Саміт ЄС з питань зміни клімату: віднині кожен робить так, як вважає за потрібне

Європейський союз пориває з послідовною боротьбою проти зміни клімату. Віднині кожна країна-член зможе накладати вето на будь-яке рішення ЄС із кліматичних питань.

На фото: португальський прем’єр Коелью, президент Єврокомісії Баррозу, німецький канцлер Меркель, президент Єврокомісії Юнкер та фінський прем’єр Стубб  

На кліматичних самітах ООН Європейський союз завжди діяв активно: поки США відкидали будь-які обов’язкові до виконання правила, а країни, що розвиваються, на чолі з Китаєм прикривалися своїм правом на економічний прогрес, європейці намагалися зрушити з мертвої точки – нехай хоч на міліметр. Таким чином ЄС став лідером кліматичного руху у політиці.

Відтепер ситуація змінилася. На кліматичному саміті у Брюсселі голови європейських держав та урядів не тільки окреслили найголовніші завдання у боротьбі проти зміни клімату, а й закріпили за собою право впливати на будь-яке рішення ЄС щодо кліматичних питань. Віднині всі рішення Європейська рада має приймати одноголосно. Це означає, що кліматична політика Європи незабаром буде саме такою, якою її хотіли бачити найбільші противники боротьби зі зміною клімату.

Те, що поставлені на саміті у Брюсселі цілі щодо зменшення викидів парникових газів, розвитку альтернативної енергетики та економії електроенергії є одними з найменш амбітних за всі часи, – ще не найгірше . Найбільш прикрим є той факт, що для досягнення цих цілей треба прийняти велику кількість конкретних рішень, які тепер мають відповідати внутрішній та зовнішній політиці двадцяти восьми країн-членів. Такий стан речей загрожує катастрофічним зниженням ефективності боротьби зі зміною клімату.

По-перше, існує ймовірність, що у недалекому майбутньому ЄС повністю втратить контроль над кліматичними процесами , оскільки поставлені на саміті цілі щодо економії енергії та боротьби зі зміною клімату аж ніяк не можна назвати честолюбними. Їх досягнення не вистачить для того, щоб втримати зміну клімату хоч у скільки-небудь припустимих рамках.

По-друге, немає можливості поставити більш амбіційні цілі – принаймні, поки діє проголошений на саміті принцип одноголосного прийняття рішень, яким ЄС зв’язав собі руки у боротьбі проти зміни клімату і поставив під сумнів свій авторитет на міжнародній арені. Чому канцлер Ангела Меркель вважає, що завдяки досягнутим у Брюсселі домовленостям думка Європи у подальших угодах про кліматичні зобов’язання стане вирішальною, – невідомо.

Ще кліматичні саміти ООН минулих років давали зрозуміти, що США та країни, що розвиваються, на чолі з Китаєм можуть обернути намагання ЄС в ніщо. Саміт у Брюсселі показав, що Європейський Союз більше не зможе демонструвати ані єдність позиції під час міжнародних переговорів, ані націленість на протидію країнам, що зменшують ефективність боротьби світової спільноти зі зміною клімату.