Танзанія: вплив зміни клімату на дику фауну країни

Зміна клімату може стати ще однією небезпекою для диких тварин Танзанії. Це призведе до неприємних наслідків для людей, чиє життя залежить від них, - від фермерів і до працівників туристичного сектору.

У звіті Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) наявне попередження, що коли не буде вжито певних заходів,  зменшення кількості диких тварин пришвидшиться через низку загроз: посухи й лісові пожежі, поширення інвазивних видів тварин, шкідників та збудників хвороб, зміни способу взаємодії видів один з одним, а також  загострення протистояння між людиною і дикою природою.

Зі зміною клімату до вже наявних загроз додасться ще вирубка лісів, забруднення навколишнього середовища, полювання і розростання міст. Через це майбутнє 200 видів тварин Танзанії, які Міжнародний союз охорони природи (МСОП) класифікує як  такі, що є "під загрозою" або "на межі зникнення”, — під загрозою. До них зараховують таких тварин: чорний носоріг, зелена черепаха, рондійський галаго (на картинці зверху), синьобрюха жаба, танзанська землерийка, шерстистий кажан, дика собака, соукокова сова і акула-молот. Натомість захист ареалів проживання диких видів тварин від змін клімату та інших загроз принесе користь і людям також.

Доповідь ФАО щодо дикої природи, яка перебуває в умовах зміни клімату, закликає уряди країн вжити заходів для підтримки поточного стану екосистем, особливо тих, які залишаються неушкодженими і, ймовірно, найкраще протистоятимуть зміні клімату. Крім того, рекомендовано організувати охорону низки територій, щоб відновити екосистеми, що є важливими для адаптації до зміни клімату, але вже надто занепали. До них належать мангрові зарості, внутрішні водно-болотні угіддя, ліси, савани й луки. У доповіді наголошується, що такі дії допоможуть людям адаптуватися до наслідків зміни клімату шляхом захисту надважливих природних ресурсів.

Едмунд Барроу, керівник програми адаптації МСОП, на основі екосистемного підходу пропонує приклад з минулого, що має стосунок до сучасності, — випадок Шіньянга. 1985 року тодішній президент Джуліус Ньерере оголосив область Шіньянга в Танзанії пустелею, оскільки люди цієї області втратили можливість випасати худобу в сухий сезон, отримувати засоби народної медицини, деревину і паливо з дерева, фрукти й інші продукти, які могли б йти  на продаж (мед, смола). Барроу каже, що завдяки вдалим заходам, фермерам вдалося відновити понад 300 тисяч гектарів лісу. "Хоча 1985 року змін клімату на порядку денному ще не було, витривалість й уміння керувати ризиками були важливими для народу Шіньянга", -  говорить Барроу.

"Сьогодні, більш ніж 25 років потому, витривалість й управління ризиками — важливі основи, на яких можна будувати і розвивати стратегії щодо запобігання зміні клімату. Люди з провінції Шіньянга зараз є набагато витривалішими щодо мінливості клімату. Наразі завданням є оцінити, наскільки стійкими є ці системи в умовах реальної зміни клімату", - додав він.

Хоча в Танзанії достатньо територій, що охороняються: національних парків, заказників, морських парків, заповідників - багато з них перебувають під загрозою через шкідливу  діяльність людини й екстремальні погодні явища. Джордж Ямбія, державний радник управління Ініціативної мережі Всесвітнього фонду дикої природи Африки, зазначає, що закони було створено для захисту територій, що охороняються, але уряд не має достатньо коштів, персоналу й устаткування, щоб забезпечити виконання цих законів. "Відсутність цього призвела до розвитку браконьєрства й іншої протизаконної діяльності," - підкреслив  Ямбія.