SOS: найбільші національні заповідники Перу забруднено нафтовою компанією

Нафтове забруднення належить до найпоширеніших техногенних надзвичайних ситуацій, які завдають значної шкоди для природних екосистем. Перуанський уряд оприлюднв результати дослідження, яке містить невтішні дані щодо рівня забруднення найбільшого національного заповідника Перу «Пакая Самірія». Цей парк знаходиться на території корінного населення етнічних племен Кукама Кукамійя і є, згідно з міжнародню угодою, «системою водно-болотних угідь світового значення». Ці вологі землі, як і басейн річки Мараньйон, є джерелом питної води північної частини Перуанської Амазонки для багатьох місцевих племен. Небезпечні для життя речовини було знайдено у водоймах, ґрунті, донних осадах та питній воді за межами території блоку № 8, який є концесією (ділянка землі, яку відводять для добування ресурсів) для видобутку нафти аргентинською компанією Pluspetrol. Заміри місцевого ґрунту свідчать про підвищений рівень суміші вуглеводнів (переважно пропану, бутану і етану) та наявність важких металів, зокрема цинку, свинцю, ртуті й миш’яку. З абруднення ґрунту в деяких місцях у 95 разів перевищує міжнародні екологічні стандарти навколишнього середовища.

Крім того, тести підтвердили наявність у водоймах миш’яку, цинку, ртутті, а особливо — підвищену концентрацію свинцю .

Агентство оцінювання та контролю довкілля повідомило про недотримання Pluspetrol правил техніки безпеки з транспортування вуглеводнів. Так, у 49 із 60 ділянок було виявлено високий рівень забруднення. А компанія Pluspetrol не повідомила про стан цих ділянок.

Екологічні служби Перу провели тестування ґрунту в басейнах річок Північної Амазонії. Результати вражаючі: рівень токсичних сполук небезпечний для життя. У зв’язку з цим, у басейні річок Тігре, Пастаса та Коррієнтес (притока Амазонки), де працює аргентинська Pluspetrol, оголошено надзвичайний стан. Також було вжито заходів для проведення відповідних санкцій проти компанії.

Корінні жителі: під загрозою не лише природа, а й наше здоров’я

Лідери корінних племен Кукама Кукамійя занепокоєні станом здоров’я свого населення: «Для компанії Pluspetrol це просто ще один технічний звіт… у якому все дуже заплутано та без контексту… Ми намагатимемося знайти шляхи, щоб притягти нафтовидобувну компанію до відповідальності».
Лідери корінних племен також вимагали покращення процесу нагляду за роботою компанії з очищення водойм та донних осадів, тому що забруднена вода, згідно з останніми повідомленнями, усе ще шкодить життєдіяльності місцевих жителів.

Санкції, які загрожують Pluspetrol

Нафтовидобувні компанії, які перебувають на території Перу, зобов’язані звітувати у відповідні органи влади в разі нещасних випадків, розлиття нафти або забруднення довкілля. Ще 1996 р. компанії Pluspetrol перейшла у спадок згадана ділянка від державної нафтової компанії Petroperu, офіційно визнала збитки, яких зазнала територія від їхніх попередників. Типи збитків було подано до актів управління навколишнім середовищем (PAC), який також передбачав розробку плану з покращення стану місцевого ґрунту.

Дослідниками було проаналізовано 60 локацій з концесії, де проводиться видобуток нафти, а також ґрунт вздовж 16-кілометрової труби, яка постачає сиру нафту до насосної станції в містечу Сарамуро (розташоване на річці Мараньйон). В акті РАС було зазначено лише 11 локацій, результати яких було надано Pluspetrol. Результати досліджень решти 49 локацій ніколи не оголошували.

