Росія готує зелену торгівельну війну Європі

Напередодні зустрічі міністрів країн БРІКС в Москві відбулось декілька заходів, мета яких — формування стратегії протидії європейській політиці зеленого зростання і вуглецевого регулювання.

На зустрічі міністрів країн БРІКС (англ. BRICS – група з п’яти країн, що розвиваються: Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південно-Африканська Республіка) в Нью-Делі міністр з економічного розвитку Росії Е. Набіулліна заявила, що Росія має намір продовжувати протидіяти «зеленому протекціонізму» .

Представники громадських екологічних організацій та експерти вважають, що найкращий варіант боротьби за світові ринки – це не відмова від зеленого розвитку, а створення внутрішньоросійського ринку торгівлі  шляхом зменшення викидів парникових газів.

Сьогодні країни БРІКС вважаються основною рушійною силою світового економічного розвитку: Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР разом займають 30% земної поверхні; кількість їхнього населення становить 42% від світової; валовий національний продукт – 18% від світового національного продукту; їм належить 15% світової торгівлі . Тенденції до зростання будуть зміцнюватися: вже в 2015 році ВНП країн БРІКС повинен дорівнювати 22% від світового ВНП, у той час як в 2000 році він досягав лише 8%. Причому «запаморочливо» швидкий розвиток економіки цих країн відбувається не в останню чергу за рахунок експлуатації природних ресурсів на тлі використання неекологічних технологій та технологій, що містять вуглець.

Напередодні зустрічі міністрів країн БРІКС в Москві відбулось декілька заходів, мета яких — формування стратегії протидії європейській політиці зеленого зростання і вуглецевого регулювання. «Комерсант» вже встиг угледіти в цих діях «формування опозиції в боротьбі з вуглецевим протекціонізмом». Основний конфлікт полягає в тому, що більшість розвинених країн бачить зелене зростання як основу для розвитку, а країни, що розвиваються ставляться до нього як до чинника, що обмежує економічний розвиток. Останньою гарячою точкою цього конфлікту є введення ЄС платежів за вуглецеві викиди в авіаційному секторі.

Офіційно про свою незгоду брати участь у вуглецевому регулюванні поки заявив лише Китай: на початку січня управління цивільної авіації КНР заборонило національним авіакомпаніям брати участь в європейській системі торгівлі квотами на викиди парникових газів, а також підвищувати вартість авіаквитків через нові вимоги ЄС. Крім того, в лютому Китай заблокував покупку літаків Airbus вітчизняними компаніями.

Росія офіційних кроків в подібному напрямку поки не робила, але консолідація супротивників вуглецевих заходів Євросоюзу в країні явно очікується. Про можливість аналогічних дій і невдоволення заговорили в Мінтрансі та Мінекономіки РФ. Основна причина такої позиції Росії – висока місткість вуглецю в товарах російського експорту , оскільки саме вона робить його вкрай вразливим для будь-яких спроб наднаціонального регулювання викидів.

Судячи з контексту переговорів країн БРІКС, що пройшли в Нью-Делі, вуглецеве і низка інших торгових протистоянь з Європою найближчим часом не припиняться. В опублікованій після наради спільній заяві наголошується: «На цей момент ситуація, що склалася у світовій економіці є викликом для усіх країн, включаючи країни БРІКС. Країни БРІКС повинні поглиблювати координацію для протистояння торговельному протекціонізму... ». Крім того, серед рішень саміту – домовленості про співпрацю з питань розвитку атомної енергетики, які суперечать зеленому розвитку.

Інша сторона – представники ЄС – заявляє, що загроза торговельної війни не змусить їх відмовитися від вуглецевих зборів . Про це заявила в інтерв'ю, опублікованому в Financial Times, комісар ЄС з питань клімату Конні Хедегаард. « Ви не можете загрожувати торговельною війною тільки тому, що вам не подобається європейське законодавство. Думаю, більшість підприємців у Європі розуміють, що ми не можемо грати в цю гру в 21-му столітті », – підкреслила Хедегаард.

Перші рахунки за викид СО2 авіакомпанії отримають у 2013 році. Перевізники, які відмовляться платити « екологічний податок », можуть бути оштрафовані, в особливих випадках їм загрожує заборона польотів над територією Євросоюзу. При цьому ЄС готовий звільнити від сплати іноземні авіакомпанії тих країн, які введуть аналогічний податок, щоб зменшити викиди парникових газів їхнім повітряним флотом.

Між тим, у глобальному масштабі темпи економічного розвитку країн БРІКС стрімко наближають людство до критичної позначки «меж зростання». Однак навіть якщо не брати до уваги цей загальносвітовий контекст, на думку експертів, найбільш ефективним способом протидії подібному протекціонізму міг би стати внутрішньоросійський ринок торгівлі скороченнями викидів парникових газів. На думку Михайла Юлкіна з Російського союзу промисловців і підприємців, «країнам БРІКС потрібні американські та європейські технології, ринки, капітали... Крім того, всі учасники БРІКС в значно більшому ступені, ніж РФ, просунулися в області зелених технологій: вони вже розвивають альтернативну енергетику, субсидують зелені тарифи, стимулюють енергозбереження, використання місцевих джерел енергії, всерйоз обговорюють можливість введення податку на викиди СО2 і внутрішню схему торгівлі викидами ».

Проте навіть організована в 2011 році спільна робоча група Мінекономіки і «Ділової Росії», яка намагається осмислити і сформулювати майбутнє карбонового ринку РФ, відчутних результатів поки не принесла. За словами відповідального секретаря Антона Галеновіча, «особливого оптимізму» в роботі групи на цей момент не спостерігається. Зараз «група» просуває пакет аналітичних документів в Білий дім. «Нам доводиться постійно доводити уряду та бізнесу, що темою вуглецевого ринку займатися треба, що ця тема не маргінальна».

Ольга Сенова, керівник Кліматичного секретаріату РСоЕС, вважає, що низьковуглецева політика необхідна Росії. Федеральний закон № 261, спрямований на підвищення енергоефективності, тільки означив наміри і можливості більш раціонального та економного використання енергії в нашій країні.

Поки немає системного підходу до економіки РФ щодо зменшення місткості вуглецю. Ця мета чітко не сформульована в національних документах, навіть у Кліматичній доктрині РФ. У нинішній ситуації Росії треба не воювати з тенденціями зеленого зростання, а якомога швидше переводити свою економіку на низьковуглецеві рейки – тільки це може підвищити конкурентоспроможність нашої продукції на зовнішньому ринку і забезпечити довгострокову стійкість російської економіки.