Спека — у переліку державних проблем

В Україні назріла потреба в загально національній Стратегії захисту населення від екстремальних температур і пов’язаних з ними природних аномалій.

У 2007 — 2008 роках   під егідою ПРООН було підготовлено доповідь про розвиток людини під назвою «Боротьба зі зміною клімату: людська солідарність у розділеному світі», в якій зазначено, що зміна клімату, цілком вірогідно, матиме значні наслідки для здоров’я людини в ХХІ ст., а погане здоров’я — один із головних факторів, який затримує розвиток людського потенціалу. У зазначеній доповіді прогнозують, що смертність, зумовлена літньою спекою, до 2020 року може зрости на 55%, до 2050 року — більш ніж подвоїться, а до 2080-го — більш ніж потроїться.

Наслідки зміни клімату для здоров’я людини буде важко усунути протягом декількох років або десятиліть. Дія кліматичних змін додатково трансформується під впливом таких чинників, як рівень розвитку, бідність та освіта. Найбідніші верстви населення не зможуть оперативно реагувати на зміну клімату, наприклад, вони не зможуть придбати кондиціонери під час сильної спеки. Тому якщо не контролювати сьогоднішні тенденції до зміни клімату, то суспільство зіткнеться із ще більшою кількістю травм, хвороб і смертей у майбутньому. Для адаптації до глобальної зміни клімату потрібне розроблення комплексу профілактичних заходів з участю як медичних (лікарів усіх спеціальностей), так і інших служб. Співпраця необхідна для розроблення ефективних рішень, які дадуть змогу стабілізувати клімат і захистити здоров’я населення.

Наявні на сьогодні дані вказують, що державні служби й відомства охорони здоров’я до періодів надзвичайно сильної спеки підготовлені погано. Спеку не сприймають як проблему на державному рівні. Оскільки заходи, потрібні для пом’якшення наслідків спеки, здебільшого прості, державні служби недооцінюють загрози здоров’ю людей. Періоди сильної спеки нерідко супроводжуються вимкненням електроенергії й перебоями у водопостачанні. Тому на це потрібно зважати при плануванні дій на випадок надзвичайних обставин на місцевому й загальнодержавному рівнях.

У США, за даними видання THE GUARDIAN, готуються до проведення експерименту, мета якого — викликати штучне мікропохолодання. Інженери Гарвардського університету мають намір поширити світловідбивні часточки з аеростату в атмосфері на висоті 80 тис. футів. Як результат — змоделювати дію вулканічного попелу, що приносить на значні висоти у стратосфері сульфати. Останні відіграють роль дзеркала, відбиваючи назад у космос сонячну енергію і таким чином знижуючи температуру нагрівання підстильної поверхні. Але ці розробки потребують наукової оцінки з позицій екологічних факторів.

У спекотних країнах ще з 2000 року діють стратегії зі зменшення впливу спеки у приміщеннях і на вулиці в містах. Можливо, варто перенести ці стратегії і до країн Центральної та Східної Європи й адаптувати їх там, зважаючи на місцеву специфіку. Інші важливі уроки можна засвоїти при вивчені досвіду невдалого міського проектування. Щоб під час міського планування й конструкції будинків обов’язково брали до уваги кліматичні аспекти, необхідно внести їх до будівельних норм і правил забудови в деталізованішому вигляді, як це, наприклад, у Німеччині. Серед інших заходів з адаптації населення до екстремальних температур, ми виділили такі: будувати й проектувати з огляду на клімат у майбутньому; приділяти першорядну увагу заощадженню енергії; зменшувати кількість автомобілів і їхній вплив на екологію; створювати інформаційні системи щодо міського клімату.

В Україні вплив навколишнього середовища пов’язаний із такими групами захворювань, як серцево-судинні, респіраторні, інфекційні, онкологічного профілю, захворювання скелетно-м’язової системи, та травмами різної етіології. Тому експерти ВООЗ наполегливо рекомендують системі охорони здоров’я відігравати активнішу роль у боротьбі з безпосередніми та віддаленими наслідками впливу змін клімату на здоров’я населення країни. За даними експертів ВООЗ, щорічно в Україні кількість смертей, пов’язаних із впливом навколишнього середовища й екологічних факторів, яким можна запобігти, становить 155 тис., або 19% від показника загальної смертності. Як у глобальному масштабі, так і на рівні України в майбутньому населення може зіткнутися з такими явищами: періоди екстремальної спеки чи холоду, повені, порушення якості й безпеки харчових продуктів і води, поширення інфекційних захворювань, хвороб органів дихання, нирок, серцево-судинної та нервової систем, психічних розладів тощо. Збільшення кількості опадів і перезволоження земель призводить до зростання загрози «комариних інфекцій». Подовження періоду високих температур спричиняється до активізації кліщів і зростання захворюваності інфекціями. На організм людини, як правило, впливає не один якийсь ізольований фактор, а сукупність їх, причому основну дію чинять не звичайні коливання кліматичних умов, а здебільшого їхні раптові зміни.

У Франції після аномальної спеки влітку 2005 року, коли загинуло близько 50 тис. осіб, французька влада розробила спеціальний план дій під час високих температур. Вони визначили три рівні небезпеки: синій, білий і червоний. Французький план захисту населення від спеки виправдав себе в наступні роки.

Європейські країни накопичили значний досвід оперативних дій на випадок настання спеки, а в Україні лише тепер почали розробляти загальнонаціональний план заходів у критичній ситуації. Ми переконані, що в Україні необхідно розробити загальнонаціональний план дій із захисту населення від спеки і природних аномалій.

Зважаючи на несприятливу динаміку глобального потепління в Україні, слід розробити Стратегію захисту населення від екстремальних температур. Також доцільно було б розробити й ухвалити закон «Про екстремальні температури і природні аномалії».