Національна служба із захисту природоохоронних територій оприлюднила інформацію про те, що в їхній юрисдикції проводити нагляд за діяльністю нафтовидобувних компаній, яка може шкодити флорі та фауні заповідника та вимагати санкцій, якщо це необхідно. Національною службою також ініційовано справу із застосування санкцій до Pluspetrol, яка буде розглядатися в адміністративному суді. Зокрема, компанію звинувачено в здійснені шкідливого впливу на екосистему заповідника та території, суміжні з блоком № 8, а також в незаконній вирубці лісів, створення підпільної інфраструктури та вирощування в заповіднику алохтонних (чужорідних) рослин.

Так, організація з нагляду за інвестиціями в гірничу та енергетичну промисловість підтвердила результати тестів зібраних активістами та наглядачами про надзвичайно жахливий стан самої труби, яку використовує Pluspetrol. Складові частини цієї труби на 80 % занурені у воду, зариті під землею або ж просто прокладено по поверхні землі, що суперечить положенням національної безпеки навколишнього середовища щодо транспортування вуглеводнів.

Небезпечні знахідки

Результати тестів представлено в Міністерстві навколишнього середовища, яке координувало численні розслідування. В розслідуванні серед представників влади брали участь такі організації, як Національна служба води, Головне управління з питань захисту навколишнього середовища, Агентство з питань оцінювання та контролю за станом навколишнього середовища, організація з нагляду за інвестиціями в гірничу та енергетичну промисловість, а також Національна служба з захисту природоохоронних територій. Кожна з цих організацій оголосила власні результати.

Агентство з питань оцінювання та контролю за станом навколишнього середовища виявило, що місцевий ґрунт містив вуглеводні (етан, пропан тощо), а також важкі метали (барій, кадмій, свинець, ртуть, миш’як) . З 49-ти ділянок, про стан яких ніколи не повідомлялося, 23 мали вміст принаймні одного з зазначених елементів, вищий за норму. Подекуди рівень забруднення ґрунту перевищував загальноприйняті екологічні стандарти у 95, 47 та 22 рази. В 11-ти ділянках, задекларованих в PAC, (а це означало що їх мали б очищити) вміст вуглеводнів у 38, 33 та 24 рази перевищував гранично допустимий рівень. Окрім цього, результати тестів довели наявність надвисокої кількості барію, кадмію та свинцю.

Національна служба води перевірила зразки води та донних осадів із 30-ти ділянок у межах території Національного заповідника та вздовж річок Мараньйон та Самірія. Було встановлено наявність свинцю, а також такі небезпечні речовини як миш’як, цинк, ртуть тощо. На 18-ти ділянках рівень свинцю у 10 разів перевищував норму — що є критичним навіть для такої великої ріки як Мараньйон. Мараньйон — найбільша річка в Перу, простягається від Національного заповідника «Пакая Самірія» та зони спостереження на 100 кілометрів вниз за течією, де впадає в річку Укаялі, разом з якою вони формують могутню Амазонку.

Головне управління з питань захисту навколишнього середовища наголосило на важливості оптимального стану джерел питної води для корінних племен Кукама, які мешкають уздовж річки та не мають інших альтернатив питній воді. Знайшовши хром, алюміній та кишкові палички у зібраних зразках, в управлінні зробили висновок, що місцеві жителі наразі не мають доступу до чистої питної води .

Водойми в самому заповіднику, в межах блоку № 8 містять хлориди та інші продукти переробки нафти, а саме: флуорен, хризен та пірен, які спричиняють непоправимі наслідки для людського здоров’я.

Читати також:   Як зміна клімату вплине на здоров’я?

Не уникнула забруднення і місцевість поза зоною видобутку нафти . Наприклад, в річці Клементе — найбільший осередок рибальства серед корінних мешканців — миш’як перевищує усі граничні рівні, а вздовж труби, прокладену через річку, було знайдено побічні продукти переробки нафти. 

Після того як влада оприлюднила результати, наступним кроком має бути чітке поняття: що ж робити у відповідь на таке жахливе ставлення до природи? Корінне населення, яке мешкає в басейнах згаданих річок, чиї представники також брали участь в розслідуванні комісії, все ще чекають на рішучі дії з боку влади, після того як було оголошено надзвичайний екологічний стан на їхніх територіях.