Роберт Лафлін: Останній вимикає світло

Фізик-лауреат Нобелівської премії Роберт Лафлін пророкує людству невеселу долю. У його новій книзі «Останній вимикає світло» він заглядає у майбутнє на два століття вперед, коли у нас закінчаться запаси нафти, вугілля і природного газу. З катастрофічними наслідками, гадає Лафлін. Чи має право на існування його сценарій судного дня?

Spectrum . de : Професоре Лафлін, скільки я отримаю енергії, якщо спалю Вашу книгу?

Роберт Лафлін: (всміхається) Можливо це саме те, що люди робитимуть у майбутньому. Папір виділяє під час згоряння половину енергії, яку можна отримати від згоряння бензину. Моя книжка може забезпечити струмом тостер на одну хвилину роботи.

Чому люди мають зважати на це?

Гадаю, що через 200 років усі запаси нафти, природного газу та вугілля закінчаться. Проте незручно стане ще раніше: коли використають нафту Саудівської Аравії. Це станеться через 60-100 років. Тоді боротимуться за викопні продукти згорання, що залишаться.

Ви судите з того, що не знайдуть жодного нового джерела нафти?

Це ймовірно. Хоча всі знахідки, які було зроблено за мого життя, були мізерними. Північне море досліджували так само, як і біля берегів Аляски та Бразилії. Зараз на черзі Каспійське море, проте і його вистачить не надовго. Лише у Венесуелі є достатньо нафти, але з політичних причин там її не видобувають. І навіть якщо припустити, що ми подвоїли запаси, енергетичні потреби Індії та Китаю, які швидко зростають, «виправлять» це.

Без нафти не дати ради цим втратам?

Викопні енергоносії складаються з вуглеводню. Це безперечно найкраща можливість замкнути енергію в маленькому просторі. З погляду хімії вони схожі на жир, котрого потребують живі істоти та рослини. Природа використовує його, тому що це неймовірно гарний винахід. Це видно навіть у літаках: лише тому, що бензин такий легкий, літак здіймається угору.

Невже без нафти не буде літаків? Важко уявити.

З’явиться нова галузь індустрії, що постачатиме синтетичний вуглеводень. Його вже виготовляють, але зараз це досить дорого.

Ви пророкуєте, що з’являться величезні фабрики водоростей на берегах океану, котрі ловитимуть з повітря двоокис вуглецю і перероблюватимуть його в горючі матеріали. Це схоже на сон. Як фізик-лауреат Нобелівської премії став автором наукової фантастики?

Я використовую наукову фантастику, щоб говорити про теперішнє, не зачіпаючи політики. Моя книга докладно розтлумачує тему, яка надзвичайно лякає.

Невже немає більш злободенних речей, котрі актуальніші, ніж далеке майбутнє?

Актуально те, щоб не було кризи. Енергії достатньо. Двоокис вуглецю у повітрі може стати проблемою. Але це дві різні речі.

Поясніть, будь ласка.

Проблема клімату така ж велетенська, як і питання енергії. В історії Землі були кліматичні події таких розмірів, що важко собі уявити. Наприклад, 10 000 років тому закінчився останній льодовиковий період. Тоді Європа була цілком покрита кригою. Потім температура дуже підвищилась. Чому, ніхто не знає. Приклад показує: боротьба із кліматом – це вічна справа. А вже енергетичну кризу мають вирішити інженери.

Якщо я Вас правильно розумію, зміна клімату – це занадто для людства?

Ні. Проте енергетична криза настане першою. Клімат має багато аспектів. Один з них — двоокис вуглецю. Він навіть мене хвилює. Але зміна клімату це не вирішує. Мені як фізику тут незручно: дані експерименту ще не зовсім точні. Проте, можливо, настане такий час, коли не виникатиме сумнівів, що Земля теплішає. Тоді можна буде порівняти наслідки зміни клімату та енергетичну кризу і вжити заходів. Проте так далеко ми ще не зайшли.

Хіба не потрібно з відомих причин вживати заходів, щоб зменшити викиди шкідливих речовин в атмосферу?

У довгостроковій перспективі це, на жаль, майже нічого не вирішує. Якщо хочеш врятувати Землю, потрібно це робити з огляду на довгострокову перспективу. Зменшувати викиди СО2 на 20 % – цього не достатньо. Це лише сприятиме тому, що увесь двоокис вуглецю потрапить в атмосферу на 50 років пізніше. Для Землі це мізерно малий проміжок часу.

А чи не є людина мірою політичних рішень?

Лише ми маємо перекроювати наш стиль життя. Ніхто не врятує планети, керуючи на ній автомобілем-гібридом! Той, хто переймається зростанням викидів СО2, нехай зменшить їх до нуля. Але про це мова не йде. І я також не думаю, що коли-небудь це буде серйозно обговорюватись.

Отже, щоб подолати енергетичну кризу, необхідно використати наступні десятиліття?

