Заповідники Донбасу в умовах війни

Більшість перших українських заповідників, започаткованих ще на зорі 20 століття, розташовані саме тут, в степах українського Сходу – Хомутовський степ, Кам'яні могили, Стільцівський степ... А створити національний парк у Святих горах інтелігенція пропонувала ще у 1917-му, за 67 років до створення першого національного парку України.  Проте степ страждає і досі. Сьогодні тут, втретє за століття, триває руйнівна війна.  

Наслідки обстрілів в НПП "Святі гори", фото Д.Ширяєва

Традиційно цікавість природоохоронців, від 1917 року і до сьогоднішнього дня, викликала охорона степів, що відіграють особливу роль – адже саме цей ландшафт в Україні найбільше постраждав від діяльності людини . Усі книги про охорону природи, що їх було видано до 1932 року, постійно говорять про те, що саме завдяки степу формувався український народ. Майже всі автори таких книг не пережили 30-ті роки.

Проте степ страждає і досі. Сьогодні тут, втретє за століття, триває руйнівна війна [1].

Всі негативні впливи військових дій на заповідні території можна розділити на сім основних груп [2]:

1) Наймасштабніший вплив - пожежі, що охопили, за даними організації "Екологія-Право-Людина" (ЕПЛ), 17% лісів і 24% степів в зоні АТО. Вони провели дослідження з використанням даних, визначених за матеріалами дистанційного зондування землі МODIS (NASA). Воно охопило всі випадки загорянь природної рослинності та населених пунктів у період із червня по вересень 2014 року – тоді, коли відбулась найбільша кількість пожеж. У деякі дні відбувалось до 200 пожеж на добу. Усього за названий період вдалось зафіксувати близько 3000 пожеж - ця цифра значно більша, ніж у попередні роки.

Читати також:  Донбас на порозі екологічної катастрофи

ЕПЛ розрахували площу територій, що сумарно була охоплена вогнем у зоні АТО протягом червня-вересня 2014 року. Загальна площа таких територій становить 297006 гектарів, тобто 17% від усієї площі лісів, степів і полів зони АТО [3].

Вогнем пошкоджені:

• відділення Луганського природного заповідника "Провальський степ" та "Трьохізбеніський степ";
• регіональні ландшафтні парки "Донецький Кряж" та "Зуївський";
• національний парк "Святі гори";
• заказники "Альошкін бугор", "Балка Плоська", "Білоріченський", "Волнухинський", "Еремусовий схил", "Знам'янський яр", "Нагольний Кряж", "Нагольчанський", "Новозванівський", "Обушок", "Піщаний", "Урочище Мурзине", "Балка Скелева".

Особливо прикро визнати, що регіональний ландшафтний парк "Донецький кряж" згорів повністю на площі понад 3000 гектарів [1].

2) Деякі об'єкти прямо пошкоджені обстрілами: національний парк „Святі гори”, відділення Українського степового заповідника „Кальміуське” і „Крейдяна флора”, регіональні ландшафтні парки „Донецький кряж” і „Слов'янський курорт” та ряд заказників. Обстріли військових позицій в Новоазовському районі створюють фактор занепокоєння для пернатих, що мешкають у парку „Меотида”.

Щорічно з першим потеплінням в парк прямували птахи з північних районів. Проте цього року, незважаючи на відносно теплу зиму і ранню весну, такої тенденції співробітники парку не спостерігають [4].

3) На території ряду заповідних територій побудовані окопи та інші фортифікації . Крім того, фортифікації побудовані також і далеко за межами зони АТО - на Харківщині, в національному природному парку „Двурічанський”, що знаходиться на кордоні з Росією.

Окопи в НПП "Святі гори", фото Д.Ширяєва

4) Є інформація про поховання загиблих під час боїв за Савур-Могилу на території регіонального ландшафтного парку „Донецький кряж”. Враховуючи складні грунтові умови і ландшафт, поховання є неглибокими, а продукти розкладання тіл з часом потраплять в місцеві річки.

5) За межами зони АТО, на території ландшафтного парку „Ізюмська лука” на Харківщині, а також на території заповідної зони національного парку „Святі гори” невідомі особи здійснюють масові вирубки лісу , пояснюючи це тим, що це деревина „для потреб АТО”.

6) Користуючись відсутністю реального контролю на території окремих заповідних об'єктів почалася самовільна діяльність. Така діяльність виявлена в межах ландшафтного парку „Краматорський” (самовільно розорано 100 га), а також у парку „Ізюмська лука” встановлені мисливські вишки та розпочато полювання.

7) Вкрай серйозні наслідки війна принесла заповідним територіям, що мали адміністрації . Так, у Луганському природному заповіднику зруйнована центральна адміністрація, в національних природних парках „Меотида”, заповідниках „Луганський природний заповідник” та „Хомутовський степ” - адміністрації захоплених збройними людьми, в ландшафтних парках „Донецький кряж”, „Зуєвський” і „Клебан- Бик” вони просто перестали функціонувати. Втрачено персонал, напрацювання, документацію та архіви заповідних установ [2].