Зроби крок — засвіти ліхтар

Світовій громадськості скоро буде представлено винахід Лоуренса Кембол-Кука — тротуарні плити, здатні генерувати електроенергію. Ефективність цього винаходу складе близько 4 мільярдів доларів до 2021 року.

Представляємо вашій увазі історію 24-річного винахідника і бізнесмена.

Виголошення однієї з ключових промов під час європейської конференції поруч з офіційними представниками від Philips, SNFC й NASA не є справою молодих людей 24-річного віку. Але ж не кожна молода людина такого віку винаходить технологію, яка зробить вироблення електроенергії нашою щоденною функцією.  Менше ніж за рік Лоуренс Кембол-Кук і його компанія Pavegen отримали своє перше комерційне замовлення  на тротуарні плити, що генерують електроенергію, від найбільшого європейського міського торговельного центру — Вестфілд Стредфорд Сіті ( Westfield Stratford City ) , що поблизу Olympic site в Лондоні.

Ідея отримання електроенергії таким шляхом з'явилась під час перебування в одній з найбільших світових енергетичних компаній, роботу в якій Кембол-Кук поєднував з навчанням в Університеті Лафборо (графство Лестершир, Англія). Від самого початку  він відчував, що участь людей у виробництві електроенергії — ключ до правильного продукту.  Кембол-Кук винайшов спосіб отримувати енергію для вуличних ліхтарів і дорожніх знаків від кроків пішоходів. Плити, зроблені з переробленої гуми й полімерного бетону, постачають електроенергію до світлодіодів і вони засвічуються, коли хтось проходить повз. Коли людина наступає на плиту, та прогинається на 5 мм, і цей рух перетворюється на енергію.

Лише за три роки Лоуренс побудував компанію, продукти якої скоро можна буде побачити у містах по всьому світу. Як у нього це вийшло? Як і більшість підприємців, він відповідає, що багато і наполегливо працював для цього. У той час як його одногрупники вивчали, в чому полягає діяльність підприємства, він наполегливо працював у фірмі в Ковентрі і про посаду співвинахідника міг лише мріяти. “Звісно ж, це було досить дивно, коли вони всі отримували роботу, а я застряг як звичайний робітник, працюючи до повного виснаження, без сну, лише робота, робота, робота, - каже він. - На ранніх етапах справді дуже важко”.

Але в нього була і перевага: Лоуренс виграв 5 000 фунтів стерлінгів від Королівського товариства зі сприяння мистецтву, промисловості й торгівлі (Royal Society of Arts, RAS ) на міжнародних проектувальних змаганнях, що дало йому можливість отримати ранній досвід у сфері бізнесу. “Тоді як інші студенти проектували моделі з дерева, я працював з підприємцями, щоб втілити їх в життя”.

Інколи компанія Pavegen змушена була імпровізувати. “ Ми прилаштовували наші тротуарні плити у школах і торговельних центрах, як партизани. Мене випровадили з кількох автобусних станцій, і я оббіг Оксфорд-стріт, розставляючи зелені плити, щоб побачити, чи захочуть люди по них ходити ”. На щастя, люди схвалили нову технологію.

Кембол-Кук заснував компанію і розпочав пошуки фінансування. А оскільки 2009 року рецесія набула потужних обертів, це було нелегко. Проте проблеми, з якими зіштовхнувся Лоуренс, були зумовлені не лише економікою. “Коли починаєш працювати без зв'язків у галузі промисловості, то важко дізнатись про різноманітні ґранти і змагання”. Проте Кембол-Куку пощастило взяти участь у тренінгах для підприємців, які організував його університет. “Думаю, повинні існувати простіші шляхи отримання фінансування для початкових ідей. І тут не йдеться про великі суми грошей: 1 000 фунтів стерлінгів може дуже допомогти на ранньому етапі. До того ж, можна мати більше вигоди, якщо вкласти 1 000 фунтів в молоду компанію, ніж 50 000 фунтів — в більш розвинену”.

За два роки компанія Pavegen, що складається з 12 інженерів і ради директорів, опинилась на досить потужних позиціях. Ефективність їхнього винаходу складе близько 4 мільярдів доларів до 2021 року. “Якщо ми почнемо серійно випускати наш продукт і використовуватимемо нові матеріали, то зможемо знизити ціну на наші плити до рівня звичайної бруківки для тротуару”. І це є кінцевою метою  компанії Pavegen. “Очевидно, ми лишень на вершині айсберга порівняно з тим, чого ще можна досягнути. Це все тільки початок у сфері поновлюваних джерел енергії”.