strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/maxfotoi/public_html/climate/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 0.

Українські виробники ріпакового насіння можуть втратити доступ до ринку біопалива ЄС

Українські виробники ріпакового насіння можуть втратити доступ до ринку біопалив

Пілотні розрахунки викидів парникових газів (ПГ) свідчать про те, що  українські фермери не зможуть забезпечити виконання цілей зі скорочення викидів, встановлених ЄС.

Результати розрахунків вказують на те, що українські виробники ріпакового насіння мають скоротити викиди парникових газів, щоб і надалі мати доступ до ринку біопалива ЄС, оскільки рівень викидів фермерських господарств не досягає цілей зі скорочення викидів, встановлених ЄС. Дослідження, здійснене на замовлення Товариства з міжнародного співробітництва Німеччини (GIZ), розпочинає серію тренінгів в Україні з метою інформування зацікавлених сторін про вимоги ЄС щодо забезпечення сталості біопалива та розрахунки викидів парникових газів. Проект реалізується у співпраці з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).

ЄС встановив цілі щодо частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі до 2020 року: 20% у загальному споживанні енергії та 10% у транспортному секторі (Директива з відновлюваних джерел енергії (ДВДЕ) ЄС 2009/28/ЄС). Зараз лише 50% рослинної олії, яка використовується в ЄС, вирощується на полях ЄС. Тому ринок біопалива ЄС є привабливим для експортерів сільськогосподарських продуктів, таких, як Україна. Попит на ріпак буде особливо важливим для України.

Однак, виробники повинні довести відповідність критеріям сталості ДВДЕ. В іншому випадку, вони не матимуть доступу до регульованого ДВДЕ ринку ЄС. Додатково до інших екологічних критеріїв, біопалива мають спричиняти принаймні на 35% менше викидів ПГ, ніж викопні палива, які вони заміняють. Ця мета зросте до 50% в 2017 році та до 60% в 2018 (для біопаливних установок, які розпочнуть виробництво з січня 2017).

До 2017 року фермери можуть використовувати так звані “дефолтні” значення (наведені в Директиві) для розрахунку викидів ПГ від виробництва насіння ріпаку і не зобов’язані здійснювати розрахунки на основі реальних даних фермерських господарств. Коли ціль зі скорочення викидів зросте до 50% (з 2017) необхідно буде використовувати фактичні дані, оскільки дефолтні значення не забезпечуватимуть досягнення цілей зі скорочення викидів. Тому фермерам необхідно запроваджувати систему менеджменту, що дозволить збирати і контролювати дані необхідні для розрахунків.

Тестові пілотні розрахунки свідчать про те, що, за кращого сценарію, виробники досягнуть скорочення викидів ПГ на 37% (що ледь перевищує 35%). У гіршому випадку буде досягнуто скорочення викидів лише на 19%. Якщо реальні викиди виробників ріпакового насіння будуть надто великими для досягнення цілі зі скорочення викидів у 50% до 2017, фермерським господарствам буде необхідно застосовувати певні заходи для зниження свого вуглецевого відбитку. Пілотні оцінки вказують на необхідність заходів для покращення управляння найбільшими джерелами викидів, такими як використання дизелю, добрив та пестицидів. Покращення ефективності використання ресурсів також дозволить зменшити виробничі витрати.

Розрахунки викидів парникових газів були також зроблені для виробництва кукурудзи в Україні. Для даного випадку оцінки необхідно робити на основі фактичних даних, оскільки ДВДЕ не містить дефолтних значень для кукурудзи. Однак, отримані результати є більш обнадійливими: всі виробники досягли цілі скорочення викидів на 35% і лише декілька не змогли досягти цілі у 50%. Це означає, що виробники з подібним рівнем викидів у безпеці принаймні до 2017 року.

Фактичні дані було отримано від фермерських господарств (ІЕД) та через репрезентативну вибірку Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ)/бази даних Agribenchmark. Хеідельберзький інститут енергетичних та екологічних досліджень (Heidelberg Institute for Energy and Environmental Research) виконав розрахунки викидів ПГ за допомогою методології BioGrace, яка відповідає вимогам Директиви. Було зроблено припущення, що потенційні викиди ПГ від зміни землекористування дорівнюють нулю. Скорочення викидів від переробки та транспортування  було розраховано, використовуючи дефолтні значення наведені в Директиві.

 

Більш детально з результатами розрахунків Ви можете ознайомитись за посиланням:

Викиди парникових газів від біопаливної сировини в Україні ( ]]> укр. ]]>   ]]> англ. ]]> )


Контакти та більш детальна інформація

Пілотні розрахунки викидів було здійснено в рамках проекту “Підтримка сталого виробництва та використання біомаси в Україні та Росії”, що фінансується GIZ. Партнери проекту GIZ та ІЕД співпрацюють з українськими зацікавленими сторонами та міжнародними експертами для запровадження концепції сертифікації сталості для біомаси в Україні. Під час тренінгу буде продемонстровано, яким чином мають здійснюватись розрахунки викидів ПГ (включно з практичними сесіями з використанням інструментарію для обрахунку викидів ПГ). Партнери проекту також готують посібник для фермерів щодо вимог сталості, зазначених в Директиві.

За більш детальною інформацією, буд ласка, звертайтеся до:

Deutsche Gesellschaft für Internationale

Zusammenarbeit (GIZ) GmbH

Philipp Schukat, Martina Gaebler
]]> philipp.schukat@giz.de ]]> , ]]> martina.gaebler@giz.de ]]>
Postfach 5180
65726 Eschborn, Germany

Інститут економічних досліджень

та політичних консультацій (ІЕД)

Юлія Огаренко, ]]> ogarenko@ier.kiev.ua ]]>
Вул. Рейтарська 8/5-А,
01034 Київ, Україна

Поділитись в соціальних мережах: