Українські морози на тлі глобального потепління

Чи не протерічать цьогорічні морози тенденціям зміни клімату? - про це в статті журналу "Главред"

Міцні українські холоди змусили українців переглянути звичний уклад життя.

Сьогодні для нас мороз по-30С - незвичний і аномальний. Але насправді в такій погоді немає нічого дивного. Просто європейці, у тому числі й українці, за останні десять років відвикли від справжніх зимових холодів.

Зима як стихійне лихо

Ось уже кілька тижнів Україна замерзає. На найближчі дні в деяких регіонах країни синоптики прогнозують температуру вдень близько-20С, а вночі до-30С.

Такі міцні українські холоди вже змусили українців переглянути звичний уклад життя. Наприклад, у багатьох областях у школах скасовано заняття для учнів молодших класів, а батьки задумалися, на кого залишати своїх чад вдома. Мерзнуть і жителі Севастополя. У місті вже котрий день обходяться без гарячої води - через морози не вистачає тиску газу. За словами заступника голови Севастопольської міської державної адміністрації Мирослава Сагайдака, ситуація зміниться, як тільки покращаться погодні умови. А в Чернівцях мерія просить городян економити електроенергію, щоб не зупинилися котельні, а також посилити нагляд за дітьми і людьми похилого віку - тими, хто в умовах різкого похолодання потребує особливої уваги та допомоги. Наметові містечка для зігріву бездомних працюють у Вінниці та Дніпропетровську. У них є польові кухні, теплі ковдри, лавки. Там же медики можуть надати першу допомогу при обмороженні. Нагадаємо, за даними Міністерства охорони здоров'я, в період з 18 грудня по 25 січня в Україні через переохолодження та обмороження загинули 256 чоловік, 2504 госпіталізовані.

«Мороз-34С для січня у східних і північно-східних районах України - нормальне явище, викликане складними атмосферними процесами», - каже Ольга Пахалюк, начальник відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії МНС.

За її ж словами, січнева норма температури повітря для Києва - -5,6 С. «Але з історії Великої Вітчизняної війни ми знаємо, а люди старшого покоління пам'ятають про люту зиму 1942 року, - каже Ольга Євгенівна. - У той страшний рік середня місячна температура січня в Києві становила-15С. А ось найтепліший січень був зафіксований в 2007 році, коли в середньому температура повітря становила +2.1 С. Якщо ж говорити про найхолоднішу і найтеплішу зиму, то перша була в далеких 1837-1838 роках (йдеться про середні -10,1 С), а друга - у 1989-1990 роках (у середньому було +0,8 С) ». Що ж стосується сніжного покриву, то у столиці, як правило, він встановлюється в другій декаді листопада. Тоді його висота не перевищує трьох сантиметрів. До січня висота покриву досягає 11-17 сантиметрів. У лютому буває вже всі 22 сантиметри.

Як бачимо, сьогодні не можна говорити про різкі температурні відхилення від норми. А нинішні снігопади нам здаються екстремальними тільки тому, що за останні двадцять років снігу випало менше, ніж за попередні тридцять. Минулого року його майже не було.

Сьогодні ж подібна метеоситуації склалася і в Європі. Там теж відвикли від снігу та морозів, тому погодні зміни - головна новина і багатьох європейських ЗМІ. Мешканці Старого Світу в паніці - від британських островів до Піренеїв завалені снігом автотраси і залізниці. Незвично холодна погода паралізувала життя в більшості європейських країнах. У Болгарії температура повітря-22С і закритий аеропорт Варни. У Нідерландах-8С і вулиці Амстердама перетворилися на справжній каток. У Польщі-19С і перебої в електропостачанні. У Чехії-15С і влада взялася допомагати бездомним, яких тільки в одній Празі близько 5 тисяч чоловік. У Туреччині-4С. Там снігопади й ураганний вітер паралізували Стамбул - закрита навіть автомагістраль, що з'єднує Туреччину з Європою, скасовані матчі футбольної прем'єр-ліги. У Німеччині влади взагалі пішли на безпрецедентні заходи: попросили жителів закупити продуктів, оскільки з-за транспортних труднощів можуть бути перебої. Румунія взагалі оголосила про надзвичайний стан в енергетичній системі через морози до -34,8 С, що вразили країну на вихідних.

До речі, по-справжньому аномально холодні зими спостерігалися на нашій планеті задовго до появи метеослужб. Наприклад, в одному з літописів говориться, що приблизно в 801 році в Чорному морі «затверділи хвилі». Є дані, що в 1316 році всі мости в Парижі були знесені льодом, в 1326 замерзло все Середземне море, в 1407-1408 роках замерзли всі швейцарські озера, в 1558 році ціла армія в 40 тисяч чоловік стояла табором на замерзлому Дунаї, а по Франції замерзле вино продавалося шматками на вагу. Про холоди в наступні століття є більш точні відомості, адже температуру повітря можна було вже виміряти за допомогою термометра. У XX столітті взимку 1953-1954 років на території від Атлантики до Уралу з листопада по квітень лютувала справжня холоднеча, замерзла північна частина Чорного моря і вся акваторія Азовського. Сильними морозами і лютими буранами запам'яталася і зима 1962-1963 років - тоді лід скував зазвичай не замерзаючі Датську протоку і канали Венеції.