Я розумію, що це не просто. Йдеться про події, що трапляться, коли ми всі помремо. Проте зараз необхідно вирішувати: чи хочемо ми уникнути безглуздої смерті наших правнуків? Це важке рішення, тому що воно коштує багато грошей.

У Вашій книзі Ви вважаєте, що наші нащадки будуть використовувати морське дно. Зокрема, вони будуватимуть там великі геотермальні електрозаводи. Ви також пропагуєте зберігання енергії на основі розтоплених солей, які досі займали невелику нішу. Чи мусить політика зараз розвивати ці технології?

Хороший професор не має вказувати, що необхідно робити. Я хочу лише поширити факти, рішення мусять приймати інші. Я маю думку з приводу Вашого питання, але я вважаю, що її недоречно тут висловлювати.

Однак Ви схильні до того, щоб загострювати ситуацію. Наприклад, Ви порівнюєте закінчення викопного палива з наслідками зіткнення з астероїдом.

Так, я перебільшую. Я спонукаю людей до того, щоб вони замислились. Ніхто не замислюється над викопним паливом, тому що воно все ще відносно дешеве. Але необхідно усвідомлювати, що лише викопне паливо забезпечує життям великі міста. Існують підрахунки, котрі свідчать, що Лондон міг вирости до відомої величини лише завдяки паровій машині. Конем завести до міста достатньо харчів було неможливо. Людство давно залежне від дешевої енергії. Якщо люди сьогодні-завтра зникли б, великі міста припинили б існування. Багато хто з нас помре.

Зараз Ви знову перебільшуєте. А як щодо відновлюваних джерел енергії? Наприклад, тих, що працюють на сонячній енергії.

Я приїхав з Берліна потягом. Він був моторошно порожнім. Здається, люди більше люблять керувати авто. Але в принципі згоден: сонце та вітер можуть забезпечити усе людство. Тим не менше, струм досить довго залишатиметься дорогим. Це стає проблемою, якщо ви мусите конкурувати з іншими носіями енергії. Але у мене виникає питання, що станеться, коли ви програєте.

Що Ви розумієте під найбільшими конкурентами?

Якщо Вам не подобається буре вугілля, тоді, ймовірно, актуальним є газ або навіть ядерна енергія. Німеччина саме хоче позбутися останнього. У будь-якому випадку газ буде імпортуватися з Росії.

Якщо природний газ та вугілля закінчаться, тоді відбудеться вирішальний поєдинок між відновлюваною та ядерною енергією?

Так, у такому випадку атомна енергетика стане проблемою. Тому що вона дешева. Хоча люди повсякчас кажуть, що це не правда, адже існує проблема сміття і необхідно вживати всіляких заходів, щоб її подолати. Це все вірно. Проте вона вже десятиліттями на ринку і відомо її приблизну ціну. У своїй книзі я також не кажу про те, що ядерна енергетика відходить на задній план. Навпаки, що її ціна «сягне стелі». Якщо відновлюваної енергії люди не знайдуть, вони будуватимуть атомні станції.

Ви малюєте страшну картину глобальної економіки плутонію, реактори якого стоять у Сибіру та північній Канаді. Оскільки технології реактору скоріш за все спричинять аварії, Ви пророкуєте катастрофи, подібні до Чорнобилю та Фукусіми і ядерний тероризм. Не гарна перспектива.

Ні, більшість людей не хоче, щоб до такого дійшло. З огляду на це необхідно вже зараз запускати дешеві альтернативи атомній енергії.

Але які? Від ядерного синтезу Ви багато не отримаєте: Ви вироблятимете на 90 % більше енергії, коли ваші нейтрони використовуватимуть для запуску звичайних ядерних реакцій поділу. Однак сонячні господарства у пустелі зустрінуть великий опір екологічного руху, адже вони руйнують пустельну фауну. Теж саме Ви пророкуєте і автомобілям на батареях: через важкі метали, що містяться в них, коротко кажучи, для екологічного руху вони вороги.

Ми можемо поговорити про можливості. Для суспільства майбутнього буде набагато простіше знайти якісь причини, чому припинення використання ядерної енергії було поганою ідеєю і чому необхідно поновити її.

Чи може наука нас врятувати і знайти нове джерело енергії?

Енергетична промисловість базується на фізиці з 19 століття. З того часу суттєво нічого не змінилось. А саме, атомна енергетика – один з видів вогню. Сьогодні ми про це знаємо із законів квантової механіки, які на мою думку, незаперечні і які пропонують ефективні джерела енергії.

Якщо Ви не можете перехитрити фізику, то принаймні людей? У своїй книзі Ви розповідаєте про батька, який завжди шукав найдешевшу АЗС. Чому Ви так упевнені, що це людина майбутнього?

Деякі люди вірять, що переоцінка цінностей можлива. Я до них не належу. Я переконаний, що людська природа не зміниться. І навіть якщо ні, я думаю, що є сенс будувати плани на майбутнє, якщо людина залишиться егоїстичною. Усе інше схоже на наступне запитання: як завадити людям менше ходити до туалету? Так, можна давати їм менше їсти. Або будуйте більше труб.

]]> ]]>