Вчені-лауреати Нобелівської премії пов’язали екстремальні погодні умови з глобальним потеплінням

На 244-му Національному з’їзді Американської Хімічної Організації (ACS) було розглянуто кілька гучних заяв щодо альтернативних видів палива для транспорту. Також за її ініціативи Нобелівський лауреат, вчений та доктор філософії, Маріо Дж. Моліна ( Mario J . Molina ) виступив перед широким загалом і пояснив, чому він вірить в існування наукових доказів взаємозв’язку між екстремальними погодними умовами та кліматичними змінами.

«Можливо, люди не усвідомлюють, які важливі з наукової точки зору зміни відбулися з екстремальними погодними явищами. Про них зараз багато пишуть,» - сказав Моліна, який у 1995 році отримав Нобелівську премію з хімії за допомогу в порятунку світу від наслідків зменшення озонового шару. «Ці зміни зараз все частіше пов’язують з людською діяльністю, зокрема викидами діоксиду вуглецю – основного парникового газу, а також спалюванням вугілля та інших видів видобувного палива».

Аби запевнити людей у відсутності абсолютної впевненості у тому, що екстремальні погодні явища спричинені глобальним потеплінням, Моліна від самого початку був чесним. Хоча він також зазначив, що протягом останнього року науковці все більше переконуються у взаємозв’язку між цими явищами.

«Навіть якщо наукові докази не будуть переконливими, спека, посуха, урагани та інші погодні крайнощі можуть виявитися корисними для того, щоб зробити громадськість більш обізнаною в питаннях глобального потепління та навчити необхідним діям», - сказав Моліна.

«Важливо, що люди не просто слухають про глобальне потепління,» - додав він. - «Люди відчувають його, бачать зміни цін на продовольство і розуміють, яким може стати майбутнє життя, якщо ми як суспільство не будемо вживати заходів».

Моліна разом з Університетом Каліфорнії Сан-Дієго запропонував цикл заходів, які базуються на такій міжнародній угоді, як Монреальський протокол. Робота Моліни і його колег принесла користь, адже кількість речовини, що руйнують озоновий шар, поступово зменшується.

«Нова угода встановить плату за викиди парникових газів, що зробить її економічно вигідною для країн, котрі вже борються з такими викидами. Плата суспільства за дотримання угоди буде меншою, ніж плата за шкоду від кліматичних змін, які відбуватимуться, якщо суспільство і далі нічого не робитиме.»

«Кліматичні зміни є найбільш поширеною проблемою,» - пояснив Моліна. - «Як центр цієї проблеми видобувні види палива є дуже важливими для економіки. Також  вони впливають і на багато інших видів діяльності. Тому боротися з кліматичними змінами складніше, ніж з проблемами озонового шару.» А він, як зазначив Моліна, містить у собі лише незначний набір речовин, що полегшує підтримання його постійного складу.

Моліна вірить, що разом з Монреальським протоколом мають статися й інші речі. Він вважає, що вченим варто краще обговорювати наукові факти, що лежать в основі кліматичних змін, і що вчені та інженери повинні також розробити дешеві альтернативні джерела енергії, щоб зменшити нашу залежність від видобувних видів палива.

Моліна зазначив, що невідомо, що може статись з Землею, якщо не сповільнити або зовсім не зупинити кліматичні зміни. «Проте немає ніяких сумнівів, що ризик є досить великим, і, очевидно, ми спостерігатимемо дуже руйнівні для суспільства наслідки,» - повідомив він. - «Це не дуже ймовірно, але є навіть небезпека катастрофи».