у власні сили. Кожен рік ми адаптуємо свою стратегію залежно від реального стану справ, від мінливої ​​ситуації. У цьому році ми робимо ставку на зростання руху, на залучення до нього багатьох і багатьох нових облич, на розширення і зміцнення. Тому що ми віримо, що соціальні рухи здатні принести зміни в політиці, у суспільстві та культурі. Якою ця стратегія буде через рік, я навіть не беруся передбачити, тому що світ змінюється з великою швидкістю. Важко передбачити, чи буде існувати рух в нинішньому вигляді і під цим ім'ям. Я не беруся про це судити. Але я знаю, що в будь-якому випадку всі ці люди будуть продовжувати працювати для того, щоб зробити світ кращим.

Дізнайтесь більше про Глобальний кліматичний рух ]]> 350.org в Україні ]]> та ]]> світі ]]>