strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/maxfotoi/public_html/climate/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 0.

Посилення фінансового тиску на паливну промисловість

Fossil Fuel Industry Згідно проведених наукових досліджень, величезні корпорації паливної промисловості не уникнуть суспільного осуду, якщо не звернуть увагу на негативні наслідки своєї діяльності, яка призводить до змін клімату.

Такі корпорації мають великий вплив на світові фондові ринки, що складає близько 20 відсотків показників серед нафтових і газових компаній у Лондоні та близько 11% у Нью-Йорку.

Однак, якщо у майбутньому проводитимуться заходи направлені на протидію зміні клімату, діяльність паливної промисловості суттєво знизиться , заморозять активи, що неминуче призведе до різкого зниження торгового обороту, таке явище називають «ефектом бульбашки, що лопнула».

Не тільки великі корпорації піддаються тиску з боку регулюючих органів та органів контролю за викидами вуглецю, а також рух проти фінансування компаній, який пов’язаний з паливною промисловістю.

Згідно з дослідженням учених Смітсовської школи підприємств і навколишнього середовища  (англ. Smith School of Enterprise and the Environment) при Оксфордському університеті, компанії по видобутку палива не в змозі протистояти такому руху, оскільки вони ризикують підірвати не тільки свою репутацію, а й зіштовхнутись з труднощами, пов’язаними з фінансуванням своєї діяльності.

Рух проти фінансування паливної промисловості очолюють 350 груп під назвою «Фоссіл Фрі» (англ. Fossil Free). Дослідження Смітсовської школи показують, що даний рух багато в чому опирається на досвід часів расової сегрегації в Південній Африці.

Мета інвесторів

Рух базується на певних засадах. По-перше, мета полягає в пропаганді негативних наслідків впливу паливної промисловості на клімат серед населення . Активісти руху обирають об’єкти впливу серед вищих навчальних закладів. Врешті-решт, рух стає глобальним, орієнтованим на великих інвесторів, таких як пенсійні фонди.

Однак, в дослідженні вказується на масове вилучення капіталовкладень, що призвело до розчарування. Досвід показує, що лише невелика частка капіталовкладень насправді вилучена.

"Наприклад, незважаючи на величезний інтерес засобів масової інформації, тільки близько 80 компаній і фондів позбавились частки капіталу у тютюновій промисловості і ще менше від тютюнової залежності", - йдеться в дослідженні.

Але такі рухи мають великий вплив на громадськість і можуть завдати шкоди репутації населення, що, в результаті, призведе до початку цькування.

Такий процес призводить до негативних наслідків, як окремо для особи, так і для соціуму. Наприклад, підприємства, що піддаються різкій критиці в засобах масової інформації страждають від негативного іміджу, що, в свою чергу, відлякує постачальників, субпідрядників, потенційних співробітників і клієнтів.

Tufts University students

Університет Тафтса. Студенти беруть участь у акції протесту.

"Уряд та політики вважають за краще займатися, так званими, "чистими" підприємствами для запобігання негативних настроїв, які могли б зіпсувати репутацію або поставити під загрозу їх переобрання. Керівники компаній, які страждають від цькування, можуть зажадати змін в управлінні або складі ради директорів.

Все це має ефект доміно. Компанії, що пов'язані з сектором паливної промисловості, не зможуть укладати угоди на державне фінансування, а банки, в свою чергу, неохоче видаватимуть кредити .

Пригнічений ефект

У дослідженні йдеться про те, що якщо під час процесу цькування учасники руху будуть готові до ухвалення урядом закону на стягнення податку на викиди вуглецю - це матиме негативний ефект та невизначеність щодо майбутнього фінансування паливної промисловості.

Дослідження має кілька порад для паливної промисловості, серед них оновлення назви, наприклад: у минулому нафтогазова, нафтохімічна та вугільна монополія Великобританії, а тепер міжнародна енегретична компанія "БіПі" (англ. BP) кілька років тому змінила назву з "Брітіш Петролеум" (англ. «British Petroleum» - у пер. "Британське паливо") на "Бійонд Петролеум" (англ. "Beyond Petroleum" - у пер. "Більше, ніж паливо") і перетворила логотип в зелений і жовтий соняшник.

Крім того, досвід показує, що жорстка тактика збільшує цькування на компанії, де порушуються соціальні норми.

Для КліматІнфо переклала та підготувала Світлана Лещенко

Редактор: Марина Веселик

 

Поділитись в соціальних мережах: