strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/maxfotoi/public_html/climate/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 0.

Ядерна криза в Японії і розвиток відновлюваної енергетики

Аварія на атомній станції Фукусіма в Японії викриває ризики ядерної енергетики. Як розвиватиметься енергетичний ринок далі? Експерти суперечать одне одному, прогнозуючи підвищення акцій «зеленої» енергетики, ренесанс «безпечного атома», політичну неприйнятність ядерної енергетики, або збільшення долі викопного палива. Дискусія точиться і на найвищому рівні української політики, де премєр-міністр Азаров шукає баланс від атомом і екологією.

Ціни на акції відновлюваних джерел енергії ростуть , оскільки громадськість та інвестори відвертаються від ядерної енергії.

Криза на ядерному заводі Фукусіма, Японія, докорінно змінить сприйняття суспільством та інвесторами ядерної енергетики.

В той час, як японська ядерна криза розгортається, енергетики та експерти з питань навколишнього середовища заявили, що довіра інвесторів до ядерних технологій вже почала слабшати , роблячи більш вигідною енергію з відновлювальних джерел та корисних копалин.

Ціни на акції в галузях промисловості з поновлюваними джерелами енергії зростали вчора, в той час як акції більшості інших енергетичних ресурсів впали ”, – сказала Клер Брук - фондовий менеджер провідної «зеленої» інвестиційної групи в Лондоні WHEBGroup. ” Дана трагедія додається до збільшення ціни на паливо, лиха з Брітіш Петролеум в Мексиканській затоці та заворушень на Близькому Сході, що зробило відновлювані джерела енергії більш привабливими. Ми б очікували збільшення інвестицій у останні, особливо - сонячну енергію. Ядерна енергія стала політично неприйнятною ”,- сказала вона.

Рупеш Мадлані, аналітик в галузі поновлюваних джерел енергії в Barclays Capital у Лондоні, погоджується з цим. ”В найкращому випадку можна очікувати, що інвестиції в ядерну енергетику будуть просто відстрочені на один чи два роки ”.

Проте деякі провідні екологи, які підтримують ядерну технологію як низько-вуглецеву альтернативу викопному паливу, сказали, що катастрофа в Японії не повинна уповільнити потік нових ядерних інвестицій.

Кліматолог Джеймс Лавлок заявив, що проблеми в Японії не повинні відштовхнути людей від ядерної енергетики. “ Існує якийсь жахливий міф про ядерну енергію. Я впевнений, що з десятків тисяч людей, що загинули в Японії, жоден не загине від атомної енергії ”.

Він сказав, що люди стали "упередженими" стосовно ядерної енергетики необґрунтовано і називає її " дуже безпечною ". Чорнобиль, наприклад, був ”ідіотським безладом, який міг трапитись тільки в Радянському союзі” і за оцінками ООН тоді загинуло близько 56 людей . «Більше людей зазвичай гине від видобутку нафти і у вугільних шахтах», -  зазначив він. Лавлок також додав, що реактори, уражені в Японії, були серед числа найстаріших, які все ще працюють, а нові заводи мають більш сучасно обладнані системи безпеки.

Марк Лайнас, інший учасник екологічної кампанії, який підтримав ядерну енергію як спосіб обмежити зміни клімату, також є рішучим прихильником технології, але песимістично настроєний щодо того, як вона буде сприйнята після японського досвіду. “Ще дуже рано робити остаточну оцінку того, що трапилось в Японії, але очевидно, що це буде колосальна невдача для ядерної індустрії, тим більше коли питання зміни клімату стоїть так гостро ,” - сказав Лайнас. Він також додав, що події в Японії – це «велика невдача» для ядерної енергетики, навіть не дивлячись на те, що країна мала дуже малу можливість створювати більше енергії з відновлювальних джерел через нестачу земельних ресурсів і малу кількість сонця. “Все залежить від суспільної прийнятності”- сказав він. ” Якщо люди вважають ядерну енергію не прийнятною, то найкращим виходом є повернення до викопних видів палива ”.

Але Бенні Пейзер, директор кліматичної спілки “Global Warming Policy Foundation”, сумнівається, що нещасний випадок принесе перевагу поновлюваним джерелам енергії. " Ядерне лихо Японії тільки посилить глобальну гонитву за дешевим викопним паливом, у той час як більшість наукових досліджень будуть спрямовані на ядерну безпеку ", - сказав він.

Представник Партії Зелених Великобританії та член парламенту Керолайн Лукас сказала, що випадок в Японії тільки зміцнить позиції проти нових ядерних конструкцій. “ Ви ніколи не зможете врахувати фактор людської помилки, передбачити невдачі чи стихійні лиха ,” - сказала Лукас, партія якої виступає за енергетичну ефективність та збільшення частки відновлювальної енергії для Британії.

Європейські уряди минулого тижня зробили ще крок вперед до спроб оцінити ядерну безпеку. Німеччина відключає 7 з 17 своїх ядерних реакторів на 3 місяці , протягом яких країна прийме рішення щодо подовження життя цих атомних заводів. Швейцарія заявила, що накладе мораторій на 3 нових заводи, а Фінляндія перегляне безпеку своїх ядерних реакторів .

У вівторок на зустрічі міністри енергетики ЄС, ядерні регулюючі органи і працівники галузі погодились щодо проведення серії "стрес-тестів" для європейських ядерних станцій.

Я вважаю, це змусить багато урядів, органів влади та інших думати двічі перед плануванням електростанцій в сейсмічних зонах ,” - сказав Ян Хаверкамп - експерт у галузі енергетики екологічної групи Greenpeace, який виступає проти нових ядерних реакторів і вимагає зупинити існуючі.

Інші аналітики заявили, що очікують зниження довіри до ядерної енергії, як це було після інших великих аварій. Щонайменше 3 роки знадобилось для відновлення довіри після аварії другого енергоблоку на АЕС Three Mile Island в 1979 році у США . За даними Міжнародного агентства з атомної енергетики, аварія сповільнила розвиток індустрії, але й призвела до посилення заходів безпеки.

Але будь-яка впевненість була зруйнована 6 років потому у квітні 1986 року після аварії на Чорнобильській АЕС – найбільшої руйнівної події в історії ядерної енергетики. З тих пір США не замовили жодного нового реактору протягом 25 років, а Німеччина, Італія та багато інших європейських країн заборонили розширення даного джерела енергії.

Екологи наголошують на тому, що події в Японії спровокували дискусії з переосмислення ролі та безпеки ядерної енергетики в світі . Країни ЄС, зокрема Франція, Німеччина, Велика Британія та Болгарія, а також інші держави вже заявили про перегляд норм ядерної безпеки в своїх країнах . Франція, серед іншого, ухвалила рішення про заміщення всіх існуючих реакторів на більш безпечні реактори 3-го покоління. Російська Федерація запроваджує додаткові заходи безпеки . Уряди Швейцарії, Венесуели та КНР призупинили свої ядерні програми . У ФРН призупинено роботу 7-ми ядерних блоків . В рамках міжнародних ініціатив Франція та Німеччина ініціюють обговорення перспектив розвитку ядерної енергетики у групі G20.

Проте існує і думка, що швидше за все, це не страх перед повторенням катастрофи, а політичний маневр для заспокоєння публіки . Насправді ядерна енергетика вбиває набагато менше людей, ніж інші джерела енергії.

У 2002 році Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) звело до купи результати ряду досліджень і порівняло кількість загиблих на одиницю потужності енергії, виробленої з різних джерел. Організація приділила увагу життєвому циклу кожного виду палива від видобутку до використання відходів і врахувала смертність в результаті аварій, а також тривалого впливу викидів і радіації. Виявилося, що краще атома нічого немає, а вугілля – найбільш смертоносне . ( Ймовірно, тут не брались до уваги відновні джерела енергії, адже їх не видобувають і вони мають мінімум викидів – прим.перекладача ).

Які ж думки вирують в українському суспільстві на користь та проти ядерних технологій на фоні останніх подій в Японії?

25 березня 2011 року в Києві громадські екологічні організації надіслали відкрите звернення [1] Президенту України Віктору Януковичу з проханням ініціювати обговорення планів розвитку ядерного промислового комплексу України . Вони говорять про широке залучення громадськості, зупинку будівництва реакторів за старими технологіями та не подовження терміну експлуатації у понад проектний термін. На думку громадських організацій, існуючі плани розвитку ядерної енергетики несуть загрози економічного, технічного та екологічного характеру . Звернення підтримали 16 громадських організацій з багатьох регіонів України.

 « Аварії на АЕС свідчать про те, що, по-перше, безпечних реакторів не існує, а по-друге, не можна передбачити всі можливі варіанти розвитку аварійних подій на АЕС, тому досягнути їх безпечності неможливо », - зазначає Олексій Толкачев, голова Громадського комітету національної безпеки України.

« Якщо Японія не змогла контролювати свої АЕС, і це змусило хвилюватися європейські країни, то чого вже чекати у найближчому майбутньому в Україні, де майже всі реактори є застарілими фізично і морально ”, – каже Дмитро Хмара, експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру України.

Національний екологічний центр України закликає урядовців взяти приклад з їхніх європейських колег та відмовитися від планів по подовженню термінів роботи старих ядерних реакторів, а також відмовитися від планів побудувати ще 20 нових реакторів до 2030 року. Це тим більше необхідно робити в країні, яка досі долає наслідки Чорнобильської катастрофи.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості має намір до серпня переглянути Енергетичну стратегію України до 2030 року . Про це під час другої щорічної конференції Інституту Адама Сміта «Український енергетичний форум» заявив заступник міністра Міненерго Микита Константинов, повідомляють ]]> Коментарі.  ]]>

Константинов відзначив, що планується скоротити плани будівництва блоків атомних електростанцій , але не уточнив деталей. За його словами, енергетична стратегія тепер буде коригуватися кожні два-три роки, виходячи з прогнозів енергоспоживання. 

Прем'єр-міністр України Микола Азаров в інтерв'ю австрійській газеті Der Standard заявив, що Україна буде коригувати свою довгострокову енергетичну стратегію після подій у Японії, однак не відмовиться від розвитку ядерної енергетики , повідомили в прес-службі прем'єра.

" Ми будемо шукати розумний баланс між використанням ядерної енергетики, яка сьогодні забезпечує половину потреб економічного розвитку, і екологічним балансом, який, звичайно ж, є важливою складовою якості життя ", - зазначив Азаров.

При цьому, прем'єр уточнив, що правила безпеки і експлуатації вітчизняних АЕС посилені і суворо контролюються.

Крім того, Азаров додав, що відмовитися від використання ядерної енергетики Україна не в змозі, оскільки не має достатньо безпечних інших джерел енергії . Він підкреслив, що вже в поточному році в країні істотно збільшено витрати на програми з енергозбереження та енергоефективності, а також використання альтернативних джерел.

Також 25 березня 2011 у Києві відкрилося представництво Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). З цієї нагоди Національний екологічний центр України закликає банк підтримати розвиток відновлюваних джерел енергії замість перетворення України на ядерний придаток Європи.

Наприкінці 2010 року НЕК Укренерго та ЄБРР оголосили про початок підготовки проекту « Будівництво південної магістралі 750 кВ: «Каховська – Приморська – Дністровська гідроакумулююча станція (ГАЕС) – Хмельницька АЕС» . У цьому проекті також очікується участь ЄІБ. Екологи ставлять під сумнів користь такого проекту для України, адже його реалізація буде націлена на експорт атомної електроенергії України до Європи .

« Нас непокоїть прокладення маршрутів уже профінансованих ліній через заповідні території. Однак головна проблема з цими високовольтними ЛЕП полягає в тому, що кінець-кінцем вони повинні забезпечити підключення наших атомних АЕС до європейської електричної мережі і фактично перетворити Україну на джерело дешевої атомної енергії. Україні залишиться сумнівна честь і обов’язок утилізувати радіоактивні відходи. З яким до речі ніхто досі не знає, що робити », - говорить координатор Національного екологічного центру Олена Міскун.

ЄІБ, як власний банк Європейського Союзу, повинен у своїй діяльності притримуватися його принципів та пріоритетів. Відтак, у енергетичній галузі він має стати фінансовою базою для розвитку джерел відновлюваної енергії та масштабних програм із енергозбереження, оскільки Україна має величезний потенціал у обох цих сферах.


 [1] – Текст відкритого звернення ]]> http://www.necu.org.ua/zvern20110325/ ]]>

Для КліматІнфо переклала Лілія Горщарук

Редактор ]]> Альона Паноченко ]]>

Поділитись в соціальних мережах: