Світова, економічна, фінансова кризи: «Куди ідемо?»

Чому нескінченне економічне зростання неможливе?

Бізнес-гуру Іцхак Адізес про фінансову кризу, штучне нарощування споживання та руйнування планети – у своєму блозі.

Я наразі у Москві. Дивлюся телевізор, в ефірі BBC пряме включення, за круглим столом ведучі економісти жваво обговорюють питання глобальної, фінансової та економічної кризи, що суттєво підриває стабільність країн Європи та США. Найгарячіші питання: безробіття, спадаючий економічний ріст, рецесія, майбутнє країн із величезним зовнішнім боргом тощо.

За столом зібралися виконавчий директор Міжнародного валютного фонду (МВФ), генеральний директор Міжнародної інвестиційної компанії Pimco, відомий професор економічних наук із Чикаго (США) та ще один товариш із незрозумілим італійським акцентом, чиє ім’я я випустив із уваги.   

За підсумками сказаного: панує повсюдне безробіття, фінансові ринки занадто слабкі, а крива економічного розвитку стабільно спадає. Як результат: серйозні наслідки для країн із подвійною рецесією та потенційним дефолтом у деяких країнах.

У ході обговорень були запропоновані різноманітні рішення для подолання фінансової кризи, високого ступеня безробіття та інших нагальних проблем.

У якості спільного знаменника зійшлися на рішенні, що слід повернутися до того, що було раніше, а саме – висока зайнятість населення, здорові фінансові ринки та стале економічне зростання.

Не спрацює, хлопці!

Якщо нам і вдасться повернутися до минулих показників, то зовсім ненадовго, і рано чи пізно криза знову вдарить, але на цей раз вже набагато сильніше.

Чому?

Давайте проаналізуємо це питання.

Економічне зростання, безробіття, фінансова криза, подвійна рецесія, загроза дефолту … всі ці явища мають досить різну природу.

Мій аналіз даного питання пояснює, що економічне зростання є рушійною силою для зменшення рівня безробіття, проте неможливий без повноцінно функціонуючих фінансових ринків. Звідси випливає, що економічне зростання є метою, а повна працевлаштованість та здорові фінансові ринки – засобами для її досягнення.

Подвійна рецесія та загрози дефолту є першими проявами недостатнього економічного зростання, а точніше його занепаду.

Отже проблема у власне меті, а звідти і проблема із засобами . Спитаєте, яка ж проблема? (беру до уваги лише розвинуті суспільства. Як діяти у випадку щойно створених суспільств, або тих, що розвиваються, підкажу у кінці огляду).

Аби мати економічне зростання, необхідно мати зростаючі ринки.

Як цього досягти?

Можна стимулювати зростання чисельності населення, проте виключно цього недостатньо.  Бізнес породжує ринки шляхом створення потреб, а ринок потреб безкрайній. Ви лише гляньте на полиці супермаркетів та магазинів, перелік товарів здатний задовольнити навіть найбільш вимогливого покупця. Крім того, аби створити ринок і власне попит на його товари, враховується і «старіння» виробленого продукту.

Та чим може закінчитися таке постійне зростання ринків, якщо ставити собі саме цю ціль? Сталість її найслабше місце.

Якщо ми перефразуємо вираз англійського економіста Томаса Мальтуса і замість зростання народонаселення використаємо поняття «економічне зростання», а продукти харчування замінимо на «природні ресурси», ми ясно побачимо, що лінійна прогресія економічного зростання в кінцевому підсумку неодмінно приведе нас до обмежень на це зростання: ми почнемо руйнувати планету !

Читайте також 16 лідерів зеленого бізнесу з бідних країн

Отже подолання фінансової, економічної на безробітної кризи ніщо інше, як економічна еволюція. Нам потрібно щось нове. Нова парадигма мислення.

Економічне зростання не повинно стати кінцевою метою, де більше = краще. Воно має бути стриманим: не більше аніж х%, де «х» дорівнює коефіцієнту росту населення та показнику росту потреб, а не штучне їх завищення.

Що ми отримаємо у такому випадку?

Якість життя, а не пустопорожні стандарти.

Хто сказав, що всі мають працювати? Чому не понизити пенсійний вік? Чому не працювати лише 3 дні на тиждень? І заробляти достатньо, аби задовольнити першочергові потреби. Не більше і більше і ще більше, а лише достатньо.

Але знищений попит та стримане безробіття зведуть потребу у кредитах та зростанню бізнесу нанівець, що значно зашкодить фінансових інститутам. На що я дуже сподіваюсь.

Аби вирішити проблеми сьогодення, немає сенсу озиратися назад, потрібно створювати нове майбутнє.

Тепер стосовно тих суспільств, які знаходяться на стадії розвитку , або щойно виникли.

Для новостворених націй та тих, що нещадно помирають від голоду та відсутності медичної допомоги, потреба у економічному зростанні реальна. У такому випадку економічне зростання стане їх основною метою, проте! для них це не повернення до минулого, а сміливе крокування до майбутнього. Адже економічного піднесення вони ще не мали.

Саме тут ділові кола і мають розвертати свою широку діяльність, аби сформувати та розвивати ринки, задовольняти потреби населення.

«Так тут же немає ринків», - заперечите ви. «І навіть купівельна спроможність не виправдає їх наявності». Так і є. Це справжній виклик для бізнес спільноти.  Не створювати собі штучних проблем, намагаючись збути той продукт, якого вже і так вдосталь.

З повагою,

Др. Іцхак Калдерон Адізес (Dr. Ichak Kalderon Adizes).