Безвідходні штати

За оцінками Управління з охорони навколишнього середовища США у 2013 р. американці переробили близько 35% об’єму твердих муніципальних відходів. Деякі міста США під впливом та за підтримки своїх виборців, правозахисних організацій та бізнесу шукають можливості досягнути у недалекому майбутньому нового рівня при відведенні твердих відходів − нульового. Нуль відходів – гра на пониження

Найочевиднішим аргументом для підвищення рівня переробки та відведення сміття для міст є зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Це і зміна клімату, і забруднення повітря, і нерозумне використання природних ресурсів. Але економічний аргумент на користь безвідходного підходу не вивчався у достатній мірі, а мерії, обмежені у своїх бюджетах, тільки зараз починають вбачати у ньому певні фінансові переваги.

Наприклад, Інститут місцевого самоуправління (Institute for Local Self-Reliance) вважає, що підвищення рівня відведення сміття до 75% може створити додатково 15 мільйонів робочих місць .

Концепція потрійного критерія

Безвідходне виробництво − це підвищення соціальних, фінансових та екологічних переваг, що містять у собі створення «зелених» робочих міст та зростання ринку матеріалів повторного використання . Таким чином ця концепція підштовхує місцеві бізнеси до розвитку, підвищує якість повітря та води, а також покращує навколишнє середовищє для жителів.

Міста, які намагаються впровадити план «нульових відходів», неминуче зіткнуться із законодавчими перепонами, суперечками із бізнесом чи навіть незгодою із місцевими жителями, які просто не бажатимуть порушувати вже усталену ситуацію. Але «мінуси» сьогодні матимуть величезні «плюси» вже завтра. Кожне місто має визначити свій підхід, як досягнути такого «нульового рівня», який би підходив саме цьому місту та саме його жителям.

Якось Джаред Блуменфельд (Jared Blumenfeld), колишній голова Відділу захисту навколишнього середовища міста Сан-Франциско, сказав у своєму інтерв’ю видавництву «The Guardian»: «Люди вважали нас ненормальними». Але дані їх переконали. На сьогодні Сан-Франциско досягло 80% відведення сміття із сміттєзвалищ, це дало позитивний результат та привернуло увагу до цієї програми на національному рівні, спонукаючи інших до інноваційних та амбітних ініціатив.

Чи насправді нуль означає нуль?

Насправді, безвідходне виробництво − це не нуль відходів у прямому розумінні. Більшість міст, які поставили собі за мету досягти «нуля відходів», користуються рекомендаціями Міжнародного Альянсу з питань безвідходного виробництва (Zero Waste International Alliance) − організації, що приймає у свої ряди спільноти, які «працюють над або які вже досягли показника по скороченню відходів на сміттєзвалищах, сміттєспалювальних станціях та у навколишньому середовищі на 90% або більше».

Такими піонерами серед штатів, де більшість міст ставлять собі за план «нуль відходів», є західні, а саме штати Каліфорнія, Колорадо та Техас .

Штат Каліфорнія

• Сан-Франциско став найбільшим містом США, де поставили за мету досягти безвідходного виробництва ще у 2002 р. Частково швидкий успіх міста у забезпеченні 100% відводу сміттєзвалища до 2020 р. полягав у тому, щоб створити законодавчу базу, за якою жителі мають бути зобов'язані компостувати відходи та співпрацювати із місцевим бізнесом.
• Берклі розгорнув одну із найперших муніципальних програм у країні ще на початку 1970-х рр., створивши власну «Безвідходну програму» (Zero Waste Program) у 2005 р., яка стала простим рішенням для міської ради. Місто не лише заборонило використання пластикових пакетів, але й розширило програму переробки всіх пластикових ємностей.
•  «План по отриманню інтегрованих ресурсів із твердих відходів»  (Solid Waste Integrated Resources Plan) Лос-Анджелеса являє собою двадцятирічний план дій для міста по поводженню із твердими відходами, згідно з яким збільшується відводення сміття зі сміттєзвалища на потреби комерційного та багатоквартирного будівництва.
• Міська Рада Окленду у 2006 році узгодила стратегічний план  «Безвідходну Резолюцію» (Zero Waste Resolution) із її реалізацією до 2020 року.
• План «Нуль Відходів» (Zero Waste Plan) Сан-Дієго має на меті подолати 75%-кову позначку відведення сміття до 2020 р., 90%-кову – до 2035 р., та досягти 100% – у 2040 році.

