Які наслідки матиме китайський «чорний понеділок» для клімату?

Крах шанхайського фондового ринку матиме хвильовий вплив на викиди, зелену економіку та переговори в Парижі.  Факт сповільнення розвитку китайської економічної системи став незаперечним через гучний крах фондового ринку.

У день «чорного понеділка» 24 серпня, названого так небагатослівними державними ЗМІ, Шанхайська фондова біржа впала на 8,5%, це найрізкіше падіння з 2007 року. У вівторок цей показник зменшився до 7,6%.

Паніка поширюється в американських та європейських фінансових центрах, адже інвестори вже встановили свої очікування щодо торгівлі та економічного зростання. 

Так як же усе це позначиться на викидах, інвестиціях для низьковуглецевої стратегії та вирішальній грудневій зустрічі щодо зміни клімату в Парижі?

У короткостроковій перспективі ми сподіваємося на вповільнення зростання ВВП в Китаї — 5-7% цього року, подалі від двозначних чисел, що означає зниження викидів.  Минулого року зменшення використання вугілля в Китаї виявилось головною причиною сталих показників глобальних викидів парникових газів, хоча китайські дані щодо енергетикине завжди надійні.  Невисокі прогнози попиту на енергію продовжують зменшувати світову ціну нафти, яка в понеділок знизилась до 6-річного мінімуму у 42,23 дол. США.

З погляду на клімат погана новина полягає в тому, що низькі ціни сприяють підвищенню попиту на нафту – головного розповсюджувача викидів.  Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що у 2015 році світ побачить найбільше зростання показників споживання протягом п'яти років. Також у сфері електричних транспортних засобів стане важче, наприклад, відмовитися від використання двигунів внутрішнього згорання.

Добра новина: згідно з недавніми дослідженнями, велика кількість дорогих нафтових проектів (загальною сумою у 200 мільярдів доларів) тимчасово призупинена, включаючи роботи в Арктиктиці та з нафтоносними пісками; продовження робіт, як кажуть науковці, несумісне з міжнародною метою призупинити потепління на 2ºC. Можливо, важливішим є вплив на інвестиційні потоки та перехід до низько-вуглецевої економіки.

Інформаційний центр "Ґрінпісу" з пиатнь енергетики та клімату " Energydesk" одразу відзначив, що вугільні та нафтові підприємства постраждали.  Гірничодобувний гігант "Glencore" вже оговтався від першої половини спаду прибутків, взявши на себе 8,5%-ий удар у понеділок. Прибутки "Anglo American", "Rio Tinto" та "BG Group" також пішли на спад.

Як новинний ресурс "Climate News Network" повідомляв раніше цього місяця, виробникам панелей сонячних батарей також дісталося через метушню на фондовому ринку, оскільки  40% світового виробництва сонячних батарей припадає саме на Китай.

Працівник міжнародної мережі компаній, що пропонує професійні послуги у сфері консалтингу та аудиту, "PricewaterhouseCoopers" (PwC) Джонатан Грант повідомляє RTCC, що, незважаючи на всі невизначеності, невеликі зміни відбулися, але помітні вони лише на загальному фоні: “Реакція світових ринків показує, наскільки впливовими є китайські інвестиції і перспективи , у той час як короткострокові коливання на фондових ринках навряд чи будуть мати великий вплив на інвестиції в енергетику , не дивлячись на те, чи використовується низьковуглецева економіка, чи високовуглецева”.

У Китаї, за словами Єйлунь Ян, китайського стратега НДО "Climateworks", реакція уряду буде мати вирішальне значення: " З одного боку, фондовий ринок більше загострює увагу на провінціях і містах, щоб реструктурувати їхню економіку. Багато де вже введені жорсткі правила для виробників і встановлені плани розвитку енергосистеми для того, щоб приборкати небезпечне забруднення повітря". А з іншого, вона зазначає, щ оразу, коли для економіки настають не найкращі часи, завжди є тенденція мати під рукою великий запасний пакет. Дуже часто ці пакети потім реалізовуються в вуглецевих галузях.

Ще надто рано визначити напевно, чи це корекція фондового ринку, чи систематичний спад, повідомляє Лі Шуо з  "Ґрінпісу" .  Він додає: “У підсумку, для навколишнього середовища та клімату головним залишається те, чи зможе Китай винести цей раунд волатильності і змінити свою економіку так, щоб вона справді менше залежала від енергоємних галузей промислового виробництва ”.

Читати також:  Китай, Катар і Україна отримують найбільші дотації для викопного палива від МВФ

Спостереження за довгостроковим планом також матиме важливе значення для переговорів, мета яких — завершити пакт світового скорочення використання вуглецю в грудні.  Останнього разу лідери невдало спробували забастувати таку угоду — в Копенгагені 2009 року рецесія (спад) затьмарила судовий розгляд, говорить Грант. Але, на його думку, це не було важливим фактором у формуванні результату:  “Переговори часто протікають в ізоляції від зовнішніх подій, а багато в чому й ігнорують короткострокові коливання, оскільки вони орієнтовані на забезпечення довгострокового переходу до низьковуглецевої економіки”.

Уряди представляють національні кліматичні зобов'язання (наразі  56 країн ) ООН, яка цю угоду підтримає. У них вони поділилися стратегіями щодо екологізації економіки до 2025-2030.

Грант додає: “Враховуючи масштаби переходу до низьковуглецевої економіки, скромні поправки в економічному зростанні не матимуть великого впливу на довгострокові плани країн по декарбонізації економіки або на інвестиції, необхідні для її досягнення”.