Українське село та кліматичні зміни — ось чим займаються канадські дослідники

Наталі Копитько, науковець з Канади, відвідувала Україну тричі. Протягом останніх шістьох тижнів вона досліджує проблеми, пов’язані зі змінами клімату. У своєму інтерв’ю для читачів КліматІнфо вона розповіла про себе, свою роботу, плани на майбутнє та враження від України.

Наталі, розкажіть про себе: звідки Ви, де навчалися, що Вас надихає, чому обрали саме такий фах?

Спочатку я жила на фермі в центрі Канади, у провінції Манітоба. Потім переїхала в іншу частину Канади, щоб навчатися в університеті, згодом були Сполучені Штати, а вже потім — Англія.

Закінчила університет ім. Саймона Фрейзера (м. Бернабі, провінція Британська Колумбія, Канада) та міський коледж Евергрін (м. Олімпія, штат Вашингтон, США).

Надихають мене люди та природа. Я черпаю енергію, коли перебуваю серед хороших людей, проте також мені потрібен час для відновлення свого зв’язку з природою.

Люблю природу, тому коли мені було 9 років, вирішила, що хочу стати біологом. У той же час я завжди цікавилася суспільними науками. Вирішила здобувати магістра саме за міждисциплінарною програмою. Мені це справді подобається, тому зараз моє наукове дослідження також пов’язане з кількома предметами. Мене цікавлять масштабні проблеми та їхній взаємозв’язок, чи то виробництво продуктів харчування, зміни клімату, проблеми води та енергії.

 

У чому суть вашого дослідження? Які його цілі, завдання та тривалість?

Сільськогосподарська діяльність несе відповідальність за величезну кількість викидів парникових газів і в той же час має пристосовуватися до змін у кліматі. На щастя, існує чимало заходів, за допомогою яких можна регулювати ці процеси та які мають додаткові переваги. Ці заходи, так би мовити, «безпрограшні», як-от сівозміна, мінімальна або зовсім відсутня обробка ґрунту, використання зеленого добрива та аналогічні дії.

Я ж хочу розглянути можливості, котрі дозволили б використовувати особливості кліматичних змін у сільськогосподарській сфері. Я опитую експертів на національному рівні. Зустрічаються і приклади успішної сільськогосподарської діяльності в Україні. Ідея дослідження — знаходити рішення замість того, щоб зосереджуватися на проблемах, а також зрозуміти існуючі бар’єри на шляху до вирішення проблеми зміни клімату. Існує метод, розроблений у психології, за допомогою якого можна зрозуміти, як саме індивідуальні цінності та уявлення впливають на поведінку. Я прагну, щоб мої дослідження торкалися питань з багатьох галузей, завдяки чому можна було б отримати повнішу картину. Мета полягає в тому, щоб зрозуміти, як запровадити практику використання особливостей кліматичних змін у діяльності інших галузей. 

 

Наскільки я зрозуміла, Ваша робота полягає в оцінці та дослідженні умов, можливостей та поведінки. Ви сказали про національний рівень. Можете розкрити деталі?

На національному рівні я дивлюся на речі дуже широко. Які основні проблеми агропродовольчого сектору? Чи вирішення цих питань допоможе розібратися зі зміною клімату? В чому саме полягають ці проблеми (розвиток сільських районів, охорона навколишнього середовища і т. д.), як вони можуть розглядатися експертами? Чи є можливості для зменшення їх наслідків? Однак думки, висловлені на цьому етапі, будуть порівнюватися з результатами, отриманими в процесі дослідження. Якщо думки експертів відрізнятимуться від дійсності, тоді вже я аналізуватиму, чому так сталося і як це можна вирішити.

 

Чому для проекту Ви обрали саме Україну?

Власне, мої дідусь та бабуся були з України. Хоча вони померли ще до мого народження, у мого батька є 13 братів та сестер, а багато моїх двоюрідних братів та сестер — мої найкращі друзі. Я відчуваю міцніший зв’язок з українським корінням завдяки нашій великій та дружній родині. Багато українських сімей оселилися в тій же частині Канади, що й мої бабуся і дідусь. У найближчому місті до нашої ферми проводиться щорічний Український фестиваль.

З практичної ж точки зору, Україна має високий потенціал для «пом’якшення» наслідків кліматичних змін, що стало можливим переважним чином через «неефективність енергії». Також Україна є дуже важливим виробником сільськогосподарської продукції, але вона ще не реалізувала весь свій потенціал через проблеми, пов’язані з перехідною економікою. Однак ці проблеми можна також розглядати як можливість. В Україні цікаві можливості відкриваються завдяки відмінностям між регіонами та різним методам  ведення сільського господарства.

 

Яке враження справила країна, природа, жителі?

В мене не було можливості відвідати багато місць, проте сподіваюся побувати в інших регіонах під час майбутніх подорожей. Я з нетерпінням чекаю на поїздку до моря та в Карпати. Дехто любить гори, дехто — узбережжя, а дехто — прерії. Я люблю все, так що це чудово проводити дослідження в країні з таким природним розмаїттям. Мене дуже радують люди, адже українці неймовірно добрі, щедрі та люб’язні. Навіть незважаючи на мовний бар’єр, вони знаходили можливість допомогти мені, приміром, коли я загубилася в Києві.

 

Тож були певні труднощі, з якими довелося зустрітися?

Мені завжди хотілося провести дослідження в Україні, але я не думала пов’язувати його з моєю науковою роботою. Коли я переїхала до Англії, щоб її написати, то планувала цим займатися саме там. Мій керівник висловив побажання провести дослідження у Східній Європі, я сказала, що мене цікавить Україна. Шкода, що я не знайшла часу, щоб вивчити українську перед початком своїх досліджень. Я завжди хотіла вивчити мову. Навіть дивно, яким багатим може виявитися невербальне спілкування, але, звичайно, мені потрібно розуміти більше для мого дослідження. Я також хотіла б мати можливість більше розмовляти і просто в повсякденному житті.

 

Найбільш вражаюче, чим Вам запам’яталася Україна, — це...

Люди. Я гадаю, що земля — це значний ресурс для України, але навіть з найбагатшими ґрунтами, люди, як і раніше, є найвизначнішим ресурсом України.

 

Які Ваші плани на майбутнє?

Буду вивчати українську та російську мови. :-) Також хотілося б продовжити працювати над масштабними проблемами, про які я казала. Мені було б цікаво попрацювати в сільських місцевостях над проектами, що пов’язані з малою енергетикою. Мені подобається досліджувати, але я прагну також працювати над практичною реалізацією. Сподіваюсь на роботу у великій міжнародній некомерційній організації або, як варіант, продовжити роботу в галузі науки. Побачимо, які можливості з’являться.

 

І нарешті, які поради Ви могли б дати нашим читачам, нашим співвітчизникам, щоб врятувати клімат та екологію? Можливо, якісь професійні таємниці?

Я б сказала, що у всьому світі вони однакові. Ми повинні спонукати керівників наших підприємств працювати в напрямку «зеленої економіки». Крім того, ми маємо вносити зміни в наше повсякденне життя. Все взаємопов’язано.