Український вуглецевий ринок – далека перспектива

Сергій Орленко , голова Державного агентства екологічних інвестицій, вважає створення вуглецевого ринку в Україні важливішим за питання відновлення участі України в міжнародній торгівлі квотами на викиди парникових газів.

Про це він повідомив вчора під час прес-конференції, яка передувала круглому столу "На шляху до запровадження вуглецевого ринку в Україні". На його переконання, процес відновлення участі України в рамках "кіотських механізмів" потребує лише 5-6 місяців, тоді як на запровадження повноцінного ринку емісійної торгівлі знадобляться роки. 

Як пояснив начальник відділу обліку парникових газів Держекоінвестагентства Олексій Хабатюк , всі раніше розпочаті проекти в рамках "кіотських механізмів" продовжують реалізовуватися, а скорочення викидів, досягнуті підприємствами до березня 2012 року, будуть враховані в наступному періоді. "Це просто відкладений у часі дохід, а не збиток", – підкреслив він.

За його словами, станом на 13 жовтня 2011 року на різних етапах реалізації перебуває 240 проектів спільного впровадження, які й надалі будуть генерувати одиниці скорочення викидів, продати які власники проектів зможуть після зняття санкцій.

Сергій Орленко , голова Держекоінвестагентства України (другий зліва) та Олексій Хабатюк , начальник відділу обліку парникових газів Держекоінвестагентства України (перший зліва)

Водночас, повернення Україну до системи міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів чиновники планують до кінця березня – початку квітня 2012 року, для чого нашвидкуруч розгорнули неабияку роботу.

Так, 10-15 жовтня в Україні працювала група міжнародних експертів (ERT), яка проводила перевірку Національного кадастру викидів парникових газів за 1990-2009 роки, підготовленого цьогоріч. Як запевнив О.Хабатюк, фахівці з ERT залишились задоволеними кадастром 2011 року, який значно відрізняється від аналогічного документу попереднього року та в цілому відповідає вимогам до національної звітності. "Якщо подивитися на кількість поліпшень, було приблизно близько 107 поліпшень за класифікацією міжнародних експертів. Загалом кадастр як документ виріс на 200 сторінок – це кількісні показники", – сказав він.

Таким чином, завдяки попереднім позитивним висновкам членів ERT, Держекоінвестагентство планує незабаром підготувати проект звіту про перевірку кадастру і до 12 грудня 2011 року передати його до обговорення в Комітет з дотримання Кіотського протоколу. Остаточний документ, за словами О.Хабатюка, має бути розглянутий 6 лютого 2012 року, після чого Україна зможе подати заявку на відновлення статусу відповідності вимогам Кіотського протоколу.  

Нагадаємо, 12 жовтня 2011 року Комітет з дотримання Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату прийняв рішення, яким тимчасово призупинив  участь України в міжнародній торгівлі викидами парникових газів у зв’язку з невідповідністю національної системи обліку викидів парникових газів (Трек-1) вимогам Кіотського протоколу. Основною проблемою була названа недостатня спроможність національної системи оцінки викидів парникових газів забезпечити якісну підготовку кадастру парникових газів за 1990-2008 роки, який був підготовлений протягом 2009 і початку 2010 років. За Україною було збережено можливість здійснення проектів спільного впровадження за міжнародною процедурою (Трек-2) та продовження всіх проектів в рамках коштів за вже продані квоти на викиди парникових газів.

Виявилось, що Держекоінвестагентство працює в посиленому режимі й над суміжним питанням, якому був присвячений згаданий вище круглий стіл.

Головні дискутанти заходу запевнили, що Україна є одним з лідерів по обсягу залучених інвестицій в рамках механізмів спільного впровадження і торгівлі квотами. Завдяки механізмам Кіотського протоколу до державного бюджету вдалося залучити понад 5 млрд. грн. Більше того, майже 40% світових обсягів одиниць скорочення викидів мають українське походження.

Проте, на сьогодні в Україні відсутнє цілеспрямоване державне регулювання викидів парникових газів, не існує ринкових механізмів (за винятком проектів спільного впровадження, доля яких після 2012 року невизначена), які б стимулювали їх скорочення. Тому, головним питанням на перспективу є створення вуглецевого ринку в Україні, на чому й наголосив С.Орленко. Підсилює бажання до запровадження такого ринкового механізму ще й обсяг українського емісійного ринку, який, за підрахунками Держекоінвестагентства, на сьогодні складає 100-200 млн. т вуглецевих викидів.

