6 способів нагодувати 11 млрд. людей

Нові методи ведення сільського господарства та стійкі звички щодо раціонального харчування повинні бути на порядку денному для того, щоб згодом мати можливість нагодувати населення всієї планети.

Зважаючи на те, що кількість населення в світі зростає, нагодувати його буде завданням не з простих. Припускають, що до 2100 року населення планети становитиме 11 млрд. осіб, що на 3 млрд. більше, ніж сьогодні. Нині 870 млн. людей у всьому світі страждають від хронічного голоду.

На думку експертів, виготовлення достатньої кількості продовольства для 11 млрд. населення є можливим. Проте, постають питання: чи зможуть люди виробляти відновлювані продовольчі ресурси і чи зможуть споживачі дозволити собі таку їжу . Експерти стверджують, що для вирішення таких проблем, необхідні різні стратегії, які сприятимуть зменшенню розриву між кількістю їжі, яка є в наявності, і кількістю їжі, яку потребує багатомільярдне населення планети. Стратегії передбачатимуть створення нових сортів сільськогосподарських культур, зниження відходів від вживаної їжі та споживання комах .

Нижче наведено шість можливих шляхів , завдяки яким буде можливо нагодувати 11 млрд. людей:

 

1. Споживати менше м’яса

На думку видатного науковця, співробітника Інституту майбутнього ̶ дослідницького центру в Пало-Альто, штат Каліфорнія, Жаме Касіо,, яловичина не є обов’язковим елементом раціонального харчування. Згідно з розрахунком науковця, щорічні викиди парникових газів, які утворюються внаслідок виробництва чізбургерів у Сполучених Штатах Америки, приблизно дорівнюють щорічним викидам парникових газів від 6,5 – 19,6 млн. позашляховиків.

Касіо переконаний у тому, щоб прогодувати 11 млрд. людей, слід харчуватися по-іншому: вживати менше м'яса і збільшити у своєму раціоні кількість овочів, для виробництва яких затрачається менше енергії .

 

2. Замінити звичайне на «культивоване»

 Іншим рішенням, можливо, трохи незвичним, може бути вживання м'яса не тваринного походження. Нині учені активно працюють над створенням « культивованого м'яса» – синтетичного м'яса, вирощеного в лабораторії .

Дослідження, проведене вченими з Оксфордського і Амстердамського університетів, показало, що м'ясо, вирощене за допомогою технік генерації м'язової тканини ̶ «культивована м'ясо», має потенційну можливість скоротити викиди парникових газів на 96% . Такий продукт вимагає на 45% менших затрат енергії, на 99% ̶ землі і на 96% ̶ води, ніж звичайне м'ясо. Згідно з дослідженням для виготовлення «культивованого м'яса» потрібно на 7-45% менше енергії, ніж для такої ж кількості яловичини, свинини чи баранини. На його виробництво потрібно більше енергії, ніж для вирощування свійської птиці, проте площа використаної землі і кількість затраченої води будуть менші. У своїх розрахунках вчені не враховували додаткові заощадження від, наприклад, менших витрат на транспортування і зберігання культивованого м'яса порівняно зі звичайним. Варто зауважити, що земля, яка звільнилася від сільськогосподарських угідь, може бути використана для інших потреб.

У 2013 році дослідники в Нідерландах представили на виставці свої гамбургери, вирощені в лабораторії, і дозволили скуштувати їх. Тим не менш, сьогодні вартість такого гамбургера є надмірною - 325 тис. дол., а смак м’яса у ньому - відсутній (окрім того, він занадто сухий). Проте, на думку Жаме Касіо, в майбутньому ціна повинна зменшитись, а смак продукту поліпшитись.

Не зважаючи на такий прорив у науці, багато хто налаштований скептично і вважає, що вирощене в лабораторії м'ясо навряд чи завдаватиме менше шкоди навколишньому середовищу, ніж м'ясо тварин. «Культивоване м'ясо» все ще не є досконалим замінником та має у своєму складі недостатньо поживних речовин. Тому нині дослідники експериментують та «годують» м'ясо в лабораторії коров’ячою кров'ю. Свого часу учені припускали, що вони могли б використовувати водорості, щоб виростити замінник м'яса, але це не було реалізовано.

Хоча виготовлення штучного м’яса залишається більш ефективним і екологічним способом виробництва.

 

3. Зменшити кількість відходів їжі

За даними Інституту світових ресурсів некомерційної організації, спрямованої на захист Землі для нинішніх і майбутніх поколінь, великим мінусом у сьогоднішній системі харчування є непродуктивне споживання їжі. Через велику кількість відходів одна з кожних чотирьох калорій, які виробляються для споживання людиною, в кінцевому результаті не споживається, тому що втрачається.

Близько 56% глобальних втрат харчових продуктів і відходів припадає на розвинені країни світу, а середня американська сім'я витрачає 1600 дол./ рік на їжу, що потрапляє у смітник.

Читати також: Якими темпами зростатиме світове виробництво сміття?

Крейг Хенсон, представник Інституту світових ресурсів, переконаний, що в домашніх умовах можна зменшити кількість відходів їжі двома шляхами: споживати залишки, або не готувати більше їжі, ніж буде потрібно для прийому .

 

4. «Аквапоніка»

Існує ще одна ідея виробництва відновлюваних продовольчих ресурсів заснована на стародавній концепції під назвою «Аквапоніка». Вона полягає у о триманні продуктів харчування в одній системі на основі вирощування риб та вирощування рослин у воді . Така концепція ґрунтується на природних стосунках між водяними тваринами і рослинами, що є вельми сприятливим для збереження навколишнього середовища. Риба «запилює» рослини, а рослини очищують воду для риби. Власний проект «Аквапоніка» досліджується у Школі громадської охорони здоров'я ім. Д.Хопкінса.

Читати також: До 2030 року нестача води може стати проблемою номер один у світі 

Ідея Аквапоніки виникла сотні років тому, коли фермери в Південно-Східній Азії дійшли висновку, що вони могли б випустити риби-тиляпії на рисові поля, що сприяло б покращенню врожаю рису.

 

5. «Вертикальне фермерство»

У сучасному світі з його численними містами і автошляхами, промисловими об’єктами дедалі менше місця залишається під сільськогосподарські угіддя. З цієї причини в багатьох країнах світу, зокрема тих, що особливо гостро відчувають нестачу землі, розвивається «вертикальне фермерство» – вирощування культур на дахах багатоповерхівок . Наприклад, у Швейцарії його практикують на 25% дахів будинків, а в Японії навіть існує спеціальний закон, який зобов’язує запроваджувати "вертикальне фермерство" на дахах, площа яких 100 і більше квадратних метрів. Франція  ̶  світовий лідер у галузі «дахового бджільництва». На дахах будинків навіть вирощують справжні сади. Проте деякі дослідники стверджують, що вартість освітлення в приміщенні «вертикальних ферм» є занадто дорогою.

За переконанням Діксона Деспом'єра, еколога і професора Колумбійського університету, відомого як засновника сучасної концепції вертикального фермерства, їжа, що вирощуватиметься на хмарочосах матиме багато переваг. Неможливою стане втрата продуктів через екстремальні погодні явища, а оскільки ферми будуть розташовані всередині міст, їжу не потрібно буде транспортувати до споживача за тисячі кілометрів . Деспом'єр акцентує увагу на необхідності змінити існуючий спосіб культивації сільськогосподарської продукції.

До 2050 року приблизно 80% населення Землі буде жити в міських центрах і збільшиться на 3 млрд. осіб. А оскільки люди надають перевагу містам, то, на думку Деспом'єра, якщо людство не освоїть вертикальне фермерство, місто перетвориться на жахливе місце для проживання.

За заявою ООН, кількість орної землі на людину знизилося з акра в 1970 р. до приблизно половини акра в 2000 р. Також прогнозують спад до третини акра до 2050 р. Отже, щоб прогодувати людство, земних угідь не вистачатиме.

Перенесення фермерства з сільської місцевості в міські будівлі ̶ вирішення проблеми нестачі землі і води. Також вирішуватимуться проблеми природного, економічного, політичного характеру та проблеми, що стосується здоров'я :

• збір врожаю упродовж року;
• відсутність неврожаю через посухи, повені, шкідливих комах;
• знижується загроза інфекційних хвороб, пов'язана з сільськогосподарською діяльністю;
• з'являється можливість отримувати питну воду за рахунок сумарного випаровування;
• значно знижується використання палива (відсутність потреб у тракторах та іншої сільськогосподарської техніки).

Вертикальні ферми – результат руху проти парникового ефекту . Відкриття перспектив для вертикального фермерства має бути пов'язане з його позитивним впливом на зміну клімату. Політики, які зацікавлені в зниженні викиду вуглекислого газу, звернули увагу на використання земель (лісове та сільське господарства) і на його вплив на природний колообіг вуглецю. На думку Деспом'єра, будівництво 5-ти поверхової ферми, яка займе 1/8 частину кварталу, коштуватиме приблизно 20-30 млн. дол.

 

6. Поліпшити виробництво сільськогосподарських культур у світі

На думку Джейсона Клея, експерта в галузі управління природними ресурсами у Всесвітньому фонді дикої природи, в деяких частинах світу використання рослинної продукції не є дуже ефективним (раціональним). Зусилля мають бути спрямовані на поліпшення виробництва сільськогосподарських культур в цих регіонах світу, використовуючи продукти, які вже вирощені людьми . До деяких місцевих культур, таких як голубинного гороху (індійський каян) і бобу в Південній Азії, коров'ячого гороху і проса в Африці, досі не було застосовано методи селекції рослин, які могли б поліпшити їхню продуктивність.