Фото: Крістофер Чен (Christopher Chan)/Flickr

Штат Колорадо

• Форт-Коллінс розробив  «Шлях до безвідходного виробництва» (Road to Zero Waste Plan) у 2013 р. після досягнення 50%-кового відведення сміття зі сміттєзвалищ, досягненного ще у 1999 р., щоб досягнути 75%-кового відведення до 2020 р., 90%-кового – до 2025 р. та 100%-кового – до 2030 р. Три складові програми – це 1) розбудова комерційної потужності для компостування відходів, 2) створення заводу для переробки сміття (включно з будівельним) та 3) сховища для збереження відходів, які можуть бути використані ще раз.
• Окружне фінансове управління міста Боулдер прийняло Універсальний безвідходний декрет (Universal Zero Waste Ordinance) у 2015 р., який має на меті досягнути показник у 85% відведення сміття до 2025 р. Місто сподівається подолати цю межу за рахунок розширення переробних та компостних можливостей для жителів та компаній, та модернізації Центру переробки сміття (County Recycling Center).

 Фото: Flickr

Штат Техас

• Остін запустив «План Відновлення Ресурсів» (Resource Recovery Master Plan) у 2011 р., сподіваючись зменшити рівень відходів на 90% до 2040 року. Щоб досягти цього показника, комерційні підприємства мають створити переробні заводи до 2017 р., а підприємства із харчового сектору забзпечити відведення органічних відходів до 2018 р. 
• Міська рада Далласу узгодила «План управління твердими відходами» (Local Solid Waste Management Plan) у 2013 р. із покроковим досягненням цілі  у 40%-кове відведення сміття із сміттєзвалищ до 2020 р., 60%-кове  – до 2030 р. та 100%-кове – до 2040 р.
• Сан-Антоніо має дещо менш амбітні плани на досягнення безвідходного виробництва, націлившись на 60%-кове скорочення твердих відходів до 2025 р.

Фото: Адам Сіммонс (Adam Simmons)/Flickr

Інші новатори

• Каррборо (Північна Кароліна) стало одним із перших міст, які прийняли «Безвідходну Резолюцію» ще у 1998 р. Було впроваджено кроки, щоб привести переробку на одну лінію, що б полегшило жителям переробку та збір електронного брухту на сміттєзвалищах.
• Міська рада Кауаї (Гаваї) проголосувала за «Безвідходну Резолюцію» у 2011 р., щоб досягти 70%-кового відведення сміття до 2013 року. Місто отримало допомогу від місцевої волонтерської організації  «Безвідходне Кауаї» (Zero Waste Kauai), заснованої у 2006 р., щоб підтримати розповсюдження інформації серед жителів та урядовців щодо проблеми сміття.
• Міннеаполіс (Міннесота) поставив собі за мету досягнути рівня 90%-кового відведення до 2030 р., розпочавши програми у 2005 році. 
• Сієтл (Вашингтон) прийняв «Безвідходну Резолюцію» у 2007 р., з метою досягнути рівня відведення відходів у 72% до 2025 р. Основні зусилля будуть покладені на заборону викидання їжі, вимагаючи від домогосподарств компостувати її залишки

Читати також: Франція стає першою в світі країною, яка збирається заборонити супермаркетам викидати їжу

• Вашингтон прийняв Акт щодо покращення управління твердими відходами (Sustainable Solid Waste Management Amendment Act), покликаний розробити безвідходний план, щоб досягти 80%-кового відведення відходів. Міська рада також заборонила використання стиропінопласту підприємствами харчової промисловості. Ця заборона вступила в силу вже у лютому.

Підхід «нуль відходів» залучає до справи багатьох сторін. Хоча на сьогодні міста ще далекі від досягнення поставлених цілей, вони працюють над ними.

Леслі Ламмерз (Lesley Lammers)

Читати також: Переробка по-гаїтянськи