Аномалії є цілком нормальні пояснення

Синоптики нагадують: до 70-х років холодні і сніжні зими були частіше, потім став помітний ефект глобальної зміни клімату. Спеціаліст норвезького метеоінстітуту Кетіл Ісаксен в інтерв'ю телеканалу «НТВ» сказав, що нинішня ситуація для Європи цілком нормальна. «Навіть при загальному потеплінні іноді трапляються дуже холодні зими, - говорить він. - Але якщо подивитися на період у 20-30 років - середні зимові температури підвищуються. Холодна зима можлива, але не так часто як раніше ».

Безсніжні зими в недавньому минулому і недалекому майбутньому можна пояснити глобальним потеплінням.

«2009 рік увійде в десятку найтепліших за всю історію світової систематичних спостережень за погодою, а 2000-2009 року стане найтеплішим десятиріччям. Глобальна температура повітря в 2009 році виявилася майже на 0,5 С вище норми 1961-1990-х »- заявили представники Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) під час проведення кліматичного саміту в Копенгагені. Фахівці визначили, що екстремальні кліматичні явища, такі як катастрофічні повені, суворі посухи, снігові бурі, хвилі тепла та холоду, були зареєстровані у всіх частинах світу. У минулому році явища, які характеризуються екстремально високими температурами, були найбільш частими і інтенсивними, особливо в південних частинах Південної Америки, Австралії, і в Південній Азії. Температура вище норми зареєстрована практично на всій планеті. Рік почався з м'якого січня і лютого на півночі Європи і на значній частині Азії. Весна була також дуже теплою, особливо квітень, який був екстремально теплим у Центральній Європі. І літо-2009 теж було тепліше багаторічної норми. Так, в Іспанії воно найтепліше. Жаркіше було тільки в 2003 і 2005 роках. На початку липня хвиля надзвичайного тепла охопила Італію, Англію, Францію, Бельгію, Німеччину.

Але глобальне потепління ще не означає постійне підвищення температури повітря. «Навпаки, підвищується повторюваність і екстремальність стихійних і небезпечних гідрометеорологічних явищ, - говорить пані Пахалюк. - Саме такий «холодний викид» відбувається зараз. І тому дуже навіть може бути, що колись ми побачимо замети, які у столиці були тридцять-сорок років тому. Наприклад, взимку 1969-1970 років максимум сніжного покриву склав 82 сантиметри ».

Вітчизняні кліматологи кажуть, що особливості регіональних змін клімату України відповідають змінам у Європі.

«У наступні десятиліття поле температури повітря на території України буде вирівнюватися: у тих регіонах і для тих місяців, де температура порівняно висока, вона практично не змінюватиметься, а де порівняно низька - буде підвищуватися, - говорить кліматолог. - Зменшиться і континентальність клімату, тобто «розмиються» відмінності між сезонами року. Зменшиться тривалість залягання снігового покриву, а в окремі роки такий взагалі буде відсутній. Як результат підвищення температури повітря в зимовий період - зменшення майже на два тижні терміну зберігання покриву льоду на озерах та річках. У той же час дослідження вітчизняних кліматологів показали, що глобальне потепління до 1-2 градуси надзвичайно сприятливо для економіки країни. Воно вирівнює поле річної кількості опадів на території України. У південно-східних регіонах воно підвищується на 10-15%, а в північно-західних - знижується на 5-10%. Однак дещо інша картина спостерігається з місячним кількістю опадів. Для тих регіонів, для яких їх кількість не перевищувала 60-65 мм, воно знизилося, а для тих регіонів, де їх кількість перевищувала 60-65 мм, воно, навпаки, в результаті глобального потепління, різко зросла ».

... Поки ж українці живуть сьогоднішнім морозним днем. Вони сподіваються на синоптиків, які обіцяють, що вже в четвер, 28 січня, очікується поступове послаблення морозів. Але разом з тим в Україну прийде сніг, а на дорогах буде ожеледиця. Середня температура повітря складе близько-20-15С вночі і-14-9с днем. Більш довгострокові прогнози - справа не вдячна. За словами керівника Гідрометцентру України Миколи Кульбіди, точні зміни погоди можна передбачити тільки на найближчі кілька днів. «Щодо точними вважаються прогнози на строк до двох тижнів», - запевняє фахівець. Щоправда, він не заперечує, що сильні морози хоч і підуть, але обіцяють повернутися. Вже в перших числах лютого.