Вчителі повинні мати повну свободу дій у викладанні проблем зміни клімату в школах

Чи варто розповідати дітям про зміну клімату в школі? У якому віці? Українські високопосадовці та вчителі навряд чи серйозно замислювалися над цими питаннями. Проблеми зміни клімату, які ми бачимо на власні очі ледь не щодня, лише коротко обговорюють на уроках біології, хімії чи географії. Тож, можливо, варто звернути увагу на іноземний досвід і поглянути на ситуацію, що склалася в Англії, де питання такого навчання дітей активно обговорюють у суспільстві.

У новій програмі з географії для учнів до 15 років немає питання щодо зміни клімату. Але не варто панікувати.

Мистецький проект присвячений зміні клімату і сталому розвитку учнів початкової школи у Корнуелі.

Питання вивчення кліматичних змін у школах вже давно дискусійне, це контроверсійна тема для обговорення серед педагогів, вчителів, батьків та політиків. Постають питання як? коли це викладати?, і навіть чи потрібно взагалі?

Сьогодні повідомляють, що будь-які згадки про «зміну клімату» були вилучені зі шкільної програми з географії в Англії для дітей до 14 років. Ще 2011 року Тім Оатс (Tim Oates), новий радник уряду стосовно навчальної програми, сказав, що науковими проблемами повинні займатися науковці, а не вчителі. Зокрема, Оутс дав зрозуміти, що необхідно спростити національний  навчальний план обсягом 500 сторінок.

Як повідомляє Джульєтта Джовіт (Juliette Jowit), здається, Оутсу все вдалося, адже в останніх програмних настановах з географії немає згадки про зміни клімату, а лише коротко про вплив двоокису вуглецю на клімат у курсі хімії. Також не йдеться про сталий розвиток, а лише про «ефективність повторного використання», знову ж на хімії.

Як і очікувалося, не всі сприйняли ці зміни. Професор сер Девід Кінг, колишній науковий радник уряду, сказав в інтерв'ю Guardian: «Це схоже на політичне втручання в програму з географії... Якщо ці питання вчити не на географії, то де? Було б абсурдно, якби питання, пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, не були осердям навчального плану. Я думаю, що ми не виконаємо наш обов’язок перед майбутніми поколіннями, якщо не вчитимемо ці речі в школі».

Але деякі організації, наприклад Географічна асоціація, що представляє більше 6000 вчителів географії, та Королівське географічне товариство, здається, привітали новий проект настанов, бо для учнів краще спочатку отримати базові уявлення про географію, а потім використовувати їх у старших класах для кращого розуміння кліматичних змін і сталого розвитку.

Лео Хікман (Leo Hickman), автор цієї статті та книги про зміну клімату для дітей віком 8-12 років, також вітає цю точку зору. Тема зміни клімату дуже складна для дітей — як з точки зору наукової складності розуміння, так і точки зору розуміння фізичних, соціальних та політичних наслідків. Точаться запеклі суперечки щодо віку дитини, у якому вона зможе осягнути і зрозуміти ці різноманітні і взаємопов'язані теми. Автор згоден з тим, що зміну клімату мають вивчати у курсі географії. Так, це питання стосується багатьох предметів, зокрема природничих наук, але географія видається найбільш підходящим предметом для обговорення цієї теми. Крім цього, вже з 11-14 років учні повинні обговорювати проблему зміни клімату у класі.

І це все ще можливо у рамках нового проекту настанов, з урахуванням навмисно вільних формулювань (що різко контрастує з докладними формулюваннями попередньої версії). Наприклад, у попередньому навчальному плані термін «зміна клімату» навіть не згадують у початковій школі, але вже з 5-7 років дітей знайомлять з узагальненими екологічними поняттями засмічення і забруднення автотранспортом навколишнього середовища.

Вже у початковій школі учням розповідають, як можна поліпшити стан навколишнього середовища (наприклад, рекультивація покинутих земель), що шкодить довкіллю (наприклад, забруднення річок) і як це вплине на якість життя людей у майбутньому. Особливо вагомим є те, що учнів вчать розрізняти факти і погляди на ситуацію, тобто зважати на мету тексту, надійність джерела інформації.

У середній школі дітям закладають розуміння взаємозв’язку людини і довкілля, як вона впливає на зміни у навколишньому середовищі. Також викладають концепцію сталого розвитку та її значення.

Розуміння динамічного взаємозв'язку між фізичним і людським світами включає можливу напруженість у досягненні економічного процвітання, соціальної справедливості і якості навколишнього середовища (збереження ресурсів та ландшафтів, запобігання шкоди навколишньому середовищу). Взаємодія цих факторів забезпечує основу для географічного вивчення навколишнього середовища і розуміння сталого розвитку. На цьому етапі учні повинні вміти помічати упереджені думки та підтасовування фактів.

Вивчення географії має включати взаємозв’язки між людьми та їхнім середовищем існування, причини та наслідки їхньої взаємодії.

На відміну від цього, новий проект настанов набагато простіший. Правда, немає ніяких конкретних посилань на зміну клімату, але формулювання є досить вільними для будь-якого вчителя або школи, що можуть ввести тему кліматичних змін до програми, якщо вважають за необхідне.

Новий проект настанов починається з «Мети навчання»:

«Висока якість географічної освіти повинна розвивати в учнів почуття цікавості і захоплення світом і людьми на все життя. Навчання має озброїти учнів знаннями про різноманітні місця, людей, ресурси і навколишнє середовище, а також забезпечити глибоке розуміння ключових фізичних процесів і людської діяльності на Землі. З часом поповнення  знань про світ допомагає учням поглибити своє розуміння взаємодії між фізичними процесами  і людською діяльністю, формування ландшафтів і навколишнього середовища. Географічні знання дають інструменти і підходи, що пояснюють, як формуються риси Землі на різних рівнях, їх взаємозв’язок і зміни в часі».

Але вже на наступному етапі навчання (7-11 років) деякі вчителі можуть по-своєму інтерпретувати настанови і почати говорити про поняття зміни клімату, адже «учні повинні знати міста і графства країни, їхні фізичні характеристики, основні топографічні особливості, а також їхню зміну з плином часу».

З учнями середньої школи (11-14 років) вчителі можуть глибше досліджувати проблему зміни клімату, хоча це поняття чітко не визначене:

«Необхідно навчити учнів:

- фізичної географії, що стосується заледеніння, тектонічних плит, породи, ґрунту, погодних умов, геологічних періодів, погоди і клімату, річок і узбережжя;

- географії людини, що включає населення, міжнародний розвиток, економічну діяльність, урбанізацію та використання природних ресурсів;

- розуміння взаємодії людської діяльності та фізичних процесів, що зазнають впливу і формують характерний ландшафт.

Здається, що основною відмінністю є ідеологічні розбіжності нинішнього і колишнього уряду стосовно освіти. Та чи повинні вчителі самі обирати теми для обговорення у класі згідно з широкою «метою дослідження»? Чи уряд повинен «змушувати» їх включати до програми певні теми?

Тож, йдеться не про заборону теми зміни клімату у школі, як дехто хоче це відтворити. Також не можна сказати, що до цього часу дітям лише «промивали мізки» стосовно зміни клімату.

Автор статті впевнений, що учні в Англії будуть йти зі школи з хорошим розумінням причин і наслідків зміни клімату, а також проникливістю для обговорення різної політики і технологічних рішень....

А з якими знаннями про зміну клімату закінчуватимуть школу українські учні?