Україна матиме Національний план з адаптації до змін клімату

16 травня 2011 року в рамках круглого столу організованого Державним агентством екологічних інвестицій України, фахівці, представники органів влади, бізнесу та ЗМІ обговорили питання розробки «Національного плану з адаптації до змін клімату».

Ми ]]> слідкуємо за розвитком теми адаптації до змін клімату ]]> і представляємо вашій увазі звіт веб-волонтерки КліматІнфо Ірини Салій, котра побувала на цьому заході.

Фото: Наслідки зміни клімату та вирубки лісів на Заході України

За попередніми оцінками,Україна визнана вразливою щодо змін клімату, попри те, що катастрофічних кліматичних змін на українській теренах не очікується. Тому Кабінет міністрів України запланував низку кроків із підготовки національного та регіональних планів дій з адаптації до змін клімату (розпорядження КМУ № 272-р від 5 березня 2009 р.).

Секретаріат Рамкової конвенції ООН зі змін клімату розробив рекомендовану структуру Національного плану дій з адаптації (НПДА), який був взятий за основу при обговоренні.

Робочим визначенням поняття адаптивності фахівці прийняли формулювання Рамкової конвенції ООН зі змін клімату: «Під адаптацією до змін клімату розуміються зусилля людей і природи із пристосування і підготовки до кліматичних змін, які вже відбуваються і яких ще можна очікувати.   Адаптація може бути випереджальною, планованою або ж вона може відбуватися як реакція на зміни . Метою адаптації може бути   мінімізація шкоди або отримання вигоди від зміни клімату ».

Фото: Учасники круглого столу

Розмова фахівців зосередилася навколо Концепції Національного плану з адаптації до змін клімату, запропонованої Державним агентством екологічних інвестицій України.

Ірина Трофимова, радник Голови Держекоінвестагенства України , зазначила про   бар’єри на шляху цілеспрямованої реалізації заходів з адаптації до зміни клімату :

• недостатній рівень науково-обгрунтованих даних про наслідки зміни клімату для життєдіяльності населення, галузей економіки та екосистем;
• відсутність правової та інституціональної бази для запровадження заходів з адаптації;
• відсутність фінансових ресурсів;
• недостатня обізнаність суспільства із проблемами адаптації до зміни клімату.

Валентин Тихий, консультант Світового банку, представив матеріали «Пріоритети адаптації двох регіонів України. Підсумки консультацій» (на прикладі Донецька і Херсона). Експерт розпочав із проблеми адаптації до змін клімату у країнах Східної Європи і Центральної Азії, наголосивши на загрозах для даного регіону. На запропонованих фахівцем графіках чітко простежується   залежність між зміною клімату, кількістю природних катастроф і загальними економічними збитками . Висока адаптивна здатність, на розвитку якої наполягають експерти, допомагає послабити наслідки сильних впливів і високої чутливості, знижуючи вразливість.

Як зазначив Валентин Тихий,   регіональні консультації з проблем адаптації до зміни клімату вже відбулися упродовж 2010 р. у Херсоні, Донецьку та Києві . Основні питання, що порушувалися на регіональних консультаціях, такі: 1) зміни клімату і природних умов у регіоні; 2) вразливість регіону до змін клімату; 3) програми адаптації до кліматичних змін; 4) оцінка пріоритетів різних секторів економіки та суспільства регіону з погляду адаптації до змін клімату.

На прикладі Херсона і Донецька спостерігалися підвищення середньої температури і збільшення кількості днів з екстремальними погодними умовами, порушення розподілу опадів, що негативно позначається на сільському господарстві.

Деякі проблеми цих регіонів, за словами пана Тихого, потребують вирішення на національному рівні:

• запровадження   нових стандартів будівництва житла   для південного регіону;
• забезпечення   надійного постачання води та електроенергії, особливо у літні місяці ;
• підготовка пропозицій малозатратних заходів, спрямованих на   зниження вразливості міст від зміни клімату, із подальшим їх внесенням до планів соціально-економічного розвитку міст ;
• вивчення можливої   небезпеки спалахів, зумовлених кліматичними змінами, наявних та поширення нових інфекційних хвороб ;
• розвиток   страхування від ризиків природного походження   для захисту матеріальних інтересів населення і бізнесу, що призведе до зменшення потреби в державних коштах на відшкодування збитків.

Ярослав Мовчан, експерт Національного екологічного центру України,   у фінансовій складовій виокремив   питання оцінки витрат на цілі адаптації для різних секторів   і проблему визначення потенціалу страхування та інших фінансових інструментів, які можуть бути додатковими заходами та функціонувати як інструмент для розподілу ризиків.

Пан Мовчан також охарактеризував   сучасний стан і динаміку фітокомплексів у контексті змін клімату : більш раннє цвітіння і скидання листя; зміна ареалів видів рослин, поява і швидке поширення інвазійних видів, серед яких багато небезпечних бур’янів, алергенів, збудників хвороб.

В’ячеслав Потапенко, головний консультант відділу техногенної та екологічної безпеки

Національного інституту стратегічних досліджень , визначив алгоритм дій щодо втілення концепції заходів з адаптації до зміни клімату: політичне рішення, економічне обгрунтувння, законодавче забезпечення.

Фінансовий бік питання, на думку авторів концепції, вирішуватиметься за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також через інші джерела, у тому числі, міжнародні фонди. Експерти стверджують, що незважаючи на байдужість української влади і бізнесу до змін клімату, зацікавленість інших країн цією проблемою настільки висока, що вони будуть тиснути на Україну у цьому питанні і, головне, допомагати коштами.

При обговоренні фахівці наголошували на потребі   нормативно-правового закріплення напрацьованої концепції у формі постанови уряду, окремого закону тощо . Однак   на рівні міністерства необхідних нарад ще не відбулося: там погано розуміють, що таке зміна клімату взагалі.   Зокрема, згідно з концепцією Національного плану адаптації до зміни клімату, передбачається включення деяких її положень до чинного законопроекту у сфері енергозбереження та регулювання викидів парникових газів. Проте зрозуміло, що нормативно-правова база повинна бути ширшою.

Наразі ж, як вважають фахівці, необхідна масштабна інформаційно-освітня кампанія з метою підготовки влади, громадськості та ЗМІ. Адже, якщо владні еліти намагатимуться втілити підготовлений план дій в життя, то українська громадськість та ЗМІ разом з міжнародними організаціями мають бути готові здійснювати контроль за політикою у цьому напрямку.