Як проінформував присутніх директор міжнародного департаменту Держекоінвестагентства Вадим Сидяченко , 26-28 жовтня 2011 року на черговій зустрічі Асамблеї партнерства зі створення ринків емісійної торгівлі (Partnership for Market Readiness) Україна планує представити свій план впровадження такого ринку.

Він також зазначив, що на розробку нормативно-правової бази та технічної документації для впровадження системи емісійної торгівлі квотами на викиди парникових газів відомство розраховує отримати грант у розмірі 5 млн. дол. від Світового банку.

"Україна підготувала розгорнуту презентацію того, як ми бачимо створення емісійної торгівлі в Україні. Якщо план буде схвалено, ми розраховуємо отримати від Світового банку 300-350 тис. дол. на розробку технічного завдання, а після його затвердження – решту коштів", – сказав В.Сидяченко.

Крім цього, в рамках підготовчої фази заплановано вивчити досвід інших країн світу щодо ключових елементів національного вуглецевого ринку, зокрема буде враховано європейську практику для того, щоб у майбутньому інтегрувати емісійний ринок нашої країни з ринком ЄС.

В свою чергу, аналітик вуглецевих ринків Фонду цільових екологічних (зелених) інвестицій Андрій Кітура переконаний, що за 5 млн. дол. створити повноцінний ринок не вдасться, та й грант міжнародної фінансової установи цього не передбачає. Натомість, практичні передумови для його створення допоможе закласти розробка необхідної законодавчої бази.

21 жовтня 2010 року, майже рік тому, у Верховній Раді України перше читання пройшов проект закону "Про регулювання в сфері енергозбереження", який власне і передбачає створення повноцінного національного вуглецевого ринку. На сьогодні документ перебуває на доопрацюванні, але, як повідомив С.Орленко, вся надія покладається саме на нього. "Нам потрібний закон, тільки завдяки йому почне працювати ринок викидів вуглецю", – підкреслив очільник Держекоінвестагентства.

На додачу, О.Хабатюк запропонував порівняти вартість дозволу на викиди парникових газів у ЄС та в Україні. Європейська цифра виявилась дійсно вражаючою – до 115 грн. за 1 т СО ₂ проти української вартості у 10 коп. за ту ж саму кількість. Така ставка, на його погляд, аж ніяк не є стимулюючою для скорочення викидів, тому й варто саме зараз визначитись з метою скорочення викидів. За його словами, мета для запровадження ринку має включати: сферу, на яку розповсюджується ринок (електроенергетична, хімічна чи інші галузі), предмет торгівлі (об’єм скорочень, в залежності від власних цілей країни), правила розподілу лімітів на викиди (чітке прогнозування та дані, від яких залежатиме перерозподіл), власне правила гри, такі як набір операцій з одиницями (як та чим торгувати), стандарти моніторингу звітності і перевірки даних про викиди (MRV) та санкції.

Своє бачення щодо перспектив українського вуглецевого ринку висловила і міжнародний експерт Thomson Reuters Ольга Гасан-Заде , яка наголосила на тому, що для ефективного функціонування такого ринку Україні необхідна розробка його інфраструктури, збір та обробка даних, система MRV. "Не маючи даних, неможливо розробити схему, що чітко можна спостерігати на досвіді ЄС", – пояснила експерт. При цьому розраховувати на швидкий розвиток не варто, адже для початку необхідне планування пілотного ринку, а вже до його безпосереднього формування перейти через 2-3 роки. Це підтвердив і О.Хабатюк, спрогнозувавши створення ринку як "більш тривалу перспективу – не рік і не два".

Нагородою виконання всіх вимог та копіткої роботи у низьковуглецевому розвитку України, на думку О.Гасан-Заде, має стати посилення енергетичної незалежності, енергоефективності, конкурентоздатності, створення робочих місць та економічне зростання.

Довідка "Української енергетики":

Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату прийнятий 12 грудня 1997 року і набув чинності 16 лютого 2005 року. Він містить кількісні зобов’язання розвинутих країн зі скорочення викидів парникових газів. Протокол передбачає механізм Cпільного впровадження для скорочення викидів, який може проводитися за двома процедурами – національною (Трек-1) і міжнародною (Трек-2), а також міжнародну торгівлю квотами.

Ірина Петренко, ]]> "Українська енергетика" ]]>

P.S. Указом Президента Україна ]]> № 986 ]]> від 19 жовтня 2011 року, Сергія Орленка звільнено з посади голови Державного агентства екологічних інвестицій України.