Стабільність завдяки видовій багатоманітності

Вівцебик у Ґренландії: велетенський травоїдний звір підтримує стабільність у системі! Повноцінні й багаті на види екосистеми краще захищають своїх мешканців від наслідків змін клімату. Цього висновку дійшли дослідники в Ґренландії. Якщо зникнуть основні види — вівцебик і північний олень — то й рослинний світ занепадатиме.

У повноцінних екосистемах окремі види особливо пристосовуються до змін клімату. Польові дослідження в Ґренландії показали, що вівцебик і північний олень зменшують вплив підвищення температури на рослинний світ. Без великих травоїдних рослинний світ, навпаки, досить вразливий до тепла, зазначає біолог Ерік Пост (Eric Post) із Пенсільванського університету (США, штат Пенсільванія) у спеціалізованому журналі «Праці Королівського товариства, серія: Біологічні науки»  ( ]]> Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences ]]> ).  

У 2002 році біля поселення Канґерлуссуак ( ]]> Kangerlussuaq ]]> ) у Східній Ґренландії дослідник обгородив декілька ділянок площею по 800 квадратних метрів, утворивши таким чином обмежені ареали вівцебиків і північних оленів. Щоб змоделювати прояв кліматичних змін, біолог штучно підвищив на два градуси за Цельсієм температуру на деяких обгороджених ділянках (у тому числі й на неогородженій контрольній ділянці). З 2005 по 2011 рр. він збирав інформацію про зміни рослинного світу.

Підвищення температури зменшує різноманітність видів

«Через потепління на огороджених ділянках зменшилася кількість видів. Особливо помітне зникнення видів там, де не було великих травоїдних. Нестійкість рослинного світу внаслідок підвищення температури підсилилась через вилучення північних оленів ( Rangifer tarandus ) та вівцебиків ( Ovibos moschatus ) », — пише Пост. Найбільшу чисельність видів він спостерігав на необігрівних ділянках, порослих травою.

На території, де підвищували температуру, зменшилася кількість трав. Їх витіснили кущі на зразок берези карликової ( Betula nana nana ) та верби сизої ( Salix glauca ). Вони також набули поширення на ареалах, де не підвищували температуру й де не паслися великі травоїдні.

Чагарники гальмували розростання трав, висмоктуючи з ґрунтів поживні речовини, вважає Пост. Окрім цього, вони могли затінювати ґрунт і тим самим охолоджувати його, що призводило до зміни активності мікроорганізмів. «Загалом, чим різноманітніші види, тим стабільнішим залишався рослинний світ. Взаємодія різних видів може захистити екосистему від наслідків зміни клімату», — наголошує Пост.