Чи розвиток – найкращий шлях до кліматичної адаптації?

Експерти ніяк не можуть дати однозначної відповіді на запитання, чи повинні ми приділяти увагу скороченню бідності як ключовому елементові в боротьбі зі зміною клімату.  Люди, які живуть у бідних країнах будуть лише дедалі більше потерпати від посух та повеней, і з якими й сьогодні вимушені постійно боротись.

Згідно з думкою багатьох спеціалістів, найліпшим шляхом вирішення цього питання є економічний та соціальний розвиток бідних регіонів, бо саме через свою бідність люди не мають змоги протистояти екологічним змінам.

Також було висунуто припущення, що саме завдяки збільшенню ресурсів, інформаційних джерел та поліпшенню інфраструктури населення зможе легше долати наслідки погодних явищ.

Деякі експерти виступають проти припинення фінансування вугільної галузі, яка є недорогою в обслуговуванні, прибутковою, але завдяки якій в значною мірою підвищується концентрація парникових газів в атмосфері. Вони висловлюють побоювання, що це може зашкодити економічному зростанню бідних країн.

Читати також:  Робочий клас кидає виклик зміні клімату

Тож, чи доцільно насамперед фокусувати увагу на екологічних проблемах там, де вкрай необхідний економічний та соціальний розвиток?

Під час конференції, скликаній з ініціативи дослідницької організації “IIED” та присвяченій адаптації до зміни клімату лунали вкрай неоднозначні заяви.

Спеціаліст із екології та розвитку Саймон Андерсон вважає, що кліматичні аспекти не повинні заважати розвиткові, а навпаки: адаптація повинна сприяти ліквідації бідності.

Найбільші світові інвестори надали 135 мільярдів доларів офіційної допомоги на забезпечення розвитку, і ця цифра постійно зростає протягом останніх 15 років.

За підрахунками, які провела Ініціатива з розробки політики клімату, щорічні витрати на адаптацію до кліматичних загроз становлять 25 мільярдів доларів. До бідних країн, які є найбільш вразливими до змін клімату, надходить приблизно половина цієї суми.

Ці країни найбільше потерпають через зміни температур та аномалії опадів, а також вони значною мірою залежні від сільського господарства, яке реагує на найменші кліматичні коливання. Отже, як вважають деякі спеціалісти, найкращий спосіб зменшити кліматичні ризики – сприяти розвитку бідних країн, адже адаптація та розвиток – поняття, що тісно пов’язані між собою.  

Подолання бідності

Також Саймон Андерсон наголошує, що зосереджувати увагу на скороченні бідності вкрай необхідно, адже саме це надасть змогу мешканцям бідних країн протистояти кліматичній зміні.

Прикладом цього є успішно виконані проекти з продовольчої безпеки в Ефіопії, які вже посприяли вирішенню багатьох проблем. Також з метою забезпечити населення питною водою були виділені кошти на укріплення терас та викопування колодязів. Подібні заходи в будь-якому випадку принесуть користь населенню, хоч і не є прямим відгуком на зміну навколишнього середовища.

Нині адаптація до зміни клімату тісно переплітається з розвитком, тому виникла пропозиція виділяти кошти з міжнародних фондів окремо на адаптацію та розвиток.

“Фонд зеленого клімату” має намір надати 100 мільярдів доларів до 2020 року країнам, що розвиваються. Половина грошей буде спрямована на адаптацію до зміни клімату.

А от Великою Британією були надані грошові ресурси, використання яких передбачене як на адаптацію, так і на розвиток, який не стосується клімату.

Читати також:  Чи можна «вбити» зміну клімату та бідність одним пострілом?

Зміни

Надходять заяви, що процес адаптації до зміни клімату вже відбувається, та проекти з розвитку не сприяють вирішенню кліматичних питань, навіть у короткостроковій перспективі.

За повідомленням Карен Прайс Ріос, яка співпрацює з громадською організацією “CARE”, у Перу відбувається відступ льодовиків, наявні проблеми з водопостачанням і гідроенергетикою, часті повені та спостерігається збільшення популяцій комах-шкідників. Також вона додала, що через таку ситуацію громадські спільноти були просто вимушені звернутись по допомогу, якої не потребували б у разі відсутності зміни клімату.

Спільноти також часто звертаються з проханням надати підтримку проектам з розвитку, які були б корисними незалежно від клімату . Жінки, наприклад, мають бажання продавати вироби ручної роботи та сподіваються на підтримку в цій справі.

Читати також:  Гендерна рівність та майбутнє планети

Саймон Андерсон та Карен Прайс Ріос погоджуються з тим , що в довгостроковій перспективі зміна клімату матиме ключовий влив на розвиток.

Сьогодні нам необхідно покращувати рівень життя для того, щоб протистояти наслідкам екологічних змін, але в майбутньому буде потреба в заходах, спрямованих саме на економічне та соціальне зростання.

Радикальна адаптація

Під час розробки нових проектів, насамперед, нам слід звертати увагу на бідність, яка виникла саме через зміну клімату. Дуже часто природній фактор стає чинником, що робить усі намагання подолати низький рівень життя марними.

Найбільш вразлива категорія людей є яскравим прикладом того, що чекатиме на нас у майбутньому в разі зміни клімату.

Щоб уникнути цього, маємо вжити радикальних заходів щодо адаптації до навколишнього середовища, план дій повинен бути розробленим на багато років уперед із урахуванням усіх можливих аспектів.

Радикальні заходи підготують людей та дозволять пережити кліматичні події, коли природа завдасть удару.

Радикальна адаптація повинна бути масштабною та враховувати потребу населення в соціальному захисті. Такі програми вже діють у Пакистані, Кенії та Ефіопії. Вони спрямовані на можливість завчасного запобігання ймовірному кліматичному тискові, який може стати причиною збідніння. Радикальний підхід дає змогу в короткостроковій перспективі сконцентруватися на розвиткові та зменшенні бідності з довгостроковим акцентом на адаптації до загроз, які містить зміна клімату.

Інформація

Андерсон визнає, що можуть виникнути суперечності між короткостроковим та довгостроковим підходами й знову ставить у приклад досвід Ефіопії, де економічний розвиток підвищив потребу в воді, що зовсім не сприяє кліматичній адаптації.

У цьому випадку потрібні ретельні дослідження, щоб з’ясувати де розвиток може конфліктувати з кліматичною адаптацією.

Тим більш, через ідентифікацію конфлікту можливо знайти компроміс, наприклад, шляхом впровадження нових технологій для збору дощової води. Нестача далекоглядної інформації часто робить більш складним прийняття рішень стосовно кліматичних ризиків, тож процес вивчення можливих конфліктів триває.